Аерогель- назва сухого пилу в стані осаду на будь-якій поверхні. В такому стані горючий пил здатний тліти за температури меншій ніж температура спалахування цього ж пилу в стані завису. |
Аероглісер рятувальний- це легке річкове судно, призначене для рятування потерпілих на воді. Крім того, щоб дістатись до місця надання допомоги аероглісер може долати певну відстань льодом, рідким болотом тощо.
|
Аерозоль– дисперсна система з твердих або рідинних частинок (пил, пара, дрібні краплі), завислих у газовидному середовищі (наприклад, у повітрі).У стані А. речовини мають дуже розвинену поверхню, тому А. горючих і легкозаймистих речовин є пожежовибухонебезпечним середовищем, в якому швидко поширюється полум`я.
|
Аерозольн(ий), (а), (е)- призначен(ий), (а), (е) для виготовлення, зберігання або використання аерозолю.
|
Аерозольутворююча сполука- це піротехнічна твердопаливна композиція, яка здатна до горіння без доступу повітря з утворенням вогнегасного аерозолю. А.у.с. складається з сильного окисника та органічного чи неорганічного відновника. У якості такого окисника частіше NO3 , KClO3, КСlО4. Відновником можуть бути, наприклад, епоксидні сполуки, магній тощо. |
Азбест- тонковолокняний вогнестійкий, кислотостійкий та лугостійкий мінерал класу силікатів.У пожежній справі А. використовують для виробництва вогнетривких матеріалів і виробів, а також для вогнезахисного покриття (обгортання, обличкування) горючих конструкцій. |
Академія цивільного захисту- це вищий навчально-науковий заклад з питань захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій. А.ц.з. створена на базі Академії пожежної безпеки. |
Акваланг– це автономний захисний Акваланг застосовується в службах цивільного захисту для надання порятунку на воді та під водою.
|
Акселератор установки пожежогасіння- це пристрій, який після спрацювання спонукального спринклера-зрошувача забезпечує беззатримне відкривання повітряного клапану установки. А.у.п. зменшує інерційність спрацювання дренчерної або спринклерної у органу загальнодержавного, галузевого, регіонального чи місцевого управління. /span>
/span>/span> |
Алярм- тривожний сигнал, тривога. |
Аналіз- всебічний розгляд будь-яких дій, обставин, властивостей тощо.У пожежній справі аналітична робота має дуже важливе значення для удосконалення роботи щодо попередження пожеж та практики їх гасіння. Ця діяльність має багато напрямків і охоплює усі сфери діяльності органів пожежної охорони.
|
Аноксемія– стан голоду людського організму. Внаслідок А. людина втрачає свідомість, можуть настати судоми і припинення дихання. Такий стан виникає в разі дихання людини дихальною сумішшю з низькою концентрацією кисню, що часто буває на пожежах в задимленому середовищі./span> |
Антипірени– речовини, розчини, суміші тощо, які ують його горючість.А. широко застосовуються для просочення горючих материалі, виробів та конструкцій, чим значно зменшують їх пожежну небезпеку.До А. належать наприклад, вапно, бура, рідке скло тощо. |
Антипірогени- це речовини (наприклад, зволожувачі, інгібітори окиснення тощо), які додаються до матеріалів (наприклад, торфу, вугілля), щоб знизити їх здатність до самозаймання під час зберігання насипом у великих масах і об`ємах.(наприклад, в буртах на відкритих складах і базах).
|
Антистатик– це речовина, яка в разі додавання до матеріалу з високим питомим електричним опором знижує ступінь його статичної електризації. Це зниження відбувається за рахунок підвищення електропровідності цих матеріалів. Застосування А. веде до стікання електричного статичного заряду з наелектризованого тіла в землю, що зменшує можливість виникнення електричного розряду – іскри (тобто джерела запалювання), а це, у свою чергу, зменшує пожежну небезпеку. |
Апарат– (техн.) багато вузловий пристрій, здатний А. газорізальний - комплект у складі газогенератора чи балона з горючим газом, балона з киснем, спеціальних. За конструкцією такі апарати є різноманітними але всі вони створюють значну пожежну небезпеку через виділення в процесі різання великої кількості бризк розжареного металу та через наявність горючого газу, який здатний за певних умов створювати з повітрям вибухонебезпечну суміш.
|
Арматура сталебетонна- це стрижневі елементи зі сталі, що закладаються у товщу заливних бетонних конструкцій для збільшення їх міцності після застигання розчину.
|
Аспіратор портативний- це спеціальний прилад, призначений для відсмоктування секреторної рідини з верхніх дихальних шляхів потерпілого на пожежі або на водоймі. Аппарат складається з ножного вакуум-насоса, лицевої на півмаски для постраждалого та збірника рідини.
|
Атака пожежна– це від струменя газу чи нафти.
/span> |
Атмосфера- це газова оболонка, що оточує земну кулю. |
Атмосферна електрика- це явище утворення, накопичення та взаємодії електричних зарядів в навколоземному середовищі. А.е. призводить до виникнення електричних розрядів (блискавки) в атмосфері, та інших електромагнітних проявів, які є дуже пожежонебезпечними явищами. |
Атріум- це внутрішній, суцільний за висотою об’єм будівлі, утворений капітальними огороджувальними конструкціями та особливість пожежної небезпечності А. полягає в наявності великого об`єму повітря, що в разі пожежі, сприяє вільному доступу кисню в зону горіння, та утворенню потужних газо-димових потоків в зоні пожежі.
|
Аудиторія- це загальна назва приміщення для проведення навчальних занять. До А. належать класні приміщення, лекційні зали, навчальні кабінети тощо. |
Багаття- вогнище з купи дров, ломаччя, хмизу, різних горючих відходів тощо. Пожежна небезпечність багаття полягає в тому, що під час відкритого згоряння горючого матеріалу із зони горіння виділяються багато іскор, які розносяться потокам повітря навкруги місця горіння,що може призвести до виникнення осередків пожежі на значній відстані.
|
Багор пожежний- це довгий металевий або деревинний стрижень з металевим гаком і вістрям на кінці.
|
База ГДЗС- структурний підрозділ гарнізону пожежної охорони, призначений. Для обслуговування, ремонту та зберігання резерву кисневих та повітряних ізолюючих протигазів, а також для забезпечення діяльності газодимозахисної служби в гарнізоні.
|
База рукавна- структурний підрозділ гарнізону пожежної охорони, призначений для централізованого обслуговування, ремонту та зберігання пожежних рукавів.В разі потреби, пожежні рукава у великій кількості можуть доставлятися з бази безпосередньо до місця пожежі. |
Бак- резервуар будь-якої форми, з покришкою чи без неї, який призначається для утримання рідин або сипучих речовин за атмосферних умов. |
Балон- це герметично закритий циліндричний резервуар із запірним пристроєм, що призначається для утримання газу або рідини під надлишковим тиском.
|
Бар`єр- спортивне знаряддя у пожежній естафеті, перешкода у вигляді фрагмента паркану, яку повинен подолати спортсмен-пожежник під час змагань.
|
Барак- (стар.) малоповерховий будинок коридорного типу для тимчасового проживання робітників та їх сімей.
|
Барботація- це процес проходження пухірців газу крізь рідину.
|
Басейн- штучна водойма з твердим покриттям стінок та дна. |
Башта- окрема висотна архітектурна споруда. Б. водогінна (водонапірна) - башта, наверху якої встановлений бак (резервуар) для води з водопровідними комунікаціями для його наповнення та випорожнення. Б. навчальна тренувальна пожежна - спеціальна каркасно - обшивна споруда у вигляді фрагменту фасадної частини типового будинку, шириною у три-чотири-шість вікон і висотою у чотири поверхи, призначена для тренувань пожежників.
|
Безводний район- територія, на якій немає ні природних вододжерел ні водопроводу. |
Безпека- (фізична) (для когось, чогось) стан відсутності для людей, матеріальних цінностей та довкілля будь-якої загрози, або стан їх захищеності від можливої загрози. |
Безпека пожежна- див. пожежна безпека. |
Безпечний експериментальний максимальний проміжок– максимальний проміжок між фланцями оболонки експериментального електрообладнання, крізь який не відбувається передавання вибуху із середини цієї оболонки в оточуюче її середовище за будь-якої концентрації вибухонебезпечної суміші в ньому. |
Безпечність- (фізична) (від чогось) стан відсутності від чогось будь-якої загрози для людини, матеріальних цінностей та довкілля. |
Безпечність пожежна- див. пожежна безпечність. |
Бензовоз- загальна назва автоцистерни, призначеної для перевезення легких паливних нафтоподуктів (бензинів, легроїнів, гасів тощо). |
Бензозаправник- бензовоз, обладнаний устаткуванням для заправляння автомашин, комбайнів, літаків чи іншої технікки паливом. |
Бензоколонка- стаціонарний агрегат, призначений для заправляння на бензозаправлювальній станції автомобілів бензином шляхом його відкритого заливання в бак за допомогою зливного шлангу. |
Біметалевий виріб - пластина, дріт тощо, який виготовлений із суміжних шарів двох різних металів. |
Бланк- форма документу у вигляді надрукованого типового тексту та вільних рядків, до яких вносяться конкретні відомості під час заповнення бланку. |
Блимання- нерівне, уривчасте світіння. |
Блискавка- велетенський природний електричний розряд в атмосфері між хмарою та землею чи між суміжними хмарами.
|
Блискавка "стовп"- це атмосферна електрична дуга гігантських розмірів. |
Блискавка лінійна багатострічкова- одночасний прояв декількох лінійних блискавок. |
Блискавковідвід- пристрій, призначений для сприйняття прямого удару (ураження) лінійної блискавки та відведення її струму в землю. |
Боєготовність пожежна- стан налаштованості пожежного підрозділу у будь-який час виконати бойове завдання. |
Боєздатність пожежна- стан спроможності (придатності, підготовленості) пожежного підрозділу виконати бойове завдання. |
Боєць-пожежник- особа рядового складу пожежно-тактичного підрозділу.
|
Бойов(а),(е),(ий),(і)- (пож. ) термін, який характери призначеніст, готовніст до ведення рішучої боротьби з вогнем, пов`язано з ризиком для життя і здоров`я учасників цієї боротьби. |
Бомба вогнегасна- спеціальна авіаційна бомба, начинена вогнегасною речовиною. |
Бонова загорожа– ланцюжок шарнірно з`єднаних собою поплавців, що утримуються на поверхні води і утворюють суцільну загорожуальну межу. |
Бочка- посудина циліндричної або циліндрично-опуклої посередині форми з двома пласкими денцями. |
Брандмайор
- (застар.) в давнині - начальник пожежної команди.
|
Брандмауэр- (застар.) глуха негорюча стіна, яка розділяє суміжні будівлі чи їх частини, як протипожежна перепона. |
Брандмейстер- (застар.) в давнині - керівний фахівець з гасіння пожеж.
|
Брандсб(п) ойт- (застар.) в давнині : 1) назва металевого наконечника пожежного шлангу; 2) пожежна помпа;
|
Брезент- груба лляна водовідштовхуюча тканина. |
Бризки- дрібні частинки рідиної речовини |
Бризкозахищене електрообладнання - електрообладнання, що має оболонку, яка частини від попадання на них ззовні бризків води чиінших рідин. |
Броня- (електр.) зовнішня міцна захисна оболонка електричних кабелів, що складається зі спеціальних металевих стрічок або дротів. |
Брудер- підвісний пристрій, що за формою нагадує парасолю, в якому змонтовані електронагрівальні елементи.
|
Будинок- 1) будівля, призначена для житла; 2) назва де-яких цивільних закладів, розташованих в будівлях (наприклад, дитячий будинок тощо). |
Будівництво-процес спорудження чого-небудь. |
Будова- 1) будь-яка споруда в стадії її зведення чи реконструкції. 2) місце, де будується щось. |
Бульбашка- порожниста кулька з рідинною оболонкою. |
Бум- горизонтальна колода - спортивне знаряддя-перешкода на одному з етапів пожежної естафети та 100 метрової смуги з перешкодами. |
Бункер- металеве, бетонне, дерев`яне вмістище, переважно обернено-конусної чи пірамідальної форми, для тимчасового зберігання або перевантаження сипучих матеріалів. |
Бушлат- це бавовняна утеплена куртка пожежника. |
В`язання пожежного вузла- процес плетіння та фіксації пожежної мотузки у формі певної петлі.
|
В`язкість вогнегасної піни- ступінь взаємного зчеплення пухірців піни. |
В`язкість рідини динамічна- показник внутрішнього тертя (опору відносному руху ) суміжних шарів та частинок рідини. |
В-на камера– конструктивний навколо сопла вакуум-насоса (помпи), в якому створюється розрідження під час переходу крізь нього вихлипних газів двигуна пожежногоавтомобіля. |
В-на система– сукупність з`єднаних між собою апаратів та вузлів пожежного автомобіля, призначених для утворення розрідження в пожежному відцентровому насосі (помпі) під час всмоктування ним води з вододжерела. |
В-ний фільтр– розмежування речовин (відфільтрування однієї від іншої) здійснюється під дією розрідження за фільтром. |
В-ний газоструменевий апарат– вузол вакуум-системи, призначений для розподілення потоку вихлипних газівдвигуна пожежногоавтомобіля та спрямування його або до вакуум-насоса (помпи) або до газової пожежної сирени.
|
В-ний клапан– вузол вакуум-системи, який з`єднує чи роз`єднує порожнину відцентрового пожежного насоса (помпи) з вакуум-камерою вакуум-насоса (помпи). |
В-ний насос– насос (помпа), призначений для відсмоктування газу (повітря) з певної порожнини та отримання таким чином в ній певного вакууму. |
Важкогорюча речовина– речовина, матеріал, які здатна горіти тільки під час впливу стороннього джерела запалювання, але не здатна до самостійного горіня. |
Важкогорючість- властивість матеріалів займатись, горіти, або тліти тільки у присутності стороннього джерела займання.
|
Важкозаймистість- властивість горючих матеріалів відносно повільно займатися (загорятися) порівняно із легкозаймистими.
|
Вакуум- стан розрідження в газовому середовищі. |
Ванна- відкрита довгаста горизонтальна ємність із стічним отвором. |
Вантаж транспортний- будь-який вантаж, який знаходиться на транспортному засобі від моменту його завантаження до моменту розвантаження. |
Варта охоронна– назва охоронного підрозділу, особовий склад. |
Варта пожежна– основний пожежно-тактичний підрозділ, здатний самостійно виконувати завдання з гасіння пожеж та рятування людей на пожежі. |
Вата- пухка маса з надтонких волокон. |
Вдих– втягування (всмоктування) оточуючого повітря в легені . |
Вежа оглядова пожежна– окрема немурована висока споруда, призначена для огляду прилеглої території з метою візуального виявлення пожеж та загорянь.
|
Вентиль балонний- запірний пристрій, призначений для та відкривання та закривання каналу, що з`єднує внутрішню порожнину балона з зовнішніми пристроями або з атмосферою. |
Вентилятор- це лопатевий насос (помпа), призначений для переміщення газоподібних речовин (повітря, газу, пари чи їх сумішів). |
Вентиляція підкостюмного простору– процес повітря – та теплообміну обміну у просторі між внутрішною поверхнею захисного пожежного протитеплового костюму і верхнім одягом пожежника.
|
Вентиляція підмаскового простору- створення обміну повітря під маскою газодимозахисника з метою видалення продуктів дихання та відводу тепла від обличчя під час роботи на пожежі.
|
Версія причини виникнення пожежі– припущення щодо причини виникнення пожежі, яке підлягає перевірці з метою його або доведення або спростування. |
Вертоліт пожежний– див. техніка пожежна. |
Взаємодія пожежних підрозділів на пожежі- погоджені дії пожежних підрозділів, зумовлені та скоординовані єдиним завданням з ліквідації пожежі. |
Вибух- процес миттєвого вивільнення великої кількості енергії з наявністю ударної хвилі руйнівної сили.
|
Вибухобезпека- (для когось, для чогось) стан відсутності загрози вибуху, або стан захищеності від небезпечних та шкідливих факторів можливого вибуху для життя і здоров`я людей, об`єктів, майна та довкілля. |
Вибухобезпечність– ( чогось) стан відсутності у речовини, процесу, об’єкту властивостей, умов, факторів тощо, які можуть призвести до вибуху. |
Вибухозахисне електрообладнання– електрообладнання, виготовлене таким чином, що воно забезпечує неможливість спалахування та вибуху вибухонебезпечного середовища, що його оточує від запалювальних проявів електрики в обладнанні.
|
Вибухозахист- система заходів та засобів, спрямованих на запобігання вибуху у вибухонебезпечному середовищі. |
Вибухозахищеність- стан захищеності людей, об`єктів, майна та довкілля від небезпечних та шкідливих факторів можливого вибуху. |
Вибухонебезпека- (для когось, для чогось) стан наявності або можливості виникнення загрози вибуху. |
Вибухонебезпечна суміш– суміш горючого газу, пaри легкозаймистої або нагрітої до температури спалаху горючої рідини, та вибухонебезпечного пилу чи волокон з повітрям, яка за наявності джерела запалювання здатна до вибуху. |
Вибухонебезпечна установка– технологічний апарат чи обладнання, всередині або ззовні якого в процесі його функціонування утворюється, або може утворитись вибухонебезпечне середовище. |
Вибухонебезпечна зона- це певний простір (в приміщенні чи на відкритому просторі), де існує або може утворитися вибухонебезпечне середовище. |
Вибухонебезпечна концентрація– об`єму суміші з повітрям горючого газу, пари ЛЗР чи вибухонебезпечного пилу, за якої ця суміш здатна вибухати у присутності джерела запалювання. |
Вибухонебезпечне середовище- простір, в якому наявна, або може утворитись вибухонебезпечна суміш. |
Вибухонебезпечний об`єкт– приміщення, будівля, споруда чи відкритий технологічний простір, де існує чи може утворитися вибухонебезпечна зона. |
Вибухонебезпечність– ( чогось) у речовини, процесу, об`єкту властивостей, умов чи факторів, які можуть призвести до вибуху. |
Вибухонепроникність- один із принципів вибухозахисту електрообладнання, грунтований на неможливості проникнення полум`я крізь отвори та щілини певного малого розміру. |
Вибухостійка перемичка- підземна споруда, призначена для швидкої ізоляції вибухо-аварійної гірської виробітки від інших підземних каналів. |
Вивчення проектної документації- це перегляд та аналіз проектної документації під час проведення її пожежно-технічної експертизи з метою оцінки відповідності запроектованих рішень вимогам пожежної безпеки. |
Вигинання пожежного рукава- це довільне просторове реакції водяного струменя, який під тиском виходить із ствола.
|
Вигоряння– процес знищення вогнем маси твердого чи рідінного горючого матеріалу. |
Вид вибухозахисту електрообладнання- назва принципу забезпечення вибухозахисту електрообладнання.
|
Видалення вихлoпних газів- відведення продуктів згоряння від працюючого двигуна автомобіля за межі приміщення, де цей автомобіль знаходиться. |
Видалення диму на пожежі- відсмоктування диму з зони пожежі димотягами, а також регуляція димових потоків шляхом відчинення чи зачинення вікон, дверей, інших отворів та скоординованого вмикання чи вимикання вентиляції.
|
Видимість в диму на пожежі– відстань, на якій людина зорово чітко розрізняє оточуючі предмети.
|
Видих- виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху.
|
Видовження- збільшення довжини чогось.
|
Визначення осередку пожежі- цілеспрямована система дій фахівців пожежної справи, спрямована на однозначне знаходження місця початку горіння, яке призвело до пожежі. |
Визначення ситуації на пожежі– з`ясування на певний момент часу умов, обставин та факторів, що сприяють або перешкоджають поширенню горіння, діям пожежних підрозділів з гасіння вогню, рятування людей та майна на пожежі тощо. |
Виїзд на пожежу– це швидкий збір, одягання бійцями чергової варти бойового одягу та посадка їх у автомобіль для прямування за місцем виклику. |
Викид горючої рідини з резервуару
- раптове переливання та розкидання палаючої під час пожежі горючої рідини через стінку вертикального резервуару назовні.
|
Виклик на пожежу- повідомлення про пожежу, що надійшло у пожежну охорону від громадян, або сигнал, що надійшов із системи пожежної сигналізації. |
Вилучення речових доказів з місця пожежі– процесуальна процедура дознавала, спрямована на збереження певних речей із зони пожежі, які потенційно можуть допомогти дійти висновку щодо причини виникнення пожежі. |
Вимикач електричний оливний– потужний оливоначинений електричний прилад, призначений для розмикання (вимикання) струмовідної лінії у високовольтних електричних мережах.
|
Вимикач електричний освітлювальний- електроустановочна арматура, призначена для розмикання електричного кола в мережах з напругою до 1000 В.
|
Винесення електричного потенціалу- попадання електричного потенціалу з електричної мережі на струмопровідні елементи будівель і споруд. |
Виникнення пожежі- збіг обставин та умов, за яких будь-яке горіння чи загоряння переходить у незворотньо - шкідливу для людини, матеріальних цінностей та довкілля стадію горіння |
Випалювання– 1) спосіб підконтрольного (керованого) спалювання горючого рослинного шару на поверхні грунту з певною метою. 2) спосіб очищення відповідних вентиляційних повітряпроводів від займистих відкладень на їх внутрішній поверхні.
|
Випинання вогнезахисної фарби- пухирцеве видуття від високої температури на пожежі шару вогнезахисної фарби, яка нанесена на захищену нею поверхню. |
Випробувальний пожежний полігон- див. пожежно-випробувальний полігон. |
Випробування– це експериментальне визначення кінцевого стану та динаміки зміни певних характеристик будь-якого об`єкту внаслідок фізичного впливу на нього.
|
Випромінення- це потік хвиль або елементарних часток у просторі. |
Вирішальний напрям бойових дій на пожежі- напрям, на якому введення сил і засобів пожежогасіння є найбільш необхідним та ефективним для ліквідації дії небезпечних факторів пожежі.
|
Висота всмоктування води геометрична- висота розташування пожежного насоса (помпи) над рівнем води у відкритому джерелі. |
Висота всмоктування води вакууметричнo- різниця атмосферного тиску на вільній поверхні води в джерелі та абсолютного тиску на вході в робоче колесо відцентрового пожежного насоса (помпи). |
Висота зони горіння- відстань від нижньої до верхньої точки полум`я, жару. |
Висота підйому місцевості– різниця нульових позначок земної поверхні на початку та в кінці певної відстані. |
Висота полум`я- відстань від нижньої до верхньої точки полум`яної частини зони горіння. |
Виставка пожежно-технічна– див. пожежно-технічна виставка. |
Витік електричного струму– явище протікання електричного струму шляхом поза спеціально призначеного для цього електричного кола. |
Витікання газу, пари- просичення газу, або пàри через нещільності у конструкціях, трубопроводах, арматурі тощо. |
Витрата- кількість (об`єм) рідини чи газу, що проходить через живий переріз каналу потоку за одиницю часу. |
Вихід– 1) (конкретно) місце (отвір, проріз), через яке люди можуть покинути приміщення, будівлю, транспорт. 2) (загально) місце-споруда, яким люди покидають приміщення, будівлю, споруду. |
Вихровий струм- електричний струм, що виникає в товщі магнітопроводів внаслідок змінення пронизуючого їх магнітного потоку.
|
Вишковий– (застар) пожежник, який знаходився (чергував) на оглядовому майданчику пожежної каланчі або вежі і в разі візуального виявлення пожежі голосом повідомляв про це і вдаряв у пожежний дзвін.
|
Виявлення протипожежних недоліків- визначення порушень або відхилень від норм та правил пожежної безпеки в певній галузі, на певному об`єкті тощо. |
Вібрація– механічні коливання, тремтіння фізичного тіла із значною частотою та незначною амплітудою. |
Відбивач вибухових хвиль- жорский металевий екран, робоча поверхня якого має вогнуту твірну у формі півхвилі синусоїди. |
Відбивач електро-тепловий– електронагрівальний прилад з нагрівальним (розжарена спіраль) та відбивним (рефлектор) елементами, призначений для обігрівання приміщень тощо.
|
Відбій
– усна команда керівника гасіння пожежі, або умовний сигнал для пожежних підрозділів на закінчення, припинення пожежно-тактичних дій.
|
Відблиск- це відбиття від будь-якої гладкої поверхні світлових променів. |
Відбування служби– виконання особовим складом пожежних підрозділів певних функціональних обов`язків згідно із статутом та спеціальним положенням про проходження служби.
|
Відвертання- запобігання чому-небудь, недопущення чого-небудь. |
Віддалене пожежне вододжерело – вододжерело, яке розташоване від певного района чи об`єкта на відстань, що перевищує тактико-технічні характеристики пожежної техніки щодо можливості подати воду від джерела до місця ймовірної пожежі на цьому об`єкті. |
Відділення- структурна одиниця пожежно-тактичного підрозділу |
Відігрівання заледенілих пожежних рукавів– процедура відновлення робочого стану водяних пожежних рукавів, замерзлих під час їх використання на пожежі в зимових умовах..
|
Відімкнена дільниця електромережі- електротехнічна одиниця (двигун, агрегат, частина електропроводки тощо), експлуатація якої припинена через її знеживлення. |
Відімкнення електрики на місці пожежі- знеживлення електромережі на об`єкті, де виникла пожежа з метою унеможливлення уражень електрострумом особового складу пожежних підрозділів під час гасіння вогню.
|
Відкрита електропроводка
– електропроводка, прокладена на поверхні стін, стель, на фермах та інших будівельних конструкціях будівель і споруд. |
Відпрацьовування нормативів з ПСП– багаторазове виконання вправ (тренування) з пожежно-стройової підготовки з метою доведення певної дії або їх комплексу до швидкої автоматичної навички. |
Відрізаний вогнем простір– частина простору доступ до якого, або вихід з якого можливий тільки крізь полум`я.
|
Відрух водяного струменя– сила реакції, що виникає під дією швидкісного напору водяного струмін води, який виходить з пожежного ствола.
|
Відсікання вогню– спосіб гасіння пожежі через відокремлення полум`я від горючого середовища. |
Відсічка електромагнітна– миттєве (за долі секунди) розмикання робочих контактів автоматичного електричного вимикача (автомата) внаслідок спрацювання його електромагнітного розчеплювача. |
Відстань протипожежна- див. протипожежний розрив. |
Відступ протипожежний- унормований повітряний проміжок між зовнішними нагрітими поверхнями теплогенеруючої установки (наприклад, опалювальної печі, димаря, котла тощо) та розташованими поруч горючими конструкціями. |
Візуальний зв`язок на пожежі– взаємний зоровий контакт пожежників, які знаходяться в зоні пожежі. |
Вірогідність виникнення пожежі- ступінь можливості утворення небхідних та достатніх умов для виникнення пожежі за певних відомих обставин. |
Вістовий- (стар.) пожежник- сигнальщик, що скакав на коні попереду пожежної варти (конної лінійки або конно-бочкового ходу) і сигналом труби сповіщав про її прямування до місця пожежі.
|
Вказівник евакуаційний- писемний або мнемонічний знак на шляху евакуації людей при пожежі, призначений для швидкого визначення ними напрямку безпечного руху з небезпечної зони.
|
Вкладка до особистої картки газодимозахисника- службовий документ для реєстрації роботи газодимозахисника в протигазі під час проведених тренувань (в тепловій, димовій камерах та на пожежно-тактичних заняттях і навчаннях) та під час роботи на пожежах. |
Включення в ізолюючий протигаз– під`єднання системи повітря (кисне) забезпечення протигазу до органів дихання людини. |
Властивість органолептична- властивість речовини, яка виявляється та оцінюється людиною за допомогою органів чуття. |
Вмикач резерву– технічний пристрій дихального апарата на стисненому повітрі, призначений для оповіщення працюючого в апараті пожежника про закінчення робочого запасу повітря і про необхідність виходу з непридатного для дихання середовища.
|
Вмикач-вимикач- електротехнічний пристрій, призначений для частої ручної комутації в різних електричних мережах.
|
Внутрішній наряд пожежної варти - особи з числа чергової пожежної варти, призначені для охорони службових приміщень, техніки, обладнання, території та підтримання статутного порядку в підрозділі. |
Вогкість- стан матеріалу, середовища тощо покритого або просякнутого вологою. |
Вогнева піч– назва спеціального обладнання для вогневих випробувань.
|
Вогневі роботи- виробничі чи побутові технічні операції, пов`язані з використанням відкритого вогню, іскроутворюванням або нагріванням до високої температури. |
Вогневідсікач- пристрій, призначений для перекривання замкнутого каналу поширення полум`я.
|
Вогнегасник– автономний пристрій, що містить в собі певний заряд вогнегасної речовини і який забезпечений механізмом подачі її для гасіння вогню. |
Вогнезахист– захист від руйнівної, нищівної дії вогню. |
Вогненебезпечність
– властивість речовини легко займатись від джерела запалювання.
|
Вогнеперешкоджувач– пристрій, який перешкоджає проходу крізь нього відкритого полум’я якому гаситься. |
Вогнестійкістьздатність виробу зберігати певні властивості під дією вогню чи високої температури. |
Вогнетривкість– здатність матеріалу довгий час не руйнуватись та зберігати свої фізичні властивості під дією вогню чи високої температури. |
Вогнище– будь-яке місце, де відбувається чи відбувалось горіння. |
Вогняна "куля"- дифузійне полум`я палаючої маси горючої газо-паро-повітряної суміші у формі купола-кулі, що здіймається над поверхнею землі |
Вогняний смерч- "стовп" вогню у вигляді висхідно-обертального потоку полум`я та гарячого повітря і газів з зони горіння. |
Вогонь– загальна назва будь-яких розжарених продуктів горіня (жару, полум`я, теплових іскор, тліючої маси).
|
Вода– прозора негорюча рідина. |
Водій пожежного автомобіля– член бойової обслуги, який має спеціальну підготовку та відповідний допуск на право управління пожежним автомобілем.
|
Водовіддача водопроводу- найбільша кількість води, яку можна отримати від водопроводу через водорозбірний пристрій за одиницю часу. |
Вододжерело– загальна назва місця знаходження, нагромадження, зберігання води. |
Водозабір- штучна споруда біля відкритого водоймища (річки, озера тощо), спеціально призначена для забирання води з нього. |
Водозбірник– див. рукавний водозбірник. |
Водойма– загальна назва природнього безстічного (або із сповільненим стоком) водного об`єкту (озеро), або штучної споруди-ємності (басейн, резервуар тощо), де утримується вода.
|
Водонагрівач– загальна назва приладу для нагрівання значної кількості води.
|
Водостійкість- здатність матеріалу, конструкції, виробу зберігати свої функціональні властивості під дією води. |
Водосховище
- місце для штучного нагромадження та зберігання великої кількості води. |
Водяна завіса- суцільна смуга вертикально падаючого водяного потоку або крапель (бризк) розпиленої води. |
Водяна пара- видима сукупність молекул води у повітрі. |
Водяний насос- див. насос водяний. |
Водяний розчин- дисоціативний стан будь - якої речовини у воді |
Войлок– зваляний бавовняний матеріал. |
Вологістьступінь насиченості матеріалу, виробу, середовища вологою. |
Волокно- сукупність тонких несуканих ниток рослинного чи синтетичного походження. |
Вправа- (фізична) усвідомлене багатократне виконання людиною комплексу певних рухів з метою опанування вмінням та навичкою. |
Всмоктувальна рукавна сітка- пожежно-технічна арматура у вигляді порожнистого пристосування зі зворотнім клапаном і сітчастим дном з одного боку та з`єднувальною пожежною головкою - з другого. |
Всмоктувальний пожежний рукав– див. рукав пожежний водяний всмоктувальний. |
Встановлення– (дія) процес розташування чогось на певному місці. |
Втрата²- зменшення величини чогось./span> |
Вузол пожежний– петля, створена спеціальним сплетінням пожежної мотузки і призначена для її закріплення за щось, або фіксації чи утримання певного об`єкту.
|
Г-1- літерові позначення однієї з категорій приміщень та будинків виробничого та складського призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
|
Газ- загальна назва речовин, молекули яких існують у завислому стані і здатні вільно дифундувати у оточуючий простір.
|
Газгольдер- місткість у вигляді наземного резервуара сферичної (кулястої), або циліндричної форми для зберігання певного газу. |
Гази вихлопні- відпрацьовані гази дизельних та карбюраторних двигунів внутрішнього згоряння. |
Газоаналізатор– прилад, за допомогою якого визначається якісний та кількісний склад певного газовидного середовища.
|
Газобалон– металева товстостінна посудина для утримання газу в стисненому чи зрідженому стані.
|
Газобалонний автотранспорт- автотранспорт, двигун якого рацює на горючому газі, що міститься у стисненому чи зрідженому стані в газобалонах, закріплених на шасі чи кузові. |
Газоводонагрівач– прилад для нагрівання води теплом від спалення горючого газу. |
Газовоз– транспортний засіб, призначений для перевезення ємностей зі зрідженим чи стисненим газом. |
Газогенеруючий елемент- джерело робочого газу для порошкових вогнегасників. |
Газодимозахисна служба– назва структурної одиниці пожежно-рятувальної служби, а також відповідної фахової діяльності, призначених для здійснення гасівних та рятувальних дій на пожежах у непридатному для дихання середовищі. |
Газодимозахисни-особа рядового чи начальницького складу пожежно-рятувальної служби, яка підготовлена і атестована для виконання рятувально-гасівної роботи на пожежах у непридатному для дихання середовищі із використанням спеціальних засобів індивідуального захисту органів дихання і зору. |
Газодимозахисник- особа рядового чи начальницького складу пожежно-рятувальної служби,яка підготовлена і атестована для виконання рятувально-гасівної роботи на пожежах у непридатному для дихання середовищі із використанням спеціальних засобів індивідуального захисту органів дихання і зору. |
Газодимозахист– захист органів дихання та зору людини від шкідливої дії газів і диму, що утворюються внаслідок горіння на пожежі. |
Газозварювання- це рознімне з`єднання стулених металевих деталей шляхом їх нагрівання газовим полум`ям до передтекучого стану з наступним охолодженням місця нагрівання. |
Газообмін в організмі людини- процес поглинання організмом одних газів з оточуючого середовища та виділення з організму інших. |
Газообмін на пожежі– процес поглинання при горінні кисню з повітря та виділення газовидних продуктів згорання і їх перемішування з оточуючим середовищем. |
Газопоглинач– речовина, здатна поглинати гази, з оточуючого середовища, зв`язуючи їх шляхом сорбції (абсорбції або адсорбції). |
Газорізання- розрізання металевих виробів шляхом розплавлення металу по лінії роз`єднання полуменем горючого газу в суміші з киснем. |
Гальмівний вузол- елемент канатного-спускового рятувального засобу, який забезпечує повільний та регульований рух людини під час її саморятування з висоти на пожежі. |
Гама-випромінювання- потік електромагнітних променів з довжиною хвилі до 1 Ангстрем. |
Гармошка рукавна– пожежний нагнітальний рукав, або декілька з`єднаних між собою рукавів, складені у формі ламаної лінії. |
Гасіння- припинення або послаблення дії, прояву, розвитку чого-небудь. |
Глушник автомобільний- деталь, призначена для зменшення сили звуку вихлопу з двигуна автомобіля. |
Гнучке протипожежне нормування– індивідуальний підхід до розробки протипожежних вимог для кожного об`єкта з урахуванням його особливостей. |
Голка запірна– тонкий металевий стрижень, загострений на кінці, що призначається для перекривання (запирання) певного отвору, припиняючи прохід газу чи рідини. |
Головешка– див. Палаючий уламок. |
Головка–– чільна (кінцева) частина чого-небудь. |
Головка розпилювальна– пристрій для розпилювання (розпорошення) під тиском рідин, аерозолів, пилу тощо. |
Горіння- це екзотермічний фізико-хімічний процес інтенсивного окиснення речовини, який започатковується та супроводжується появою вогню та переважно диму. |
Гофрований шланг- еластична (гумова або синтетична) трубка, стінка (оболонка) якої виготовлена у вигляді хвилястих концентричних складок (зборок). |
Градирня– спеціальна споруда, призначена для охолодження теплої технологічної води атмосферним оточуючим повітрям. |
Граничн(ий),(а),(е),(і)- як(ий),(а),(е),(і) є останньою межою, коли ще зберігається певний стан, властивість тощо. |
Гранично допустиме значення параметру- найбільше або найменше значення параметру, яке ще властиве або необхідне для оцінки стану об`єкта розгляду. |
Графік¹- плануючий документ з точним визначенням часу (дати, періоду) та послідовності виконання запланованих заходів. |
Графік²- графічне зображення умовними позначками певного процесу. |
Гребінка пожежних пінних генераторів- низка (ряд) пінних генераторів, розташованих паралельно на пінному колекторі. |
Грім- різкий потужний тріск, що супроводжує розряд лінійної блискавки, якій на відстані сприймається слухом, як гуркіт та перекоти в атмосферному повітрі. |
Грімниця- назва сукупності блискавки з громом. |
Група¹– назва одиниці класифікації певної сукупності величин, предметів, ознак, параметрів тощо. |
Група²- окрема кількість людей, або сукупність техніки чи обладнання спеціального призначення. |
Групова легко скидна прив`язь- технічна конструкція, яка дозволяє швидко та одночасно звільнити від стійлового припинання певну групу великої рогатої худоби. |
Групові пожежно-тактичні тренування- форма заняття з пожежно-тактичної підготовки начальницького складу пожежної охорони. |
Густина вогнегасної піни- відношення одиниці маси до одиниці об`єму піни. |
Густина диму- ступінь концентрації складників диму в одиниці об`єму. |
Давач– загальна назва пристрою, що безпосередньо сприймає вплив фізичної дії певного механізму, організму чи середовища і під цим впливом змінює свої внутрішні параметри, інформація про що передається спеціальним вимірювальним чи реєструючим приладам. |
Дальність дії водяного струменя– відстань від сприска пожежного ствола до кінця компактної частини струменя води, що під тиском виходить зі ствола. |
Двері– жорстке полотно, за допомогою якого зачиняється і відчиняється отвір у стіні(перегородці), через який проходять люди. |
Двигун- механізм, що перетворює інший вид енергії у механічну. |
Двоокис вуглецю твердий- вуглецева кислота в снігоподібному стані. |
Дезактивація– усунення (збирання, змивання тощо) радіоактивних речовин з поверхні води, ґрунту, споруд, одягу, тощо. |
День відкритих дверей- публічно-святковий захід, спрямований на ознайомлення батьків та родичів курсантів і студентів пожежно-технічного навчального закладу з умовами їхнього навчання, служби та побуту. |
Депо пожежне– будівельний комплекс, у якому розміщується особовий склад пожежного підрозділу, проводяться навчальні заняття і тренування, утримується та обслуговується пожежна техніка. |
Державна пожежна охорона (ДПО)– цілісна система, що охоплює органи управління, підрозділи, установи, заклади, підприємства тощо, які мають сили і засоби для здійснення покладених на них законодавством завдань у сфері пожежної безпеки. |
Державний інспектор з пожежного нагляду- посадова особа державної пожежної охорони, яка, відповідно до чинного законодавства здійснює державний пожежний нагляд. |
Детонація- екзотермічний процес хімічного розкладання речовини, який поширюється зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку. |
Дефлектор– спеціальний оголовок витяжного вентиляційного чи димового каналу. |
Джерело запалювання– 1) (у широкому сенсі) теплова енергія, достатня для ініціювання займання горючого середовища. 2) (у вузькому сенсі) фізичний носій такої теплової енергії. |
Джут- волокно з клітковини одноіменного субтропічного дерева. |
Дзвін пожежний- 1) (предмет) свобідно - висячий металевий ударно-сигнальний пристрій у вигляді порожнистої із зрізаним донцем груші із ударником (серцем) всередині. В разі вдаряння ударником по корпусу дзвона виникає однотонний металевий протяжний звук, який поширюється в навколишньому просторі. У старі часи пожежний дзвін влаштовувався на пожежній каланчі і своїм дзвоном повідомляв про виникнення пожежі та виїзд пожежної команди для її гасіння. 2) (звучання) видавання (генерація) дзвоном звуку внаслідок коливання його корпусу від удару по ньому. |
Дим– суміш видимих продуктів повного і неповного згоряння, що в завислому стані здіймається із зони відкритого горіння або піролізу. |
Димар- спеціальна труба для створення тяги та відведення диму із штучного вогнища (наприклад, з паливні (топки) побутової печі, котельні тощо). |
Димова всмоктувальна система- назва принципу дії та конструкції пожежних димових лінійних сповіщувачів. |
Димовидалення– процес цілеспрямованого переміщення диму в атмосферу із зони, де він створює небезпеку для людей, або перешкоджає гасінню пожежі. |
Димовиділення– процес виходу з зони горіння завислих продуктів повного та неповного згоряння, які є складниками диму. |
Димовий клапан– див. клапан димовий |
Димовий люк- див. люк димовий. |
Димовий пожежний сповіщувач– див. сповіщувач пожежний димовий. |
Димокамера- комплекс приміщень із спеціальним обладнанням, призначеним для створення в закритому об`ємі задимленого середовища.
|
Димокамера пересувна- мобільна димокамера малої місткості на базі пожежного автомобіля. |
Димосмок– спеціальний агрегат, що діє за принципом всмоктування, здатний переміщати димо-повітряну суміш замкнутим каналом |
Димоутворення- процес хімічного перетворення складників горючої речовини під час горіння у суміш завислих продуктів |
Димоутворювальна здатність- класифікаційна ознака будівельних матеріалів за кількісними та якісними показниками диму, що утворюється під час їхнього горіння. |
Димохід- канал для переходу диму з паливні печі у димар. |
Динаміка пожежі- розвиток пожежі, що характеризується змінами її основних параметрів з плином часу. |
Дислокація пожежних підрозділів– розташування пожежних частин, загонів та інших формувань пожежної охорони на визначеній території. |
Дисперсна система- фізична суміш, в якій один чи більше складників (дисперсних фаз) у вигляді дрібних часток рівномірно розподілений у іншій гомогенній матеріальній структурі (дисперсійному середовищі). |
Дисперсність– якісна характеристика подрібненості окремих часток речовини (дисперсної фази) в дисперсних системах. |
Дихальний апарат- загальна назва пристроїв, призначених для забезпечення дихання людини в разі відсутності природнім умов для цього. |
Дихальний коефіціент- відношення абсолютної кількості видаленого з організму вуглекислого газу до кількості поглинутого ним кисню за одиницю часу. |
Дихальний мішок протигазу- ємність для оперативного зберігання дихальної суміші. |
Дихання людини механічне– циклічний процес наповнення легенів чистим повітрям та видаляння з них видихненої суміші назовні. |
Дихання людини фізіологічне– процес забезпечення організму людини киснем та видалення з нього вуглекислого газу та інших шлаків. |
Діагностування пожежного автомобіля- процес визначення технічного стану агрегатів, вузлів та деталей пожежного автомобіля без їх розбирання за допомогою спеціальних приладів. |
Діаграма- процес визначення технічного стану агрегатів, вузлів та деталей пожежного автомобіля без їх розбирання за допомогою спеціальних приладів. |
Діаметр– відрізок прямої лінії, який з`єднує дві точки будь-якого кола і проходить через його центр. |
Дільниця бойова на пожежі- див. бойова дільниця. |
Добровільна пожежна дружина- група працівників підприємства, організації, сформована на доброчинних засадах з метою впровадження та контролю за додержанням вимог пожежної безпеки та участі в гасінні пожеж та загорянь. |
Добровільний (а),(е)– який існуює на позаштатних засадах та з власного бажання певної групи людей. |
Довжина- відстань між кінцями чого-небудь. |
Довідка про пожежу- службовий документ оперативного штабу на пожежі, де фіксуються основні дані оперативної ситуації на пожежі. |
Догашування- процес пошуку, розкривання та проливання водою залишків тління та осередків тепловиділення на місці ліквідованої пожежі. |
Доза– кількість споживання , поглинання, отримання, подачі тощо чого-небудь за певну одиницю відліку (наприклад, за одну одиницю часу, або за один цикл, за один такт тощо). |
Дозвіл– документ - свідоцтво про право на функціонування або здійснення певної діяльності. |
Дозорець- пожежник, що здійснює дозорну протипожежну службу на об`єкті. |
Дозорна протипожежна служба
- здійснення контролю за дотриманням протипожежного режиму на об‘єкті шляхом періодичного обходу та огляду приміщень і території за певним маршрутом. |
Дозорний маршрут- шлях руху дозорця по території та приміщенням об‘єкту з метою контролю за дотриманням протипожежного режиму. |
Докази речові з пожежі- предмети, речі тощо, вилучені з місця пожежі, що дають можливість розкрити причину її виникнення, місце знаходження осередку горіння та діійти інших висновків. |
Документ– 1) паперовий носій певної ділової інформації. 2) електронний варіант ділової інформації. |
Документація– сукупність документів певного призначення. |
Домішки– речовини, сполуки, що у невеликій кількості додаються до основної субстанції або існують в ній. |
Досвід гасіння пожеж- сукупність знань, умінь та навичок, набутих у практиці ліквідації багатьох різноманітних пожеж. |
Дослідження пожежі– виявлення та аналіз даних про обставини виникнення і розвитку пожежі,особливості протікання процесу горіння та супутніх явищ з метою визначення осередку, джерела та причини загоряння. |
Дослідна пожежна лабораторія- спеціальний науково - дослідницький підрозділ гарнізону пожежної охорони. |
Дотримання протипожежних правил- неухильне, повне та якісне виконання вимог пожежної безпеки. |
Драбина– конструкція у вигляді двох довгих паралельних жердин, з‘єднаних між собою короткими рейками - східцями, призначена для піднімання і спускання по ним людини. |
Дренчер – відкрита зрошувальна головка (зрошувач), яка встановлюється на трубопроводах систем автоматичного водяного чи пінного пожежогасіння. |
Дренчерна установка пожежогасіння– водяна чи водо-пінна нормально незаповнена трубопровідна система, обладнана відкритими зрошувачами (дренчерами). |
Дріт- металева неізольована нитка. |
Дружина юних пожежників- сформований на добровільних засадах підлітковий колектив, діяльність якого спрямована на ознайомлення з основами пожежної справи та з пожежною технікою, а також на участь в пожежно-прикладних змаганнях. |
Дуга електрична– потужний електричний розряд у вигляді плазменого канала між двома електродами під напругою. |
Дугогасильна камера- частина простору навколо електричних контактів комутаційного апарата, де здійснюється гасіння електричної дуги, що виникає між контактами під час розмикання кола електричного струму. |
Дугогасіння- припинення процесу потужного електричного розряду дуги. |
Дюза– наконечник (сопло тощо) із каліброваним отвором, що слугує для нормованого дозування потоку рідини чи газу (або їх суміші) незалежно від коливання тиску в системі. |
Евакуаційний вихід, прохід, шлях– вихід, прохід, шлях від небезпечної зони у безпечне місце.
|
Евакуація- переміщення людей, тварин, майна тощо з району їх постійного чи тимчасового перебування в інше місце у зв`язку із певною загрозою. |
Ежекція– процес переміщення будь-якої рідини чи газу за рахунок захоплення їх частинок потоком (струменем) іншої рідини чи газу, що проходять крізь товщу першої речовини. |
Екологічні наслідки від пожежі– забруднення природного середовища у процесі горіння та гасіння пожежі. |
Екран– перепона (наприклад, щит, завіса тощо) на шляху теплового, світлового, димового чи іншого випромінювання на пожежі, поверхня якої поглинає, перетворює або відбиває цю енергію. |
Експеримент- назва одного з методів наукового дослідження певного об`єкта пізнання у визначених умовах. |
Експерт пожежно-технічний- фахівець, що володіє спеціальними знаннями з пожежної справи і як такий залучається до проведення необхідних досліджень, або слідчих дій. |
Експертиза– розгляд, аналіз будь-якого питання, або проведення дослідження з будь-якої проблеми спеціалістом певного фаху. |
Експертна валіза- валіза з комплектом спеціальних інструментів та матеріалів для проведення експертних дій під час дослідження пожеж. |
Експлікація- текстова характеристика умовних графічних позначок (символів, знаків тощо), що маються на певному кресленні. |
Експонат пожежно-технічної виставки- предмет, документ, виріб тощо, які виставляються для тематичної експозиції на такій виставці. |
Еластичність- пружність, гнучкість, розтяжність матеріалу. |
Елеватор зерновий- комплекс споруд, призначених для приймання, зважування, очищення, сушіння, та зберігання великої кількості зерна, а також для його відвантаження споживачам. |
Електрика– сукупність явищ, зумовлених існуванням та взаємодією електричних зарядів. |
Електрична міцність- здатність ізоляційного матеріалу протистояти руйнуванню від електричного пробиття. |
Електричне перевантаження струмопроводу– вище проходження струмопроводом електричного струму, величина якого перевищує допустиме для нього значення. |
Електричний захист– сукупність заходів та засобів, спрямованих на запобігання виникненню небезпечних явищ (пожеж, вибухів тощо) в разі аварійних ситуацій в електроустаткуванні. |
Електрозахисні засоби- спеціальні пристосування та вироби, призначені для захисту людини від ураження електричним струмом. |
Електромагнітна індукція блискавкова- назва вторинного прояву лінійної блискавки. |
Електронагрівач– прилад для перетворення електричної енергії у теплову. |
Електронний модуль
- електронний блок контролю тиску в дихальній системі ізолюючого протигазу чи респіратора з видачею цифрової інформації та попереджувального звукового сигналу про відпрацювання регенеративного патрона. |
Електрообладнання- сукупність промислових та побутових електротехнічних виробів (машин, апаратів, приладів, пристроїв тощо), призначених для виробництва, перетворення, передавання, розподілення, накопичення або споживання електроенергії. |
Електростанція- підприємство, на якому виробляється електрична енергія. |
Електростатика- розділ електротехніки, в якому вивчаються властивості та взаємодія нерухомих електричних зарядів. |
Електротехніка- галузь науки і техніки у сфері виробництва, передавання та використання електромагнітної енергії. |
Електротравма- пошкодження тканин, органів або розлад фізіологічних функцій людини внаслідок впливу на її організм електричного струму. |
Електроустановка- загальна назва конкретної функціональної одиниці електроустаткування (пристрою, механізму, комплексу, системи) певного призначення. |
Електроустаткування– див. електрообладнання. |
Емблема- символічне зображення певного поняття, уявлення, ідеї тощо. |
Емульсія- суміш рідин, які не розчиняються одна в одній. |
Енергія– загальна міра всіх форм руху матерії. |
Ескіз- схематичний начерк від руки певного предмета. |
Естафета пожежна- назва командного спортивного змагання пожежників, що полягає у подоланні певної дистанції з перешкодами.
|
Етажерка- багатоярусна каркасна (без стін) окрема споруда, призначена для обслуговування висотного технологічного обладнання, розташованого на відкритому просторі, а також для розташування на ярусних перекривах різного допоміжного обладнання. |
Етап- окрема частина, момент, період, стадія чого-небудь цілого, завершеного. |
Ефективність вогнегасна- показник результативності впливу на вогонь певної вогнегасної речовини. |
Ємкість- це назва параметру електричного конденсатора.
|
Ємність- загальна назва будь-якої штучної прожнистої посудин. |
Жалюзі- (техн.) пристрій у вигляді короба з вертикальними чи горизонтальними рядами пластин (платв), між якими є щілини постійного або регульованого розміру |
Жар¹– розжарена (розпечена) тверда фаза продуктів горіння, що випромінює світло. |
Жар²- тепло, що випромінюється від чого-небудь нагрітого, розжареного. |
Жара- характеристика температурного режиму в певному просторі. |
Жаростійкість– здатність матеріалу за умов тривалого впливу високих температур зберігати або в незначній мірі змінювати свої фізико-механічні властивості. |
Жевріння- процес безполуменевого догоряння твердого горючого матеріалу після закінчення його полуменевого горіння. |
Жердина- висушена або тільки-но зрізана міцна довга деревина без бічних гілок. |
Жерло- 1) вхідний отвір опалювальної печі. 2) вихідний отвір димаря. |
Жертва пожежі– людина, яка загинула внаслідок безпосередньої дії на неї небезпечних факторів пожежі. |
Жетон– невеликий матеріальний знак певного призначення. |
Жила- струмовідний елемент електричного провода, шнура чи кабеля. |
Житло- місце (оселя, будинок, приміщення) для проживання людини. |
Життєдіяльність- процес взаємодії людей між собою та середовищем свого проживання у всіх сферах буття. |
Життєздатність- властивість людини зберігати, підтримувати своє життя. |
Жолоб- (техн.) 1) конструкція у вигляді відкритого каналу з поперечним перерізом у формі нижнього півкола, пів прямокутника, пів квадрата тощо. |
Жужіль- охолоджений агломерат повністю або частково розплавлених оксидів, силікатів, сульфідів різних речовин (глини, сірки, фосфору, металів тощо). |
Журнал¹- книга чи зошит для ведення обліку чи хронологічної реєстрації будь-яких подій, станів, процесів тощо. |
З`єднання пожежних рукавів– процес сполучення окремих пожежних рукавів у безперервну рукавну лінію необхідної довжини. |
Забарвлення– 1) (процес) надання, або набуття будь-якою субстанцією певного кольорового відтінку, барви. 2) саме колір чого-небудь. |
Забезпечення– створення умов, надання засобів, та впровадження заходів для виконання певних дій чи для відтворення певного стану. |
Забирання води для пожежогасіня– отримання води з будь-якого вододжерела за допомогою пожежної техніки для забезпечення її витрат на ліквідацію пожежі. |
Завал– нагромадження, уламків будівель, споруд разом з пошкодженим виробничим обладнанням, які виникають з причини їх руйнування під час вибухів, пожеж, аварій тощо. |
Загазованість- заповнення приземного шару атмосфери газо видними продуктами горіння. |
Загасання– вщухання процесу горіння. |
Загиблий на (внаслідок) пожежі- особа, смерть якої спричинена впливом основних небезпечних факторів пожежі та (або) вторинних їх проявів, а також ушкодженнями, отриманими в ході гасіння вогню, або під час евакуації із зони пожежі. |
Загін пожежної охорони– об`єднання декількох воєнізованих чи професійних пожежних підрозділів за ознакою спеціалізації. |
Загороджувальна мінералізована смуга- насипна чи зорана смуга ґрунту, створена як перешкода для поширення низової (лісової, степової чи польової) пожежі. |
Загоряння- 1) синонім займання. 2) назва випадку горіння, що не завдав суттєвої матеріальної, соціальної, екологічної шкоди. |
Заграва– відблиск вогню, світла в атмосфері, який видний здалека. |
Загроза– неминучість або наднормативна імовірність будь-якої небезпеки для здоров`я і життя людей, цілісності майна тощо. |
Загубник- гумова частина мундштучного пристою респіратора, що затискується зубами людини і уможливлює з`єднання ротової порожнини через дихальний шланг з дихальною системою апарата. |
Загущувач– домішка до води, що забезпечує швидке загустіння водяної суміші. |
Задимлення– заповнення димом приземного шару атмосфери (приміщень, чи відкритого простору навколо зони горіння). |
Займання- 1) (явище) виникнення горіння від стороннього джерела запалювання. 2) (фаза процесу) назва початку будь-якого горіння. |
Займистість– здатність речовини, матеріалу до займання. |
Закачування води (водяних розчинів) до свердловини- спосіб гасіння нафтового фонтану, який полягає в нагнітанні води у свердловину через гирлове обладнання за допомогою насосних (помпових) агрегатів високого тиску. |
Закипання горючої рідини в резервуарі- утворення та переливання через борт резервуара горючої піни (пухирців водяної пари в оточенні нагрітої горючої рідини). |
Закріплення- спосіб гасіння нафтового фонтану, який полягає в нагнітанні води у свердловину через гирлове обладнання за допомогою насосних (помпових) агрегатів високого тиску. |
Залучання– використання чого-небудь або співпраця з ким – не будь у певній роботі. |
Замет– затор, кучугура та інша перешкода на дорозі, чи в іншому місці, яка може створитися під час екстремальних природних явищ та процесів (буревіїв, хуртовин тощо). |
Замикання коротке- див. коротке замикання. |
Замикання на корпус- випадковий (через помилку або через необережність) контакт струмовідного елемента електроустановки з її нормально неструмовідними металевими частинами (корпусом, оболонкою, арматурою тощо). |
Замикаючий ланки ГДЗС- газодимозахисник, який пересувається останнім у ланці під час її прямування в зону пожежі чи із неї. |
Замок- пристрій, що запобігає роз`єднанню певних рухомо-з`єднаних елементів. |
Занесення– попадання, розповсюдження чого-небудь у певну зону, середовище. |
Занулення захисне– умисне з`єднання з нульовим проводом металевих неструмовідних частин електрообладнання, які випадково або в аварійному стані можуть підпасти під напругу. |
Занурення– опускання чого-небудь в рідину чи в сипучу речовину. |
Заняття– форма, період чи сам процес будь-якого навчання. |
Запальничка– пристосування індивідуального користування для отримання джерела запалювання у вигляді полум`я чи іскри. |
Запалювання– (дія) ініціювання займання горючого середовища. |
Запас– те, що приготоване заздалегідь для можливого використання. |
Запасний– додатково приготований для використання в певній ситуації. |
Запірно-пусковий пристрій- спеціальний вузол вогнегасника, призначений для приведення його в дію. |
Запобігання– відвертання, уникання заздалегідь чого-небудь. |
Запобіжне кільце- пружне дротяне кільце зі штоком на запірно-пусковому вузлі вогнегасника, яке запобігає випадковому самочинному рухові пускового важеля і спрацюванню вогнегасника. |
Запобіжник- технічний пристрій, призначений для здійснення захисних функцій. |
Запуск– приведення в дію чого-небудь. |
Заряд вогнегасника- кількість вогнегасної речовини, що знаходиться в корпусі вогнегасника. |
Заряджання– процес приведення певного технічного засобу до стану готовності до використання або застосування. |
Засіб– речовина, знаряддя, спосіб, тощо, які використовуються для виконання певної роботи, чи досягання певної мети. |
Засіб рятування людей на пожежі- див. пожежно-рятувальний засіб. |
Засіб саморятування пожежників з висоти- технічні пристрої, яким користуються пожежники для вимушеного саморятування з висоти під час пожежі. |
Заслінка- пристосування для закривання, затуляння отворів. |
Заслона- пристосування, яким відділяють, відгороджують від чогось. |
Засоби індивідуального захисту пожежника– пожежний шолом, протигаз (респіратор), спеціальний захисний костюм, пожежні рукавиці та ногавиці та ін., що захищають пожежника від впливу різних небезпечних факторів пожежі. |
Заступання на бойове чергування- частина простору в приміщенні, заповнена димом, звідки він не має шляхів для виходу назовні або для руху в інші приміщення. |
Засувка- пристрій, призначений для поступового повного чи часткового перекривання отвору в водопровідній трубі. |
Затвор- назва пристрою, призначеного для запобігання проникнення чогось . |
Захаращення шляху евакуації чи пожежного– загородження, заставляння проходів, виходів чимось громіздким, що може заважати рухові людей під час їх евакуації при пожежі чи проїзду пожежної техніки на пожежу. |
Захисна потужність регенеративного патрона протигазу- функціональний параметр патрона, який визначається кількістю хімпоглинача в ньому. |
Захисне занулення- див. занулення захисне. |
Захисне уземлення- умисне з`єднання з землею металевих неструмовідних частин електрообладнання, які можуть випадково або в аварійному стані підпасти під електричну напругу. |
Захист– охорона від будь-якої загрози; (для всього живого – від загрози існуванню, для неживого – від загрози нормальному функціонуванню чи стану). |
Захльостування- спосіб гасіння крайки слабких та середніх низових (лісових, степових, польових) пожеж. |
Защемлення дихального шланга- здавлення канала шланга невдалим рухом або позою користувача, або випадковим притисканням шланга до твердого предмета, конструкції. |
Заява про виникнення пожежі– особисте або телефонне повідомлення будь-кого у пожежний підрозділ про випадок горіння, що відбувається у момент повідомлення. |
Зберігання речових доказів– особисте або телефонне повідомлення будь-кого у пожежний підрозділ про випадок горіння, що відбувається у момент повідомлення. |
Збирання відомостей про пожежу- пошук та фіксація даних та ознак щодо виникнення, розвитку та ліквідації пожежі. |
Збитки від пожежі– матеріальні, соціальні,екологічні втрати від пожежі та її наслідків. |
Збір за сигналом пожежної тривоги- якнайшвидше зосередження особового складу пожежного підрозділу у повній бойовій готовності разом із відповідною пожежною технікою для прямування до місця пожежі. |
Збірник нафтопродуктів– пристрій для збирання з поверхні води розлитих нафтопродуктів. |
Зв`язка ланки ГДЗС– сукупність гнучкого металевого троса та нанизаних на нього металевих кілець (зчеп), до яких особистими карабінами приєднуються члени ланки ГДЗС. |
Зв`язковий на пожежі- особа, через яку здійснюється оперативний зв’язок на пожежі між різними підрозділами, між керівними особами різних служб, між штабом пожежогасіння та учасниками ліквідації пожежі тощо. |
Зв`язок на пожежі- сукупність засобів, що забезпечують дистанційне спілкування між учасниками задіяних служб, підрозділів під час гасіння пожежі. |
Зварювання– спосіб не рознімного з`єднання металевих частин шляхом розплавлення поверхонь у точці чи на лінії їх з`єднання з наступним охолодженням нагрітої ділянки. |
Зволоження- надання вологості певному середовищу. |
Звуглення дерев`яних конструкцій на пожежі– повне (об`ємне) або часткове (поверхневе) перетворення деревини на карбонізований залишок внаслідок її неповного згорання або термічного розкладу. |
Згасання- самостійне поступове послаблення, завмирання процесу горіння. |
Згортання сил і засобів пожежогасіння- збирання, укладання розгорнутого пожежно-технічного озброєння після команди "відбій" на пожежі. |
Згоряння– повне знищення вогнем горючої речовини. |
Зірниця- миттєвий світловий спалах на небі у темну пору (ввечері, вночі). |
Зледеніння- покриття вологої поверхні конструкцій будівель, пожежного обладнання та одежі пожежників шаром льоду внаслідок попадання на них води під час гасіння пожеж зимою за мінусових температур. |
Змагання пожежно-прикладні– 1) комплекс організаційних заходів щодо проведення зустрічі між спортсменами пожежно- прикладного виду спорту. 2) процес конкурентної боротьби спортсменів на професійному полі за визначення переможців між ними. |
Зміна¹- ( явище) перехід якості, властивості чогось у новий стан. |
Зміна²- (склад) група працівників, що через певний час змінюється наступною групою. |
Змінення позиції пожежної техніки на пожежі- переміщення одиниць пожежної техніки з одного місця в інше разом із особовим складом у зв`язку із зміненням оперативної ситуації на пожежі. |
Змотування пожежних рукавів- згортання рукавів для їх компактного перенесення, зберігання та швидкого розгортання на пожежі. |
Змочувальна здатність рідини- здатність рідини розтікатись твердою поверхнею та проникати (просочуватись) у дрібніші пори речовини. |
Змочувач– поверхнево-активна речовина, яка додається до води і збільшує її проникливість та зменшує поверхневий натяг. |
Знак- предмет-зображення, що вказує на щось, інформує про щось. |
Знеживлення електричної мережі- від`єднання певної ділянки електромережі від джерела електричної енергії. |
Знежирення– видалення жирових речовин з поверхні предметів, деталей за допомогою речовин-розчинників. |
Зола- суміш попелу, шлаку та твердої фази продуктів неповного згоряння речовини. |
Зольник- нижня частина паливні (топки) печі, що розташована під колосниковою решіткою. |
Зона¹- ділянка, смуга або частина території чи простору, що характеризується певними спільними ознаками. |
Зона²- частина будівлі, споруди з певними особливостями. |
Зрошування- процес вкривання певної поверхні бризками, краплинами рідини. |
Зрошувач- спеціальний пристрій, створений і призначений для зрошування певної поверхні потоком розпиленої води. |
Зчепа- металеве кільце на рятувальній мотузці чи на тросі, за яке закріплюється пожежним карабіном газодимозахисник перед входом ланки ГДЗС в задимлену зону. |
Ізолююча здатність вогнегасної піни- властивість піни перешкоджати проникненню крізь її шар парів, газів та теплового і світлового випромінювання. |
Ізолюючий вогнегасний засіб- речовина, яка відокремлює собою горючий матеріал від оточуючого повітря, чим саме перешкоджає доступу кисню в зону горіння, внаслідок чого горіння припиняється. |
Ізолюючий протигаз- див. протигаз ізолюючий. |
Ізолятор електричний- спеціальний виріб із діелектричного матеріалу (фарфор, скло тощо), що призначений для кріплення струмопроводів та для їх електричної ізоляції від інших частин електрообладнання. |
Ізоляція ¹- (спосіб) роз’єднання, відособлення, відокремлення чогось від іншого. |
Ізоляція ²- (матеріал, виріб) - загальна назва матеріалу, який є непроникним для чого-небудь (наприклад., теплоти, електричного струму, вологи, звуку тощо). |
Імітатор диму- спеціальна газо- чи паро-повітряна суміш, що за своїм станом подібна до диму. |
Імітація пожежі– штучне створення вогневих, теплових, димових, шумових, вібраційних проявів умовної пожежі. |
Імовірність виникнення пожежі- математична характеристика можливості створення чи появи необхідних та достатніх чинників та умов для виникнення пожежі. |
Імпульсна гасівна самохідна установка- пожежна машина на базі військової бойової самохідної установки з багатоствольною системою залпового вогню зі снарядами, начиненими вогнегасною (порошковою або рідинною) речовиною. |
Імпульсне гасіння- гасіння способом імпульсного виштовхування (вистрілювання) зі ствола в зону горіння хмари мікрокраплин води, розміром від 2 до 200 мікрон. |
Імпульсний вогнегасний комплект- ранцевий вогнегасник, що подає (виштовхує) вогнегасну речовину роздільними (дискретними) імпульсами через спеціальний імпульсний пожежний ствол. |
Інвентар– сукупність речей, предметів, інструментів певного призначення. |
Інвентаризація протипожежного водопостачання- прийняття на облік усіх вододжерел, які можуть бути використовані для пожежогасіння з повною характеристикою кожного вододжерела. |
Інгібітор- речовина, що сповільнює, пригнічує чи гальмує перебіг хімічного процесу. |
Інгібіювання процесу горіння– дезактивація (нейтралізація) молекулами вогнегасної речовини (інгібітора горіння) активних вільних радикалів полум`я, які утворюються під час горіння і які зумовлюють велику швидкість (ланцюговість) реакції горіння. |
Індикатор- 1) покажчик певної інформації. 2) прилад для визначàння, вимірювання фізичних величин. |
Індукції період у процесі самозаймання- час від моменту досягнення температури самонагрівання до моменту самозаймання горючого середовища. |
Інерційний парашут- див. пожежно-рятувальний засіб – інерційний пристрій. |
Інерційність– уповільнена зміна стану будь-якого механізму, пристрою тощо, як реакція на вплив зовнішніх умов, дій тощо. |
Інжектор- струминний насос (помпа) для нагнітання рідин, пари, газів під високим тиском. |
Інспектор- службова особа в державних установах, яка здійснює нагляд і контроль за виконанням законів, постанов, правил, інструкцій тощо. |
Інспекція- 1) (процес) нагляд за додержанням встановлених правил різними установами, організаціями тощо. 2) державний або відомчий орган, що здійснює інспектування чого-небудь. |
Інститут- назва деяких науково-дослідних установ, а також вищих навчальних закладів. |
Інструктаж– процес навчання чи повторення обов`язкових до виконання правил чи методів певної діяльності. |
Інструктор пожежної охорони- назва інспекторської посади в системі невоєнізованої професійної пожежної охорони. |
Інструкція- зведення настанов, правил, щодо порядку та спосібів виконання, або додержання чого-небудь. |
Інструмент- знаряддя, пристрій або їх сукупність, що призначені для виконання певної роботи. |
Інтегрований контрольний прилад протигазу- інформаційний міні-пульт, на якому відображується тиск в балоні, температура навколишнього середовища та час, що залишився для роботи в апараті. |
Інтенсивність- кількісна характеристика протікання будь-якого процесу чи події. |
Інформативність установки пожежної сигналізації- характеритстика установки, яка визначається кількістю різновидів сповіщень. |
Інформаційна ємність установки пожежної сигналізації - кількість під`єднаних для контролю шлейфів пожежної сигналізації. |
Інфрачероне випромінення- електромагнітні коливання невидимого діапазону спектра з довжиною хвилі 0,78 - 340 мкм. |
Іонізатор повітря- пристрій для насичення повітряного середовища іонами. |
Іонізаційна камера пожежного сповіщувача- закритий об`єм всередині пожежного димового сповіщувача, в якому повітря іонізується спеціальним джерелом радіоактивного випромінення. |
Іонізація- утворення іонів та вільних електронів з електрично нейтральних атомів і молекул. |
Іскра- 1) палаюча, тліюча або розжарена до світіння дрібна частинка будь-якої субстанції. 2) назва електричного розряду у газі. |
Іскріння– утворення (виникнення) електричних іскор. |
Іскробезпечне електричне коло- електричне коло, виконане таким чином, що електричний розряд або її нагрівання не можуть запалити вибухонебезпечне середовище за певних умов випробування. |
Іскробезпечне електрообладнання- вибухозахисне електрообладнання з видом вибухозахисту - " i " (іскробезпечне електричне коло). |
Іскровловлювач- пристрій, призначений для вловлювання іскор з димового чи газового потоку від різних джерел з метою їх нерозповсюдження в навколишньому середовищі. |
Іскрогасник- пристрій, в якому іскри, що проходять крізь нього, активно охолоджуються і гаснуть. |
Іспит– форма підсумкового контролю знань, умінь, навичок після певного курсу навчання. |
Їдкий дим- дим, що містить в собі їдкі речовини і тому здатний неприємно подразнювати слизові оболонки органів відчуття людини. |
Їдкість– це властивість речовини хімічно руйнувати матерію або викликати подразнення в організмі людини. |
Їзда- (техн.) переміщення людини з використанням твердопірного механічного засобу пересування. |
категорія Б- позначення однієї з категорій приміщень та будинків виробничого та складського призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Таке позначення відповідає чинному НАПББ.07.005-86
|
категорія Д- літерові позначення однієї з категорії приміщень і будинків виробничого та складського призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою, згідно із НАПБ Б.07.005-86. |
клас B
- літерове позначення (за написанням) одного з класів пожеж (горіння рідинних речовин).Таке позначення відповідає чинному ГОСТ 27331-87. |
клас А- 1) літерове позначення одного з класів пожеж (горіння твердих речовин). Таке позначення відповідає чинному ГОСТ 27331-87.
|
Лабораторія— спеціальне приміщення з комплексом обладнання (приладами, апаратами, матеріалами тощо) для проведення досліджень, експериментів, випробувань тощо. |
Лакування- процес покриття поверхні виробів тонким шаром лаку |
Лампа– 1) пристрій для випромінювання теплової, електричної, світлової енергії. 2) електронний прилад. |
Ланка ГДЗС- сформована на пожежі група газодимозахисників в кількості не менше трьох осіб, об`єднана поставленим завданням та єдиним керівництвом. |
Ланцюг– сукупність кілець будь-якої форми (колоподібної, еліпсоїдної та ін.), які своєрідно але нерознімно з`єднані одне з одним. |
Ларингофон- пристрій, який призначений для перетворення механічних коливань (вібрацій) зв`язок та хрящів гортані говорячої людини в електричні коливання, які, у свою чергу, перетворюються у звук. |
Лафет- основа, на якій закріплюють якийсь предмет чи елемент конструкції для сприймання та гасіння його реакційних сил. |
Лафетний ствол- див. ствол пожежний лафетний. |
Легеневий автомат- див. автомат легеневий. |
Легко скидна конструкція- зовнішня огорожувальна конструкція будівлі чи приміщення, руйнування (розкриття) якої в разі вибуху у них відбувається за надлишкового тиску, що не перевищує допустимого для основних несених та огороджувальних конструкцій цієї споруди. |
Легко скидна прив`язь- див. групова легко скидна прив`язь. |
Легкозаймиста рідина– горюча рідина, яка має температуру спалаху до 61ºС (334 К). |
Легкозаймистий будівельний матеріал- горючий будівельний матеріал, що здатний займатися. |
Легкоплавкі сплави– сплави з температурою топлення нижчою від олова 232ºС (505 К). |
Леткість- властивість речовини переходити (перетворюватись) з твердого чи рідинного стану у газо-паровидний. |
Лицева частина дихального апарата- частина апарата, яка захищає обличчя користувача та забезпечує під`єднання його органів дихання до дихальної системи. |
Лицевий щиток- жорстка прозора заслона, призначена для захисту обличчя пожежника від механічних, термічних та інших впливів на пожежі. |
Ліквідація- знищення, припинення існування кого-або чого-небудь. |
Лінія– конструктивно виконаний шлях, канал для переміщення, пересилання, передавання тощо чого-небудь. |
Літер- (стар.) умовна назва пожежних нагнітальних рукавів по класифікації за їх діаметром. |
Ліфт– споруда, призначена для вертикального транспортування людей та вантажів на поверхи у багатоповерхових будівлях. |
Ліфтовий підіймач автодрабини- люлька для механічного переміщення людей та обладнання вздовж висунутої пожежної автодрабини. |
Ліхтар– освітлювальний пристрій з автономним джерелом енергії. |
Ложемент- назва підвісного пристрою протигаза чи респіратора разом з рамою для кріплення повітряних чи кисневих балонів. |
Локалізація пожежі– (етап пожежегасіння) припинення подальшого поширення (розповсюдження) процесу горіння на пожежі. |
Лом пожежний– металевий стрижень з профільними вістрями на кінцях. |
Лоток– видовжена конструкція у формі нижньої половини короба. |
Люк– 1) отвір певного призначення в будь-якій конструкції, який закривається заслінкою, стулкою, покришкою, дверцятами тощо. 2) сама заслінка, покришка отвору. |
Люлька- спеціальна відкрита напівклітка, якою закінчується висувна пожежна автодрабина або пожежний колінчастий автопідіймач. |
Люмінесценція- світіння певних речовин, матеріалів і тіл, не пов’язане з тепловим випромінюванням. |
Лямка- світіння певних речовин, матеріалів і тіл, не пов’язане з тепловим випромінюванням. |
Майданчик- невелике рівне місце на землі, на поверхах чи між ними всередині будівлі, споруди. |
Майстер бази ГДЗС- посадова особа бази, фахівець з обладнання ГДЗС. |
Манеж з ППС- закритий комплекс спортивних споруд з пожежно-прикладного спорту (100 метрова смуга, тренувальна башта тощо). |
Манометр протигазу– малогабаритний прилад для вимірювання тиску дихального агента в балоні протигазу. |
Мансарда- житлове приміщення в межах горища, яке може бути з похилими стелею або (та) стіною. |
Марка- скорочене позначення певних характеристик предмета, виробу, обладнання. |
Маршрут– напрямок, шлях пересування, прямування когось. |
Маска- лицева заслона, що накладається на голову чи обличчя людини, відділяючи його від оточуючого середовища, не заважаючи дихати, чути та бачити. |
Масштаб- відношення довжини будь-яких ліній на кресленику, плані або карті до довжини відповідних ліній в натурі. |
Матеріал– 1) речовина - основа виготовлення будь-якої продукції (наприклад, гума - матеріал з якого виготовляють шини автомобілів. 2) назва предметів для здійснення певних процесів, або для спорудження, здійснення чогось (наприклад, деревина, метал, пісок тощо - матеріали для будівництва, або олово, каніфоль - матеріали для пайки). |
Матеріали розслідування пожежі– зібрання документальних відомостей щодо обставин виникнення, перебігу та припинення пожежі. |
Матеріальні цінності- матеріали, предмети, споруди тощо, що мають певну грошову вартість. |
Машина пожежна– див. пожежна машина. |
Машина рукавомиєчна– верстат-механізм, за допомогою якого здійснюється мийка пожежних рукавів. |
Маяк проблисковий– спеціальний мигтючий автомобільний освітлювальний прилад. |
Мегафон- переносний автономний звукопідсилюючий пристрій з рупором для певного спрямування підсиленого людського голосу. |
Мегомметр- прилад для вимірювання електричного опору ізоляції електропровідників. |
Межа– крайнє (граничне) значення будь-якої величини. |
Мембрана- гнучка перетинка, що щільно закріплена по своєму периметру, і яка розділяє дві закриті порожнини з різним тиском або відокремлює певну замкнену порожнину від оточуючого простору. |
Мерехтіння полум`я- модуляція випромінення полум`я. |
Мертвий простір дихальний- об`єм повітря, що не бере участі в процесі газообміну при диханні людини в протигазі. |
Металургійний ефект- властивість зниження температури розплавлення сплаву двох металів, порівняно з температурою плавлення кожного з них. |
Метод- прийом, спосіб дії, що застосовується при здійсненні певної діяльності. |
Методика дослідження- алгоритм здійснення певних дослідницьких дій із заданою метою. |
Механізм- пристрій (сукупність з`єднаних певним чином між собою деталей), що передає чи перетворює механічний рух. |
Механізован(ий),(а),(е),(і)– будь-як(ий),(а),(е),(і) комбінован(ий),(а),(е),(і) процес із застосуванням ручної дії людини та енергії певних механізмів. |
Мийка- назва процесу, місця чи устаткування, призначених для відмивання пожежної техніки, або пожежного обладнання і захисного одягу пожежників від бруду, якого вони набули під час гасіння пожежі. |
Мінералізована смуга- смуга зораного чи скопаного ґрунту. |
Мінімальна енергія запалювання- найменше значення енергії електричної іскри, за якого можливе ініціювання процесу запалювання стереометричної газо-паро-пилоповітряної суміші горючої речовини з окислювачем з нормованою вірогідністю. |
Мінімальна концентрація флегматизатора- найменша концентрація флегматизатора у вибухонебезпечній суміші, за якої ця суміш стає нездатною до горіння за будь-яких умов. |
Місткість- об`єм порожнистої посудини. |
Місце– точкова, лінійна, площинна (територіальна), чи об`ємна (просторова) частина певного середовища. |
Мішок– місткість для збереження чи утримання чогось, яка виготовлена з м`якого чи еластичного матеріалу (папір, гума, тканина, плівка тощо). |
Мішок дихальний- резервуар дихального апарата, виготовлений з еластичної повітронепроникної гуми, призначений для утримання дихальної суміші. |
Модельне вогнище стандартизоване- вогнище, розміри, конфігурація і матеріал якого, а також вид і кількість горючого матеріалу та алгоритм моделювання горіння встановлені стандартом. |
Моделювання пожежі– штучне відтворення регульованої пожежі на спеціальній полігонній модельній споруді.. |
Модуль– (техн.) автономний компактний одно блочний технічний пристрій з певними функціями. |
Монітор- 1) дисплей для контролю за станом певного середовища, або для тестування певних пристроїв. 2) пристрій для маневрування певним знаряддям, пристроєм, інструментом тощо. |
Моніторинг стану безпеки- система перманентного стеження за станом та динамікою рівня пожежної безпеки з метою встановлення його відповідності нормативним вимогам. |
Мотопомпа пожежна– автономний пересувний або переносний агрегат у складі двигуна внутрішнього згоряння з насосом (помпою) та комплекту пожежних рукавів, що призначений для подавання води для пожежегасіння. |
Мотузка- виріб із сплетених між собою мичок, які у свою чергу зсукані із довгих лляних, капронових чи інших ниток або волокон. |
Мундштук- (застар.) деталь спеціальної конструкції, призначена для безмасочного герметичного з`єднання ротової порожнини людини з дихальним шлангом протигаза чи респіратора. |
Муфта- деталь для сумісного з’єднання двох циліндричних елементів певного виробу, механізму тощо. |
Навантаження– кількісна характеристика будь-якого стану, явища, процесу тощо. |
Навичка– певне автоматичне вміння, набуте досвідом та довготривалим тренуванням. |
Навколишнє середовище- сукупність природних та антропогенних об`єктів, серед яких людина існує і здійснює свою діяльність. |
Навмисний– здійснений свідомо, з певним наміром. |
Навпомацки– не бачачи нічого, за допомогою дотику рукою до оточуючих предметів. |
Навчальна пожежна частина- окремий структурний підрозділ навчального закладу пожежної охорони. |
Навчання– 1) (процес) набування знань, умінь, навичок. 2) (вид тренувань) відпрацювання конкретних практичних дій з певного фаху. |
Нагар- залишки твердих спечених продуктів згоряння на негорючій поверхні у зоні горіння. |
Нагляд– 1) спостерігання, перевірка з метою контролю за виконанням певних правил. 2) назва органу, що здійснює таке спостереження. |
Нагнітання- (техн.) процес зосередження газу в герметичній посудині (балоні, резервуарі тощо) шляхом його штучного стискання. |
Нагрівання– 1) (чогось) процес накопичення якимсь тілом або середовищем тепла. 2) (від чогось) процес передавання тепла якомусь тілу, або середовищу від нагрівача (теплоносія). |
Нагрівач– пристрій, призначений для нагрівання певного середовища. |
Надзвичайна ситуація- це особливе становище в певному регіоні чи на певній території, яке склалося внаслідок масштабного порушення умов життєдіяльності населення. |
Надземний- розташований над поверхнею землі на підпірних конструкціях. |
Наземний– розташований безпосередньо на земній поверхні. |
Накривання– (дія) відокремлювання чогось від простору зверху. |
Накриття– (конструкція) легка стаціонарна або тимчасова покрівля на опорах (стовпах, колонах тощо) для захисту від атмосферних опадів та сонячного випромінювання. |
Напір гідравлічний– величина потенційної енергії стовпа нерухомої рідини, або кінетична енергія одиниці маси рідини, під час її руху. |
Напірний пожежний рукав– див. рукав пожежний водяний напірний. |
Напруга- (електр.) різниця електричних потенціалів між двома точками електричного кола. |
Наряд– 1) окрема група осіб, назначена для виконання певних. обов`язків. 2) (військ) обов`язково-примусове виконання роботи за цільовим дорученням. |
Насипна (уявна) щільність вогнегасного порошку- відношення маси порошку до займаного ним об`єму (враховуючи пори та проміжки між окремими частинками). |
Наслідки пожежі- фактичний стан будівель, споруд, обладнання, мереж, довкілля тощо після пожежі, та збитки, заподіяні нею. |
Насос– механізм, призначений для напірного переміщення (всмоктування-нагнітання) замкнутим каналом (трубою, шлангом, рукавом тощо) рідини. |
Насос спеціальний- насос специфічної конструкції, призначений для реалізації спеціальних функцій в різних приладах та пристроях пожежної техніки. |
Насосна установка пожежна– пересувний агрегат у складі пожежного насосу з автономним приводом та органів управління ними, які змонтовані на автомобільному принцепі. |
Насосний відсік пожежного автомобіля- спеціальний відсік в задній частині кузова, де розміщені сам насос та органи управління ним під час роботи на пожежі. |
Натяг поверхневий– див. поверхневий натяг. |
Наукові дослідження з пожежної безпеки- процес добування нових прикладних знань у певному напрямку пожежної справи. |
Начальник– керівна особа, що очолює певний підрозділ. |
Начальницький склад– атестований особовий склад державної пожежно-рятувальної служби. |
Нашивка- тканинна емблема посадового рангу її власника, яка нашивається на рукав форменої одежі пожежника. |
Невідповідність– характеристика такого, що не задовольняє певним вимогам. |
Негорючість- нездатність речовини, матеріалу самостійно горіти. |
Недопалок- догораючий залишок твердого горючого тіла. |
Неізольований ("голий") електропровід– електричний провідник у вигляді голого дроту або шини. |
Нейтралізатор зарядів статичної електрики– пристрій, який нейтралізує заряджену поверхню чи простір шляхом продукування йонів чи електронів, які рекомбінують з зарядами статичної електрики. |
Необережне поводження з вогнем1)- застосування кимсь вогню без урахування можливих небезпечних наслідків поводження з ним. 2)- назва однієї із статистично облікової причини пожежі. |
Непридатне для дихання повітря– повітря, якене задовольняє фізіологічній потребі людини щодо дихання. |
Непридатність– характеристика такого, що не може задовольнити певні вимоги. |
Несення служби– виконання певних службових обов`язків. |
Неспалимий– той що не горить, син. до негорючий. |
Несправний стан– стан чогось, непридатний для функціонування чи використання. |
Нехтування– свідомо чи несвідомо недбале, зневажливе ставлення до чогось. |
Нещільність– наявність у місці з`єднання різних деталей певного проміжкам, щілини, люфта. |
Нитка– тонкий, довгий та гнучкий виріб. |
Ножиці- інструмент для розрізання, перерізання чогось. |
Номер– цифрове позначення предмета, ознаки тощо з ряду інших однорідних. |
Номограма- спеціальний кресленик, який графічно відтворює зміну стану певних величин за певний період, або функціональну залежність між ними. |
Норія- піднімальний конвеєрний механізм у вигляді вертикально натянутої на двох блоках безкінечної смуги, з прикріпленими до неї лопатями-черпаками. |
Норма– (фізична) встановлена міра відносної кількості чого-небудь. |
Норматив– критерій, відповідно до якого розраховується, виконується, чи оцінюється будь-яка робота, процес тощо. |
Нормативна пожежно-технічна робота- забезпечення відповідності офіційних проектних, виробничих або господарських рішень чинному державному законодавству з питань пожежної безпеки. |
Нормативне регулювання у сфері пожежної безпеки- встановлення уповноваженими органами у нормативно-правових актах обов`язкових до виконання вимог пожежної безпеки. |
Норми пожежної безпеки- нормативні документи, що встановлюють принципи, критерії та вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, технологій, робіт, продукції, а також щодо систем запобігання пожежам та протипожежного захисту, науково-дослідної роботи в пожежній сфері тощо. |
Носовий затискач- пристосування типу защіпки, призначене для закривання носових отворів людини, яка користується штучним апаратом дихання. |
Ноші- спеціальне знаряддя у вигляді легкого розкладного ліжка з ручками, призначене для перенесення людини у лежачому стані. |
Нумерація– позначення групи однорідних предметів, ознак тощо рядом послідовних чисел. |
Об`єкт– споруда, будівля, відкрита територія або їх комплекс, разом з відповідною інфраструктурою, які є місцем життєдіяльності людини. |
Об`єм– кількісна величина, що характеризує розмір простору чи тіла у кубічних одиницях виміру. |
Обвалення будівельних конструкцій на пожежі– руйнування і падіння елементів будівель і споруд через втрату їх опорними конструкціями несеної здатності під впливом вогню, високої температури, а також від руйнівної дії розлитої під час гасіння пожежі води. |
Обвалування резервуарів- 1) (процес) огородження резервуарного парка захисним земляним валом. 2) (споруда) сам захисний земляний вал певної висоти навколо резервуарного парка. |
Обговорення– розгляд пропозицій, обмін міркуваннями та аналіз і оцінка чогось. |
Обгортання людини мокрою тканиною- спосіб захисту потерпілого на пожежі перед вимушеним подоланням відкритого полум`я під час евакуації із зони горіння. |
Обґрунтування протипожежних вимог– нормативна (документальна) аргументація протипожежних вимог інспектором пожежного нагляду під час їх обговорення із суб`єктом їх виконання. |
Обдування- піддання чого-небудь ззовні дії струменя повітря. |
Обдувний електродвигун- електродвигун, поверхня якого обдувається потоком повітря від вентилятора, розташованого ззовні корпуса на вісі двигуна. |
Обережне поводження з вогнем- сумлінне дотримання, виконання протипожежних правил щодо користування вогнем. |
Обережність– характеристика обдуманої, стриманої поведінки чи дії в певних умовах. |
Обігрівання– насичення, наповнення певного середовища теплом. |
Облік– 1) (процес) реєстрація та накопичення кількісних та якісних показників будь-яких явищ, процесів, дій тощо. 2) (документ) елемент назви облікового документа (журналу, книги тощо). |
Обмеження– (дія) встановлення певної межі в будь-чому. |
Обмерзання– покривання поверхні предметів шаром інею та льоду, утвореного з повітряної вологи, що веде до твердіння м`яких, гнучких матеріалів та робить слизькими поверхні твердих тіл. |
Обов`язок– (службовий) сукупність справ, що має безвідмовно виконувати особа за своєю посадою, званням, а також за дорученням. |
Обов’язки номера пожежної обслуги- конкретні пожежно-тактичні дії, які повинні виконуватись певним номером пожежної обслуги на пожежі. |
Оболонка– сукупність елементів конструкції приладу, апарата, механізму тощо, які відділяють та захищають його внутрішній об`єм від зовнішнього середовища. |
Характеристика— опис, аналіз, оцінка певних явищ, відмінних особливостей чогось або когось. |
Хвилегасник- спеціальні вертикальні, горизонтальні та нахилені металеві ребра, які приварені до внутрішньої поверхні пожежних водяних цистерн, баків з піноутворювачем, цистерн бензовозів, паливозаправників, та ін. |
Хибн(ий),(е)– неадекватн(ий),(е) до реального чи потрібного стану. |
Хід кінно-бочковий- (застар.) кінний візок з встановленими на ньому ручним пожежним насосом та бочкою води. |
Хімічн(ий),(е)– що пов`язан(ий),(е) з хімічними процесами. |
Хладон– технічна назва летких галогеномістких рідин з низькою температурою кипіння. |
Хлібний масив- певна площа землі, на якій зростає злакова культура. |
Холодильник- вузол респіратора у вигляді комплекту брикетів льоду, розміщених в спеціальній обоймі. |
Центральна автоматизована система зв`язку і оперативного управління- оперативний підрозділ гарнізону, подібний до ЦППЗ, але з розширеними можливостями через широке застосування електронно-обчислювальної техніки. |
Центральний пункт пожежного зв`язку (ЦППЗ)– оперативний підрозділ гарнізону, який призначений для приймання повідомлень про пожежі, забезпечення зв`язку з пожежними підрозділами у місцях їх дислокації та на шляху руху до та з місця пожежі, а також зв`язку із спеціальними службами регіону, які залучаються до гасіння пожеж тощо. |
Час– 1) тривалість певного процесу, дії, події тощо. 2) певний момент доби. |
Час термозахисної дії матеріалу- період, через який температура на протилежному боці матеріалу досягає критичного значення. |
Частина–(спец.) одиниця певної структурної системи. |
Частка пилу– окремий елемент твердої диспергованої фази з певними геометричними розмірами. |
Чисельність пожежної обслуги– кількість пожежників, яка необхідна для ефективного використання на пожежі пожежного автомобіля та пожежно-технічного обладнання згідно з їх призначенням. |
Число Рингельмана- умовний цифровий показник, що характеризує непрозорість стовпа диму, яка визначається візуально шляхом порівняння зі шкалою Рингельмана, яка містить числа від 0 (білий) до 5 (чорний). |
Чистка протигаза- процедура протирання металевих та пластмасових деталей апарата чистим вологим ганчір’ям, а для гумових елементів (маска, дихальний мішок та ін.) - промивання з наступним висушуванням. |
Чоботи пожежні- складова частина пожежного одягу пожежника. |
Чохол- футляр з м`якого матеріалу (тканини, шкіри, гуми тощо), виготовлений за формою певного предмета. |
Чутливий елемент- частина пожежного сповіщувача, яка реагує на зміну контрольованого параметра. |
Чутливість пожежного сповіщувача-мінімальне (порогове) значення контрольованого параметра, за яким наступає спрацювання чутливого елемента. |
Юрба– хронологічно випадкове, неорганізоване скупчення людей. Таким скупченням може бути натовп зівак на місці пожежі, або юрба транзитних пасажирів на пероні метро чи поїзду в час пік тощо. |
Юридична особа– будь-який суб'єкт прaвовідносинив державі.
|
Ядерна реакція- фізичні перетворення в ядрах атомів хімічних елементів внаслідок їх взаємодії з елементарними частинками. Будь-яка ядерна реакція cупроводжується небезпечним для здоров`я людини випроміненням.Тому пожежні підрозділи на ядерних об`єктах забезпечуються спеціальними засобами захисту пожежників в разі гасіння пожеж в небезпечних зонах цих об`єктів. |
Яма вовча вогняна- це велика вигорівша порожнина в товщі торфяного поля з тліючими розпеченими стінками і сподом. Такі "вовчі ями" утворюються внаслідок вигоряння торфу під поверхнею грунту. |