Віртуальний університет: навчальне середовище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності

Новини сайту

ДНІПРО СЕВІЛЬЯ ЯК ЦЕ БУЛО

 
Фото Максютинський Олег
ДНІПРО СЕВІЛЬЯ ЯК ЦЕ БУЛО
Максютинський Олег - Friday 29 May 2015 2:09 PM
 

Якщо бути відвертим і покласти руку на серце, то ніхто не міг пророкувати Дніпру вихід у фінал Ліги Європи-2014/15. Команда, яку тільки-но у минуле міжсезоння очолив український фахівець Мирон Маркевич, нічого не змогла показати у дебютному для себе розіграші Ліги Чемпіонів (не беремо до уваги попередні виступи у Кубку європейських чемпіонів), безславно поступившись данському Копенгагену.

Дніпряни навіть не отримали пряму путівку у груповий етап Ліги Європи, у яку й опустилися з Ліги Чемпіонів. Їм ще довелося грати матчі плей-офф з хорватським Хайдуком. І пригадуючи ті поєдинки та ту форму команди, складно повірити, що дніпропетровці дійшли аж до Варшави. Тоді Шахов вирвав для "синьо-біло-блакитних" перемогу у домашній зустрічі на 88-й хвилині. У Спліті українській команді вдалося вистояти нульову нічию, отримавши перепустку у груповий етап.

Але і там Дніпро продовжив показувати невиразну гру. Одне набране очко за три тури поставило підопічних Маркевича у скрутне становище. Особливо домашня поразка від Карабаха. Однак, вони взяли реванш в азербайджанців, ледь не привезли позитивний результат з Мілану, де від них відвернулася фортуна у поєдинку з Інтером. А мінімальна перемога над французьким Сент-Етьєном вивела дніпрян у плей-офф.

Щоправда, тоді доля, можна сказати, віддала боржок Дніпру за попередні матчі сезону. Точніше не доля, а арбітр матчу Карабах - Інтер чех Мирослав Зелінка, який не зарахував чистий гол у ворота міланців. Увесь Азербайджан уже почав був святкувати вихід у плей-офф, але бригада арбітрів прийняла те рішенння, яке прийняла. На щастя, для нас. До речі, навіть дніпропетровські футболісти визнали, що взяття воріт було чистим. Але десь там нагорі футбольний Бог був за Дніпро й Україну.

А от у матчах на виліт Дніпро постав зовсім іншою командою. Командою, яка відштовхується від того, що має, та грає винятково на результат, а не погоджується на "гойдалки". Дніпряни прагматично пройшли грецький Олімпіакос, голландський Аякс, бельгійський Брюгге та, нарешті, італійський Наполі.

Кожного разу букмекери були проти Дніпра, не даючи їм шансів. І кожного разу Маркевич якимось чином нав'язував своїм візаві по тренерському містку свою гру. Та й футбольний Бог не відвертався від дніпропетровців, і тепер уже норвезька бригада арбітрів на чолі зі Свейном Моеном зарахувала у Неаполі гол Селезньова з явного оффсайду. Але і не треба применшувати силу Дніпра, який свої поодинокі нагоди використав і продерся до фіналу.

До чого, ви запитаєте, веде ваш покірний слуга? До того, що цей кубок УЄФА повинен був приїхати в Україну! Так, Дніпро і тут був явним аутсайдером, але потрібно було саме зараз тримати вдачу за хвоста. Якщо вже той футбольний Бог аж настільки був за нас, то потрібно було цим користуватися. Коли ще такий шанс випаде? На жаль, серйозні помилки у захисті цього зробити не дали...

Тепер переходимо до самого поєдинку.

Травмований Селезньов вийти з перших хвилин не зумів, тому очікувалися довгі передачі на хід Каліничу та Матеусу. До речі, Маркевич здивував своїм рішенням випустити зі старту бразильця, а не молодого Лучкевича. Мирон Богданович такою перестановкою показав, що і Дніпро буде показувати зуби попереду. А не тільки діяти від захисту, як багато хто прогнозував.

І як же коуч дніпропетровців вгадав. Його підопічні важкувато, з певними нервами, відбилися у перші п'ять хвилин, після чого розіграли чудову контратаку: довгий пас, Калінич виграв боротьбу, скинувши на Матеуса, а той навісив точно на голову Ніколі у відповідь. Усе досить просто - 1:0! У цей момент подумалося, що той Бог взагалі за нас. Як виявилося, ранній гол зіграв свій злий жарт.

Цей швидкий гол не заспокоїв дніпрян. Вони так само нервово відбивалися, інколи їм навіть три передачі поспіль не вдавалося виконати. Таки далася взнаки відсутність досвіду таких протистоянь. Що там і казати, якщо Севілья тричі за останні десять років вигравала цей кубок УЄФА. І андалусійці за чотири хвилини відзначилися двічі... Спочатку не заблокували спробу Крихов'яка після розіграшу кутового, а потім помилка при створенні штучного оффсайду, і Бакка виводить свою команду вперед.

Надалі команди пограли на зустрічних курсах. При цьому більше моментів було в іспанського клубу, хоча найреальніший мав Коноплянка. Євген у своєму стилі пробив, але Серхіо Ріко з-під поперечки витягнув цю спробу. Та і він був безсилим, коли до м'яча під час стандарту підійшов Ротань. Хоча Унай Емері мав пояснювати своїм футболістам, що фолити не варто. Не дарма ж він радився з колишнім наставником Дніпра Хуанде Рамосом. Руслан же зі штрафного пробив над стінкою, а воротар Севільї встигнути не зміг. На тому команди і пішли на перерву.

Другу половину дніпропетровці почали спокійно та досить добре, непогано комбінували, були удари. Севілья такого, очевидно, не очікувала, дещо знітившись. Та пройшов з десяток хвилин, і гра вирівнялася. А ще через певний час андалусійці повернули собі ініціативу. І пішла обережна гра, з достатньою кількістю помилок. На це, як склалося враження в автора цих слів, вплинула якість газону стадіону у Варшаві...

...Саме ця "якість" у сукупністю з помилками у захисті дніпрян і вирішили долю зустрічі. На жаль, як уже згадувалося раніше, не на нашу користь. Пояснити по-іншому третій пропущений гол просто неможливо. Один невдало виніс м'яч подалі від воріт, інший програв боротьбу, ще один втратив Бакку, і Дніпро виймає третій м'яч з власних воріт. Бойко, який не раз рятував команду, цього разу був безсилим.

У Дніпра залишалося ще хвилин двадцять, аби перевести цю зустріч у додатковий час. Маркевич кинув у бій Сел

езньова та Шахова, дніпряни перехопили ініціативу, проте створити серйозну небезпеку попереду їм так і не вдалося. Чому? Не хочеться обговорювати на емоціях, відразу після матчу. Так, не вистачило досвіду, концентрації у важливих епізодах. Чогось трішки тут, чогось трішки там - і маємо поразку у фіналі.

Поразку, за яку, че

сно кажучи, не соромно! Прикро, що Дніпро, діставшись до фіналу Ліги Європи, не зможе знову спробувати сили у Лізі Чемпіонів. Цю путівку завоювала Севілья. І як би там не було, Україна у цей важкий для себе період буде пишатися цим результатом. І не будемо ми слухати жодних російських "коментаторів-журналістів", правда? :)