-  ступінь можливості утворення небхідних та достатніх умов для виникнення пожежі за певних відомих обставин.

- (стар.) пожежник- сигнальщик, що скакав на коні  попереду пожежної варти (конної лінійки або конно-бочкового ходу) і сигналом труби сповіщав про її прямування до місця пожежі.

- властивість матеріалів займатись, горіти, або тліти тільки у присутності стороннього джерела займання.

–  речовина, матеріал, які здатна горіти тільки під час впливу стороннього джерела запалювання, але не здатна до самостійного горіня.

- властивість горючих  матеріалів відносно повільно займатися (загорятися) порівняно із легкозаймистими.

- стан розрідження  в газовому середовищі.

- відкрита довгаста горизонтальна ємність із стічним отвором.

- будь-який вантаж, який знаходиться на транспортному засобі від моменту його завантаження до моменту розвантаження.

– назва  охоронного підрозділу, особовий склад.

– основний пожежно-тактичний підрозділ, здатний самостійно виконувати завдання з гасіння пожеж та рятування людей на пожежі.