Віртуальний університет: навчальне середовище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності

Новини сайту

“Брат” Великого адронного колайдера був запущений у Японії

 
Фото Данилів Олег
“Брат” Великого адронного колайдера був запущений у Японії
Данилів Олег - Wednesday 9 March 2016 12:21 PM
 


Фізики з Лабораторії дослідження високих енергій (КЕК) в Цукубі (Японія) зуміли налаштувати систему відображення променів в прискорювачі часток SuperKEKB і запустити його в роботу. Якщо все піде як заплановано, то вже в наступному році SuperKEKB приступить до експериментів із зіткнення електронів і позитронів, приєднавшись до Великого адронного колайдера (LHC), який знаходиться в Швейцарії, в пошуку нових недосліджених частинок.

SuperKEKB – це новий електрон-позитронний колайдер (прискорювач частинок). До його появи єдиним доступним фізикам колайдером залишався LHC. І LHC, і SuperKEKB націлені на відкриття нових фізичних феноменів, які не узгоджуються зі стандартною моделлю фізики частинок. Однак їх стратегії будуть відрізнятися. LHC намагається отримати нові фундаментальні частинки, зіштовхуючи високоенергетичні протони. Ця стратегія привела до успіху в 2012 році, коли вченим, імовірно, вдалося виявити у Великому адронному колайдері бозон Хіггса. На відміну від LHC, японський SuperKEKB буде зіштовхувати позитрони і електрони, що володіють набагато меншими енергіями, щоб отримувати велике число вже відомих частинок. Вчені будуть детально вивчати їх в пошуках підказок, які вказують на нові частинки і інші фізичні феномени.

Як повідомляє eandt.theiet.org, сам SuperKEKB є надбудовою вартістю $ 275 млн. до вже існуючого комплексу. Він складається з двох кілець завдовжки по 3 км. Електрони будуть розганятися в одному з них до енергій 7 ГеВ. Позитрони, позитивно заряджені античастинки електронів, будуть переміщатися в іншому кільці. Вони будуть стикатися між собою в детекторі частинок Belle II, який будується зараз.

Вчені розраховують отримати попередні дані детектора в кінці 2017 – початку 2018 року. Після цього буде потрібно ще кілька років роботи, щоб вивести і прискорювач, і детектор на їх пікову продуктивність. На сьогоднішній день в проекті беруть участь 98 наукових установ з 23 країн світу.