Thursday 28 March 2024 12:02 PM
Сайт: Віртуальний університет: навчальне середовище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності
Курс: Віртуальний університет: навчальне середовище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (Вірт-універ)
Глосарій: Глосарій
Б

Барак

- (стар.) малоповерховий будинок коридорного типу для тимчасового проживання робітників та їх сімей. 

Barak.JPG

Барботація

- це процес проходження пухірців газу крізь рідину.

Barbotacija.JPG

Басейн

-  штучна водойма з твердим покриттям  стінок та дна.

Башта

 - окрема висотна архітектурна споруда.

Б. водогінна (водонапірна) - башта, наверху якої встановлений бак (резервуар) для води з  водопровідними комунікаціями для його наповнення та випорожнення.

Б. навчальна тренувальна пожежна - спеціальна каркасно - обшивна споруда у вигляді фрагменту фасадної частини типового будинку,  шириною у три-чотири-шість вікон і висотою у чотири поверхи, призначена для тренувань пожежників.

Безводний район

- територія, на якій немає ні природних вододжерел ні водопроводу.

Безпека

- (фізична) (для когось, чогось) стан відсутності для людей, матеріальних цінностей та довкілля  будь-якої загрози, або стан їх захищеності від можливої загрози.

Безпека пожежна

- див. пожежна безпека.

Безпечний експериментальний максимальний проміжок

– максимальний проміжок між фланцями оболонки експериментального електрообладнання, крізь який не відбувається передавання вибуху із середини цієї оболонки в оточуюче її середовище за будь-якої концентрації вибухонебезпечної суміші в ньому.

Безпечність

- (фізична) (від чогось) стан відсутності від чогось будь-якої загрози для людини, матеріальних цінностей та довкілля.

Безпечність пожежна

- див. пожежна безпечність.

Бензовоз

- загальна назва автоцистерни, призначеної для перевезення легких паливних нафтоподуктів (бензинів, легроїнів, гасів тощо).

Бензозаправник

- бензовоз, обладнаний устаткуванням для заправляння автомашин, комбайнів, літаків чи іншої технікки паливом.

Бензоколонка

-  стаціонарний агрегат, призначений для заправляння на бензозаправлювальній станції автомобілів бензином шляхом його відкритого заливання в бак за допомогою зливного шлангу.

Біметалевий виріб

 - пластина, дріт  тощо, який виготовлений із суміжних шарів двох різних металів.

Бланк

- форма документу у вигляді надрукованого типового тексту та вільних рядків, до яких вносяться конкретні відомості  під час заповнення бланку.

Блимання

 - нерівне, уривчасте світіння.

Блискавка

 - велетенський природний електричний розряд в атмосфері між хмарою та землею чи між суміжними хмарами.

 

Блискавка "стовп"

 - це атмосферна електрична дуга гігантських розмірів.

Bliskavka_333.JPG

Блискавка лінійна багатострічкова

- одночасний прояв декількох лінійних блискавок.

Bliskavka_22.JPG

Блискавковідвід

- пристрій,  призначений для сприйняття прямого удару (ураження) лінійної блискавки та відведення її струму в землю.

Боєготовність пожежна

- стан налаштованості пожежного підрозділу у будь-який час виконати бойове завдання.

Боєздатність пожежна

- стан спроможності (придатності, підготовленості) пожежного підрозділу виконати бойове завдання.

Боєць-пожежник

- особа рядового складу пожежно-тактичного підрозділу.

Bojec.JPG

Бойов(а),(е),(ий),(і)

- (пож. ) термін, який характери призначеніст, готовніст до ведення рішучої боротьби з вогнем, пов`язано з ризиком для життя і здоров`я учасників цієї боротьби.

Boiove.JPG

Бомба вогнегасна

- спеціальна авіаційна бомба,  начинена вогнегасною речовиною.

bomba.JPG

Бонова загорожа

– ланцюжок шарнірно з`єднаних собою поплавців, що утримуються на поверхні води  і утворюють суцільну загорожуальну межу.

Banovva.JPG

Бочка

- посудина циліндричної або циліндрично-опуклої посередині форми з двома пласкими денцями.

Bochka.JPG

Брандмайор

 - (застар.) в давнині - начальник пожежної команди.

Brandmaior.JPG

Брандмауэр

- (застар.) глуха негорюча стіна, яка розділяє суміжні будівлі чи їх частини, як протипожежна перепона.

Брандмейстер

- (застар.) в давнині - керівний фахівець з гасіння пожеж.

Brandmaior12.JPG

Брандсб(п) ойт

 - (застар.) в давнині :

1) назва металевого наконечника пожежного шлангу; 

2)  пожежна помпа;
 

brans22.JPG

Брезент

- груба лляна водовідштовхуюча тканина.

Бризки

- дрібні частинки рідиної речовини 

Бризкозахищене електрообладнання

 - електрообладнання, що має оболонку, яка  частини від попадання на них ззовні бризків води чиінших рідин.

Броня

- (електр.) зовнішня міцна захисна оболонка електричних кабелів, що складається зі спеціальних металевих стрічок або дротів.

Брудер

- підвісний пристрій, що за формою нагадує   парасолю, в якому змонтовані електронагрівальні елементи.

Bruder_44.JPG

Будинок

- 1) будівля, призначена для житла;

2) назва де-яких цивільних закладів, розташованих в будівлях (наприклад, дитячий будинок тощо).

Budinok333.JPG

Будівництво

 -процес спорудження чого-небудь.

Будова

- 1) будь-яка споруда в стадії її зведення чи реконструкції. 2) місце, де будується щось.

Бульбашка

 - порожниста кулька з рідинною оболонкою.

Бум

- горизонтальна  колода - спортивне знаряддя-перешкода на одному з етапів пожежної естафети та 100 метрової смуги з перешкодами.

Bum.JPG

Бункер

- металеве, бетонне, дерев`яне  вмістище, переважно обернено-конусної чи пірамідальної форми, для тимчасового зберігання або перевантаження сипучих матеріалів.

Bunker.JPG

Бушлат

- це бавовняна утеплена куртка пожежника.

В

В`язання пожежного вузла

-  процес плетіння та фіксації пожежної мотузки у формі певної петлі.

Vyazannay12.JPG

В`язкість вогнегасної піни

- ступінь взаємного зчеплення пухірців піни.

В`язкість рідини динамічна

- показник внутрішнього тертя (опору відносному руху ) суміжних шарів та частинок рідини.

В-на камера

 – конструктивний навколо сопла вакуум-насоса (помпи), в якому  створюється  розрідження під час переходу крізь нього  вихлипних газів двигуна пожежногоавтомобіля.

В-на система

сукупність з`єднаних  між собою апаратів та вузлів пожежного автомобіля, призначених для утворення  розрідження в пожежному відцентровому насосі (помпі) під  час всмоктування ним води з вододжерела.

В-ний фільтр

– розмежування речовин (відфільтрування однієї від іншої) здійснюється під дією розрідження за фільтром.

В-ний газоструменевий апарат

– вузол вакуум-системи, призначений для розподілення потоку вихлипних газівдвигуна пожежногоавтомобіля та спрямування його або до вакуум-насоса (помпи) або до газової пожежної сирени.

 

В-ний клапан

– вузол вакуум-системи,  який з`єднує чи роз`єднує порожнину відцентрового пожежного насоса (помпи) з вакуум-камерою вакуум-насоса (помпи).

В-ний насос

насос (помпа), призначений для відсмоктування газу (повітря) з певної порожнини та отримання таким чином в ній певного вакууму.

Важкогорюча речовина

  речовина, матеріал, які здатна горіти тільки під час впливу стороннього джерела запалювання, але не здатна до самостійного горіня.

Важкогорючість

- властивість матеріалів займатись, горіти, або тліти тільки у присутності стороннього джерела займання.

 

Важкозаймистість

- властивість горючих  матеріалів відносно повільно займатися (загорятися) порівняно із легкозаймистими.

 

Вакуум

- стан розрідження  в газовому середовищі.

Ванна

- відкрита довгаста горизонтальна ємність із стічним отвором.

Вантаж транспортний

- будь-який вантаж, який знаходиться на транспортному засобі від моменту його завантаження до моменту розвантаження.

Варта охоронна

назва  охоронного підрозділу, особовий склад.

Варта пожежна

– основний пожежно-тактичний підрозділ, здатний самостійно виконувати завдання з гасіння пожеж та рятування людей на пожежі.

Вата

- пухка маса з надтонких волокон.

Вдих

втягування (всмоктування) оточуючого повітря в легені .

Vdikh.JPG

Вежа оглядова пожежна

– окрема немурована висока споруда, призначена для огляду прилеглої території з метою візуального виявлення пожеж та загорянь.

Vezhi.JPG

Вентиль балонний

- запірний пристрій, призначений для та відкривання та закривання каналу, що з`єднує внутрішню порожнину балона з зовнішніми пристроями або з атмосферою.

Ventel_balonovii.JPG

Вентилятор

- це лопатевий насос (помпа), призначений для переміщення газоподібних речовин (повітря, газу, пари чи їх сумішів).

Ventel.JPG

Вентиляція підкостюмного простору

– процес повітря – та теплообміну обміну у просторі між внутрішною поверхнею  захисного пожежного протитеплового костюму і верхнім одягом пожежника. 

Vkost.JPG

Вентиляція підмаскового простору

- створення обміну повітря під маскою газодимозахисника з метою видалення продуктів дихання та відводу тепла від обличчя під час роботи на пожежі.

VEN_maska.JPG

Версія причини виникнення пожежі

припущення щодо причини  виникнення  пожежі, яке підлягає перевірці з метою його або доведення або спростування.

Вертоліт пожежний

див. техніка пожежна.

Взаємодія пожежних підрозділів на пожежі

- погоджені дії пожежних підрозділів, зумовлені та скоординовані єдиним завданням з ліквідації пожежі.

Вибух

- процес миттєвого вивільнення великої кількості енергії з наявністю ударної хвилі руйнівної сили.

Vubyh.JPG

Вибухобезпека

- (для когось, для чогось) стан відсутності загрози вибуху, або стан захищеності від небезпечних та шкідливих факторів можливого  вибуху для життя і здоров`я людей, об`єктів, майна та довкілля. 

Вибухобезпечність

( чогось)  стан відсутності у речовини, процесу, об’єкту властивостей, умов, факторів тощо, які  можуть призвести до вибуху.

Вибухозахисне електрообладнання

 електрообладнання, виготовлене таким чином, що воно  забезпечує неможливість спалахування та вибуху вибухонебезпечного середовища, що його оточує від запалювальних проявів електрики в обладнанні.

Vubyh_sv.JPG

Вибухозахист

- система заходів та засобів, спрямованих на запобігання вибуху у вибухонебезпечному середовищі.

Вибухозахищеність

-  стан захищеності людей, об`єктів, майна та довкілля від небезпечних та шкідливих факторів  можливого вибуху.

Вибухонебезпека

- (для когось, для чогось) стан наявності або можливості виникнення загрози вибуху.

Вибухонебезпечна суміш

– суміш горючого газу, пaри легкозаймистої або нагрітої до температури спалаху горючої рідини, та вибухонебезпечного пилу чи волокон з повітрям,  яка за наявності джерела запалювання здатна до вибуху.

Вибухонебезпечна установка

технологічний апарат чи обладнання, всередині або ззовні якого в процесі його функціонування утворюється, або може утворитись вибухонебезпечне середовище.

Вибухонебезпечна зона

 - це певний простір (в приміщенні чи на відкритому просторі), де існує або може утворитися вибухонебезпечне середовище.

Вибухонебезпечна концентрація

– об`єму суміші з повітрям горючого газу, пари ЛЗР чи вибухонебезпечного пилу, за якої ця суміш здатна вибухати у присутності джерела запалювання.

Вибухонебезпечне середовище

- простір, в якому наявна, або може утворитись вибухонебезпечна суміш.

Вибухонебезпечний об`єкт

приміщення, будівля, споруда чи відкритий  технологічний простір, де існує чи може утворитися вибухонебезпечна зона.

Вибухонебезпечність

– ( чогось) у речовини, процесу, об`єкту властивостей, умов чи  факторів, які  можуть призвести до вибуху.

Вибухонепроникність

- один із принципів вибухозахисту електрообладнання, грунтований на неможливості проникнення полум`я крізь отвори та щілини певного малого розміру.

Вибухостійка перемичка

-   підземна споруда, призначена для швидкої ізоляції вибухо-аварійної гірської виробітки від інших підземних каналів.

Вивчення проектної документації

- це перегляд та аналіз проектної документації під час проведення її пожежно-технічної експертизи з метою оцінки відповідності запроектованих рішень вимогам  пожежної безпеки.

Вигинання пожежного рукава

- це довільне просторове реакції водяного струменя, який під тиском виходить із  ствола.

 

Вигоряння

 процес знищення вогнем маси твердого чи рідінного горючого матеріалу.

Vuyoranny.JPG

Вид вибухозахисту електрообладнання

-  назва  принципу забезпечення  вибухозахисту електрообладнання.

 

vuby_obladnannya.JPG

Видалення вихлoпних газів

-  відведення продуктів згоряння від працюючого двигуна автомобіля за межі приміщення, де цей автомобіль знаходиться.

Vudalenny.JPG

Видалення диму на пожежі

- відсмоктування диму з зони пожежі димотягами, а також регуляція димових потоків шляхом відчинення чи зачинення вікон, дверей, інших отворів та скоординованого вмикання чи вимикання вентиляції.

vudalena_dumy.JPG

Видимість в диму на пожежі

 відстань, на якій людина зорово чітко розрізняє оточуючі предмети.

vudumist.JPG

Видих

- виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху.

VUDUH.JPG

Видовження

- збільшення довжини чогось.

Визначення осередку пожежі

- цілеспрямована система дій фахівців пожежної справи, спрямована на однозначне знаходження місця початку горіння, яке призвело до пожежі.

Визначення ситуації на пожежі

– з`ясування на певний момент часу умов, обставин та факторів, що сприяють або перешкоджають поширенню горіння, діям пожежних підрозділів з гасіння вогню, рятування людей та майна на пожежі тощо.

Виїзд на пожежу

– це швидкий збір, одягання бійцями чергової варти бойового одягу та посадка їх у автомобіль для прямування за місцем виклику. 

Vuyzd_na.JPG

Викид горючої рідини з резервуару

- раптове переливання та розкидання палаючої під час пожежі горючої рідини через стінку вертикального резервуару назовні.

 

Vukud.JPG

Виклик на пожежу

- повідомлення про пожежу, що надійшло у пожежну охорону від громадян, або сигнал, що надійшов із системи пожежної сигналізації.

Vukluk.JPG

Вилучення речових доказів з місця пожежі

– процесуальна процедура дознавала, спрямована на збереження певних речей із зони пожежі, які потенційно можуть допомогти дійти висновку щодо причини виникнення пожежі.

Вимикач електричний оливний

– потужний оливоначинений електричний прилад, призначений для  розмикання (вимикання) струмовідної лінії у високовольтних електричних мережах.

 

Vumukaj_oluvkovuy.JPG

Вимикач електричний освітлювальний

- електроустановочна арматура, призначена для розмикання електричного кола в мережах з напругою до 1000 В.  

   

Винесення електричного потенціалу

- попадання електричного потенціалу з електричної мережі на струмопровідні елементи  будівель і споруд.

Виникнення пожежі

-  збіг обставин та умов,  за яких  будь-яке горіння чи загоряння переходить у незворотньо - шкідливу для людини, матеріальних цінностей  та довкілля стадію горіння

Випалювання

– 1) спосіб підконтрольного (керованого) спалювання горючого рослинного шару на поверхні грунту з певною метою. 2) спосіб очищення відповідних вентиляційних повітряпроводів від займистих відкладень на їх внутрішній поверхні. 

Vupalyvannay.JPG

Випинання вогнезахисної фарби

- пухирцеве видуття від високої температури на пожежі шару вогнезахисної фарби, яка нанесена на захищену нею поверхню.

Випробувальний пожежний полігон

- див. пожежно-випробувальний полігон.

Випробування

– це експериментальне визначення кінцевого стану та динаміки зміни певних характеристик  будь-якого об`єкту внаслідок  фізичного впливу на нього.

 

Випромінення

- це потік хвиль або елементарних часток у просторі.  

Вирішальний напрям бойових дій на пожежі

- напрям, на якому введення сил і засобів пожежогасіння є найбільш необхідним та ефективним для ліквідації дії небезпечних факторів пожежі.

Висота всмоктування води геометрична

- висота розташування пожежного насоса (помпи) над рівнем води у відкритому джерелі.

Висота всмоктування води вакууметричнo

 -  різниця атмосферного тиску на вільній поверхні води в джерелі та абсолютного тиску на вході в робоче колесо відцентрового пожежного насоса (помпи).

Висота зони горіння

- відстань від нижньої до верхньої точки полум`я, жару.

Висота підйому місцевості

– різниця нульових позначок земної поверхні на початку та в кінці певної відстані.

Висота полум`я

- відстань від нижньої до верхньої точки полум`яної частини зони горіння.

Виставка пожежно-технічна

див. пожежно-технічна виставка.

Витік електричного струму

– явище протікання електричного струму шляхом поза спеціально призначеного для цього електричного кола.

Витікання газу, пари

- просичення газу, або пàри через нещільності у конструкціях, трубопроводах, арматурі тощо.

Витрата

- кількість (об`єм) рідини чи газу,  що проходить через живий переріз каналу потоку  за одиницю часу.

Вихід

–  1) (конкретно) місце (отвір, проріз), через яке люди можуть покинути  приміщення, будівлю, транспорт. 2) (загально) місце-споруда, яким люди покидають приміщення, будівлю, споруду.

Вихровий струм

-  електричний струм, що виникає в товщі магнітопроводів внаслідок змінення пронизуючого їх магнітного потоку.

Vuhrovnuy.JPG

Вишковий

– (застар) пожежник, який знаходився (чергував)  на оглядовому майданчику пожежної каланчі або вежі і в разі візуального виявлення пожежі голосом  повідомляв про це і вдаряв у пожежний дзвін.

Vuhkovuy.JPG

Виявлення протипожежних недоліків

- визначення  порушень або відхилень від норм та правил пожежної безпеки в певній галузі, на певному об`єкті тощо.

Вібрація

– механічні коливання, тремтіння  фізичного тіла із значною частотою та незначною амплітудою.

Відбивач вибухових хвиль

- жорский металевий екран, робоча поверхня якого має вогнуту твірну у формі півхвилі синусоїди.

Vudbuvag_ss.JPG

Відбивач електро-тепловий

– електронагрівальний прилад з нагрівальним (розжарена спіраль) та відбивним (рефлектор) елементами, призначений для обігрівання приміщень тощо.

Vudbuvag.JPG

Відбій

– усна команда керівника гасіння пожежі, або умовний сигнал для пожежних підрозділів на закінчення, припинення пожежно-тактичних  дій.

 

Vidbiy.JPG

Відблиск

- це відбиття  від будь-якої гладкої поверхні світлових променів.

Відбування служби

– виконання особовим складом пожежних підрозділів певних функціональних обов`язків згідно із статутом та спеціальним положенням про проходження служби.

 

Відвертання

- запобігання чому-небудь, недопущення чого-небудь.

Віддалене пожежне вододжерело

 – вододжерело, яке розташоване від певного района чи об`єкта на відстань, що перевищує тактико-технічні характеристики пожежної техніки щодо можливості подати воду від джерела до місця ймовірної пожежі на цьому об`єкті.

Відділення

- структурна одиниця пожежно-тактичного підрозділу

Відігрівання заледенілих пожежних рукавів

– процедура відновлення робочого стану водяних пожежних рукавів,  замерзлих під час їх використання на пожежі в зимових умовах..

 

Відімкнена дільниця електромережі

-  електротехнічна одиниця (двигун, агрегат, частина електропроводки тощо), експлуатація якої припинена через її знеживлення.

Відімкнення електрики на місці пожежі

- знеживлення електромережі на об`єкті, де виникла пожежа з метою унеможливлення уражень електрострумом особового складу пожежних підрозділів під час гасіння вогню.

Vudmukannya.JPG

Відкрита електропроводка

– електропроводка,  прокладена на поверхні стін, стель, на фермах та інших будівельних конструкціях будівель і споруд.

Vidkruta_elekt.JPG

Відпрацьовування нормативів з ПСП

– багаторазове виконання вправ (тренування) з пожежно-стройової підготовки з метою доведення певної дії або їх комплексу до швидкої автоматичної навички.

Відрізаний вогнем простір

– частина простору   доступ до якого, або вихід з якого можливий тільки крізь полум`я.

Vidrizannya.JPG

Відрух водяного струменя

– сила реакції, що виникає під дією швидкісного напору водяного струмін води, який виходить з пожежного ствола.

Vidruh.JPG

Відсікання вогню

спосіб гасіння пожежі через відокремлення полум`я від горючого середовища.

Відсічка електромагнітна

– миттєве (за долі секунди) розмикання робочих контактів автоматичного електричного вимикача (автомата) внаслідок  спрацювання його електромагнітного розчеплювача.

Відстань протипожежна

- див. протипожежний розрив.

Відступ протипожежний

-  унормований повітряний  проміжок між зовнішними нагрітими поверхнями теплогенеруючої установки (наприклад, опалювальної печі, димаря, котла тощо) та розташованими  поруч  горючими конструкціями.

Візуальний зв`язок на пожежі

взаємний зоровий контакт пожежників, які знаходяться в зоні пожежі.

Вірогідність виникнення пожежі

-  ступінь можливості утворення небхідних та достатніх умов для виникнення пожежі за певних відомих обставин.

Вістовий

- (стар.) пожежник- сигнальщик, що скакав на коні  попереду пожежної варти (конної лінійки або конно-бочкового ходу) і сигналом труби сповіщав про її прямування до місця пожежі.

Vistyn.JPG

Вказівник евакуаційний

- писемний або мнемонічний знак на шляху евакуації людей при пожежі, призначений для швидкого визначення ними напрямку безпечного руху з небезпечної зони.

Vuhid.JPG

Вкладка до особистої картки газодимозахисника

службовий документ для реєстрації роботи газодимозахисника в протигазі під час проведених тренувань (в тепловій, димовій камерах та на пожежно-тактичних заняттях і навчаннях) та під час роботи на пожежах.

Включення в ізолюючий протигаз

–  під`єднання  системи повітря (кисне) забезпечення протигазу до органів дихання людини.

Vklyjenny_v_izol.JPG

Властивість органолептична

- властивість речовини, яка виявляється та оцінюється людиною за допомогою органів чуття.

Вмикач резерву

– технічний пристрій дихального апарата на стисненому повітрі, призначений для оповіщення працюючого в апараті пожежника про закінчення робочого запасу повітря і про необхідність виходу з непридатного для дихання середовища.

 

Вмикач-вимикач

- електротехнічний пристрій, призначений для частої ручної комутації в різних  електричних мережах.

Vmukaj.JPG

Внутрішній наряд пожежної варти

 - особи з числа чергової пожежної варти, призначені для охорони службових приміщень, техніки, обладнання,  території та підтримання статутного порядку в підрозділі.



Вогкість

-  стан матеріалу, середовища тощо покритого або просякнутого вологою.

Вогнева піч

назва спеціального обладнання для вогневих випробувань.

Vofneva_pij.JPG

Вогневі роботи

- виробничі чи побутові технічні операції, пов`язані з використанням відкритого вогню, іскроутворюванням або нагріванням  до високої температури.

Вогневідсікач

- пристрій, призначений для перекривання замкнутого каналу поширення полум`я.

Vohnevidsikaj.JPG

Вогнегасник

– автономний пристрій, що містить в собі певний заряд вогнегасної речовини і який забезпечений  механізмом  подачі  її для гасіння вогню.

Вогнезахист

–  захист від руйнівної, нищівної дії вогню.

Вогненебезпечність

– властивість речовини легко займатись від джерела запалювання.

 

Вогнеперешкоджувач

– пристрій, який перешкоджає проходу крізь нього відкритого полум’я якому гаситься.

Вогнестійкість

здатність виробу зберігати певні  властивості під дією вогню чи високої температури. 

Вогнетривкість

– здатність матеріалу довгий час не руйнуватись та зберігати свої фізичні властивості під дією вогню чи високої температури.

Вогнище

будь-яке  місце, де відбувається чи відбувалось горіння

Vohn.JPG

Вогняна "куля"

- дифузійне полум`я палаючої маси горючої газо-паро-повітряної суміші у формі купола-кулі, що здіймається над поверхнею землі

Вогняний смерч

- "стовп" вогню у вигляді висхідно-обертального потоку полум`я та гарячого повітря і газів з зони горіння.

Вогонь

 загальна назва будь-яких розжарених продуктів горіня (жару, полум`я, теплових іскор, тліючої маси).

Vohony.JPG

Вода

– прозора негорюча рідина.

Водій пожежного автомобіля

– член бойової обслуги, який має спеціальну підготовку та відповідний допуск на право управління пожежним автомобілем.

Vodiy.JPG

Водовіддача водопроводу

- найбільша кількість води, яку можна отримати від водопроводу через водорозбірний пристрій за одиницю часу.

Вододжерело

– загальна назва місця знаходження, нагромадження, зберігання води.

Водозабір

- штучна споруда біля відкритого водоймища (річки, озера тощо),  спеціально призначена для забирання води з нього.

Водозбірник

див. рукавний водозбірник.

Водойма

– загальна назва природнього безстічного (або із сповільненим стоком) водного об`єкту (озеро), або штучної споруди-ємності (басейн, резервуар тощо), де утримується вода.

Vodoyma.JPG

Водонагрівач

– загальна назва приладу для нагрівання значної кількості води.

Vodonahrivaj.JPG

Водостійкість

- здатність матеріалу, конструкції, виробу  зберігати свої функціональні  властивості під дією води.

Водосховище

- місце для штучного нагромадження та зберігання великої кількості води.

Водяна завіса

- суцільна смуга  вертикально падаючого водяного потоку або крапель (бризк) розпиленої води.

Водяна пара

- видима сукупність молекул води у повітрі.

Водяний насос

- див. насос водяний.

Водяний розчин

- дисоціативний стан будь - якої речовини у воді

Войлок

  – зваляний бавовняний матеріал.

Вологість

ступінь насиченості матеріалу, виробу, середовища вологою.

Волокно

- сукупність тонких несуканих ниток рослинного чи синтетичного походження.

Вправа

- (фізична) усвідомлене багатократне виконання людиною комплексу певних рухів з метою опанування вмінням та навичкою.

Всмоктувальна рукавна сітка

- пожежно-технічна арматура у вигляді порожнистого  пристосування  зі зворотнім клапаном і сітчастим  дном з одного боку та з`єднувальною пожежною головкою - з другого.

Vsmoktyvannya.JPG

Всмоктувальний пожежний рукав

– див. рукав пожежний водяний всмоктувальний.

Встановлення

– (дія) процес розташування чогось на певному місці.

Втрата²

- зменшення величини чогось./span>

Вузол пожежний

 петля, створена спеціальним  сплетінням пожежної мотузки і призначена для її закріплення за щось, або фіксації чи  утримання певного об`єкту.  

Vyzol.JPG

Г

Г-1

- літерові позначення однієї з категорій приміщень та будинків виробничого та складського призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

 

Газ

- загальна назва речовин, молекули яких існують у завислому стані і здатні вільно  дифундувати у оточуючий простір.

 

Газгольдер

- місткість у вигляді наземного резервуара сферичної (кулястої), або циліндричної форми для зберігання певного газу.

Gazgolter.JPG

Гази вихлопні

- відпрацьовані гази дизельних та карбюраторних двигунів внутрішнього згоряння.

Газоаналізатор

 прилад, за допомогою  якого  визначається якісний та кількісний склад певного газовидного середовища.

Gazonarizatel.JPG

Газобалон

– металева товстостінна посудина для утримання газу в стисненому чи зрідженому стані.

Gazobaloni.JPG

Газобалонний автотранспорт

- автотранспорт, двигун якого рацює на горючому газі, що міститься у стисненому чи зрідженому стані в газобалонах, закріплених на шасі чи кузові.   

Газоводонагрівач

прилад для нагрівання води теплом від спалення горючого газу.

Газовоз

транспортний засіб, призначений для перевезення ємностей зі зрідженим чи стисненим газом.

Gazovoz.JPG

Газогенеруючий елемент

- джерело робочого газу для порошкових вогнегасників.

Газодимозахисна служба

назва  структурної одиниці пожежно-рятувальної служби, а також відповідної фахової діяльності, призначених для здійснення  гасівних та  рятувальних дій  на  пожежах  у непридатному для дихання середовищі.

Газодимозахисни

-особа рядового чи начальницького складу пожежно-рятувальної служби, яка підготовлена і атестована для виконання рятувально-гасівної роботи на пожежах у непридатному для дихання середовищі із використанням спеціальних засобів індивідуального захисту органів дихання і зору.

Gazodimozakhisni.JPG

Газодимозахисник

- особа рядового чи начальницького складу пожежно-рятувальної служби,яка підготовлена і атестована для виконання рятувально-гасівної роботи на пожежах у непридатному для дихання середовищі із використанням спеціальних засобів індивідуального захисту органів дихання і зору.

Газодимозахист

захист органів дихання та зору людини від шкідливої дії газів і диму, що утворюються внаслідок горіння на пожежі.

Газозварювання

- це рознімне з`єднання стулених металевих деталей  шляхом їх нагрівання газовим полум`ям до передтекучого стану з наступним охолодженням місця нагрівання.

Gazozvarjuvannja.JPG

Газообмін в організмі людини

 - процес поглинання організмом одних газів з оточуючого середовища та виділення з організму інших.

Газообмін на пожежі

  процес поглинання при горінні кисню з повітря та виділення газовидних продуктів згорання і їх перемішування з оточуючим середовищем.

Газопоглинач

речовина, здатна поглинати гази, з оточуючого середовища, зв`язуючи їх шляхом сорбції (абсорбції або  адсорбції).

Газорізання

- розрізання металевих виробів шляхом розплавлення металу по лінії роз`єднання  полуменем горючого газу в суміші з киснем.

Гальмівний вузол

 - елемент канатного-спускового  рятувального засобу, який забезпечує повільний та регульований рух людини під час її саморятування з висоти на пожежі.   

Гама-випромінювання

- потік електромагнітних променів з довжиною хвилі до 1 Ангстрем.

Гармошка рукавна

– пожежний нагнітальний рукав, або декілька з`єднаних між собою рукавів, складені у формі ламаної лінії.

Гасіння

- припинення або послаблення дії, прояву, розвитку чого-небудь.

Глушник автомобільний

- деталь, призначена для зменшення сили звуку вихлопу з двигуна автомобіля.

Гнучке протипожежне нормування

індивідуальний підхід до розробки протипожежних вимог для кожного обкта з урахуванням його особливостей.

Голка запірна

тонкий металевий стрижень, загострений на кінці, що призначається для  перекривання (запирання) певного отвору, припиняючи прохід газу чи рідини.

Головешка

– див. Палаючий уламок.

Головка

–– чільна (кінцева) частина чого-небудь.

Головка розпилювальна

пристрій для розпилювання (розпорошення) під тиском рідин, аерозолів, пилу тощо.

Горіння

- це екзотермічний фізико-хімічний процес інтенсивного окиснення речовини, який започатковується та супроводжується появою вогню та переважно диму.

Гофрований шланг

- еластична (гумова або синтетична) трубка, стінка (оболонка) якої виготовлена у вигляді хвилястих концентричних складок (зборок).

Градирня

спеціальна споруда, призначена для охолодження теплої технологічної води атмосферним оточуючим повітрям.

Граничн(ий),(а),(е),(і)

- як(ий),(а),(е),(і) є останньою межою, коли ще зберігається певний  стан, властивість тощо.

Гранично допустиме значення параметру

- найбільше або найменше значення параметру, яке ще властиве або необхідне для оцінки стану об`єкта розгляду.

Графік¹

-  плануючий документ з точним визначенням часу (дати, періоду) та послідовності виконання   запланованих заходів.

Графік²

- графічне зображення умовними позначками певного процесу.

Гребінка пожежних пінних генераторів

- низка (ряд) пінних генераторів, розташованих паралельно на пінному колекторі.

Грім

- різкий потужний тріск, що супроводжує розряд лінійної блискавки, якій на відстані сприймається слухом, як гуркіт та перекоти в атмосферному повітрі.

Грімниця

- назва сукупності блискавки з громом.

Група¹

назва одиниці класифікації певної сукупності величин, предметів, ознак, параметрів тощо.

Група²

- окрема кількість людей, або сукупність техніки чи обладнання спеціального призначення.

Групова легко скидна прив`язь

- технічна конструкція, яка дозволяє швидко та одночасно звільнити від стійлового припинання  певну  групу великої рогатої худоби.

Групові пожежно-тактичні тренування

- форма заняття з пожежно-тактичної підготовки начальницького складу пожежної охорони.

Густина вогнегасної піни

- відношення одиниці маси до одиниці об`єму піни.

Густина диму

- ступінь концентрації складників диму в одиниці об`єму.

Д

Давач

загальна назва пристрою, що безпосередньо сприймає вплив фізичної дії певного механізму, організму чи середовища і під  цим впливом змінює свої внутрішні параметри, інформація про що передається спеціальним вимірювальним чи реєструючим приладам.

Дальність дії водяного струменя

– відстань від сприска пожежного ствола до кінця компактної частини струменя води, що під тиском виходить зі ствола.

Двері

– жорстке полотно, за допомогою якого зачиняється  і відчиняється отвір у стіні(перегородці), через який проходять люди.

Двигун

- механізм, що перетворює інший вид енергії у механічну.

Двоокис вуглецю твердий

- вуглецева кислота в снігоподібному стані.

Дезактивація

– усунення (збирання, змивання тощо) радіоактивних речовин з поверхні води, ґрунту, споруд,  одягу,  тощо.

День відкритих дверей

- публічно-святковий захід, спрямований на ознайомлення батьків та родичів курсантів і студентів пожежно-технічного навчального закладу з умовами їхнього навчання, служби та побуту.

Депо пожежне

– будівельний комплекс, у якому розміщується особовий склад пожежного підрозділу, проводяться навчальні заняття і тренування, утримується та обслуговується пожежна техніка.

Державна пожежна охорона (ДПО)

– цілісна система, що охоплює органи управління, підрозділи, установи, заклади, підприємства тощо, які мають сили і засоби для здійснення покладених на них законодавством завдань у сфері пожежної безпеки.

Державний інспектор з пожежного нагляду

- посадова особа державної пожежної охорони, яка, відповідно до чинного законодавства здійснює державний пожежний нагляд.

Детонація

- екзотермічний  процес хімічного розкладання речовини, який поширюється зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку. 

Дефлектор

– спеціальний оголовок витяжного вентиляційного чи димового каналу.

Джерело запалювання

– 1) (у широкому сенсі) теплова енергія, достатня  для ініціювання займання горючого середовища.

2) (у вузькому сенсі) фізичний носій такої теплової енергії.

Джут

- волокно з клітковини одноіменного субтропічного дерева.

Дзвін пожежний

- 1) (предмет) свобідно - висячий металевий ударно-сигнальний пристрій у вигляді порожнистої із зрізаним донцем груші із ударником (серцем) всередині. В разі вдаряння ударником по корпусу дзвона виникає однотонний металевий протяжний звук, який поширюється в навколишньому просторі. У старі часи пожежний  дзвін влаштовувався на пожежній каланчі і своїм дзвоном повідомляв про виникнення пожежі та виїзд пожежної команди для її гасіння.

2) (звучання) видавання (генерація) дзвоном звуку внаслідок коливання його корпусу від удару по ньому.

Дим

  суміш видимих продуктів повного і неповного згоряння, що  в завислому стані здіймається із зони відкритого горіння або піролізу.

Димар

- спеціальна труба для створення тяги  та відведення диму із штучного вогнища (наприклад, з паливні (топки) побутової печі,  котельні тощо).

Димова всмоктувальна система

- назва принципу дії та конструкції пожежних димових лінійних сповіщувачів.

Димовидалення

– процес цілеспрямованого  переміщення диму в атмосферу із зони, де він створює небезпеку для людей, або перешкоджає гасінню пожежі.

Димовиділення

– процес виходу з зони горіння завислих продуктів повного та неповного згоряння, які є складниками диму.

Димовий клапан

 – див. клапан димовий

Димовий люк

- див. люк димовий.

Димовий пожежний сповіщувач

– див. сповіщувач пожежний димовий.

Димокамера

- комплекс приміщень із спеціальним обладнанням,  призначеним для створення в закритому об`ємі задимленого середовища.

 

Димокамера пересувна

- мобільна  димокамера малої місткості на базі пожежного автомобіля.

Димосмок

– спеціальний агрегат, що діє за принципом всмоктування, здатний  переміщати димо-повітряну суміш замкнутим каналом

Димоутворення

- процес хімічного перетворення складників горючої речовини під час горіння у суміш завислих продуктів 

Димоутворювальна здатність

-  класифікаційна ознака будівельних матеріалів за кількісними та якісними показниками диму, що утворюється під час їхнього горіння.

Димохід

- канал для переходу диму з паливні печі у димар.

Динаміка пожежі

-  розвиток пожежі, що характеризується змінами її основних параметрів з плином часу.

Дислокація пожежних підрозділів

 розташування пожежних частин, загонів та  інших формувань пожежної охорони на визначеній території.

Дисперсна система

- фізична суміш, в якій один чи більше складників (дисперсних фаз) у вигляді дрібних часток рівномірно розподілений у іншій гомогенній матеріальній  структурі (дисперсійному середовищі).

Дисперсність

– якісна характеристика подрібненості окремих часток речовини (дисперсної фази) в дисперсних системах.

Дихальний апарат

- загальна назва пристроїв, призначених для забезпечення дихання людини в разі відсутності природнім умов для цього.                            

Дихальний коефіціент

-  відношення абсолютної кількості видаленого з організму вуглекислого газу до кількості поглинутого ним кисню за одиницю часу.

Дихальний мішок протигазу

- ємність для оперативного зберігання дихальної суміші.

Дихання людини механічне

 циклічний процес наповнення легенів чистим  повітрям та видаляння з них видихненої суміші назовні.

Дихання людини фізіологічне

процес забезпечення організму людини киснем та видалення з нього вуглекислого газу та інших шлаків.

Діагностування пожежного автомобіля

-  процес визначення технічного стану агрегатів, вузлів та деталей пожежного автомобіля без їх розбирання за допомогою спеціальних приладів.

Діаграма

-  процес визначення технічного стану агрегатів, вузлів та деталей пожежного автомобіля без їх розбирання за допомогою спеціальних приладів.

Діаметр

відрізок прямої лінії, який з`єднує дві точки будь-якого кола і проходить через його центр.

Дільниця бойова на пожежі

- див. бойова дільниця.

Добровільна пожежна дружина

-   група працівників підприємства, організації, сформована на доброчинних засадах з метою впровадження та контролю за додержанням вимог пожежної безпеки та участі в гасінні пожеж та загорянь.

Добровільний (а),(е)

– який існуює на позаштатних засадах та з власного бажання певної групи людей.

Довжина

- відстань між кінцями чого-небудь.

Довідка про пожежу

- службовий документ оперативного штабу на пожежі, де фіксуються основні дані оперативної ситуації на пожежі.

Догашування

- процес пошуку, розкривання та проливання водою залишків тління та осередків тепловиділення на місці ліквідованої пожежі.

Доза

кількість споживання , поглинання, отримання, подачі тощо чого-небудь за певну одиницю відліку (наприклад, за одну одиницю часу, або за один цикл, за один такт тощо).

Дозвіл

 – документ - свідоцтво про право на функціонування або здійснення певної діяльності. 

Дозорець

- пожежник, що здійснює дозорну протипожежну службу на об`єкті.

Дозорна протипожежна служба

 - здійснення контролю за дотриманням протипожежного режиму на об‘єкті шляхом періодичного обходу та огляду приміщень і території за певним маршрутом.

Дозорний маршрут

- шлях руху дозорця по території та приміщенням об‘єкту з метою контролю за дотриманням протипожежного режиму.

Докази речові з пожежі

- предмети, речі  тощо, вилучені з місця пожежі, що дають можливість розкрити причину її виникнення, місце знаходження осередку горіння та діійти інших висновків.

Документ

1) паперовий носій певної ділової інформації.

2) електронний варіант ділової інформації.

Документація

– сукупність документів певного призначення.

Домішки

речовини, сполуки, що у невеликій кількості додаються до основної субстанції або існують в ній.

Досвід гасіння пожеж

- сукупність знань, умінь та навичок, набутих у практиці ліквідації багатьох різноманітних  пожеж.

Дослідження пожежі

  –  виявлення та аналіз даних про  обставини виникнення і розвитку пожежі,особливості протікання процесу горіння та супутніх явищ з метою визначення осередку, джерела та причини загоряння.

Дослідна пожежна лабораторія

- спеціальний науково -  дослідницький підрозділ гарнізону пожежної охорони.

Дотримання протипожежних правил

- неухильне,  повне та якісне виконання вимог пожежної безпеки.

Драбина

 – конструкція у вигляді двох довгих паралельних жердин, з‘єднаних між собою короткими рейками - східцями, призначена для піднімання і спускання по ним людини.

Дренчер

  – відкрита зрошувальна головка  (зрошувач), яка встановлюється на трубопроводах систем автоматичного водяного чи пінного пожежогасіння.

Дренчерна установка пожежогасіння

водяна чи водо-пінна нормально незаповнена трубопровідна система, обладнана  відкритими зрошувачами (дренчерами).

Дріт

- металева неізольована нитка.

Дружина юних пожежників

- сформований на добровільних засадах підлітковий колектив, діяльність якого спрямована на ознайомлення з основами пожежної справи та з пожежною технікою, а також на участь в пожежно-прикладних змаганнях.    

Дуга електрична

потужний електричний розряд у вигляді плазменого канала між двома електродами під напругою.

Дугогасильна камера

- частина простору навколо електричних контактів комутаційного апарата, де здійснюється гасіння електричної дуги, що виникає між контактами під час розмикання кола електричного струму.

Дугогасіння

-  припинення процесу  потужного електричного розряду дуги.

Дюза

– наконечник (сопло тощо) із каліброваним отвором, що слугує для нормованого дозування потоку рідини чи газу (або їх суміші)  незалежно від коливання тиску в системі.

Е

Евакуаційний вихід, прохід, шлях

вихід, прохід, шлях від небезпечної зони у безпечне місце.

Евакуація

- переміщення людей, тварин, майна тощо з району їх постійного чи тимчасового перебування в інше місце у зв`язку із певною загрозою.

Ежекція

процес переміщення будь-якої рідини чи газу за рахунок захоплення їх частинок потоком (струменем) іншої рідини чи газу, що проходять крізь товщу першої речовини.

Екологічні наслідки від пожежі

забруднення природного середовища у процесі горіння та гасіння пожежі.

Екран

перепона (наприклад, щит, завіса тощо) на шляху теплового, світлового, димового чи іншого випромінювання на пожежі, поверхня якої поглинає, перетворює або відбиває цю енергію.

Експеримент

- назва одного з методів наукового дослідження певного об`єкта пізнання у визначених умовах.

Експерт пожежно-технічний

- фахівець, що володіє спеціальними знаннями з пожежної справи і як такий залучається до проведення необхідних досліджень, або слідчих дій.

Експертиза

розгляд, аналіз будь-якого питання, або проведення дослідження з будь-якої проблеми спеціалістом певного фаху.

Експертна валіза

- валіза з комплектом спеціальних інструментів та матеріалів для проведення експертних дій під час дослідження пожеж.

Експлікація

- текстова характеристика умовних графічних позначок (символів, знаків тощо), що маються на певному кресленні.

Експонат пожежно-технічної виставки

- предмет, документ, виріб тощо, які виставляються для тематичної експозиції на такій виставці.

Еластичність

- пружність, гнучкість, розтяжність матеріалу.

Елеватор зерновий

- комплекс споруд, призначених для приймання, зважування, очищення, сушіння, та зберігання великої кількості зерна, а також для його відвантаження споживачам.

Електрика

сукупність явищ, зумовлених існуванням та взаємодією електричних зарядів.

Електрична міцність

- здатність ізоляційного матеріалу протистояти руйнуванню від електричного пробиття.

Електричне перевантаження струмопроводу

вище проходження струмопроводом електричного струму, величина якого перевищує допустиме для нього значення.

Електричний захист

сукупність заходів та засобів, спрямованих на запобігання виникненню небезпечних явищ (пожеж, вибухів тощо) в разі аварійних ситуацій в електроустаткуванні.

Електрозахисні засоби

- спеціальні пристосування та вироби, призначені для захисту людини від ураження електричним струмом.

Електромагнітна індукція блискавкова

- назва вторинного прояву лінійної блискавки.

Електронагрівач

прилад для перетворення електричної енергії у теплову.

Електронний модуль

- електронний блок контролю тиску в дихальній системі ізолюючого протигазу чи респіратора з видачею цифрової інформації та попереджувального звукового сигналу про відпрацювання регенеративного патрона.

Електрообладнання

- сукупність промислових та побутових електротехнічних виробів (машин, апаратів, приладів, пристроїв тощо), призначених для виробництва, перетворення, передавання, розподілення, накопичення або споживання електроенергії.

Електростанція

- підприємство, на якому виробляється електрична енергія.

Електростатика

- розділ електротехніки, в якому вивчаються властивості та взаємодія нерухомих електричних зарядів.

Електротехніка

- галузь науки і техніки у сфері виробництва, передавання та використання електромагнітної енергії.

Електротравма

- пошкодження тканин, органів або розлад фізіологічних функцій людини внаслідок впливу на її організм електричного струму.

Електроустановка

- загальна назва конкретної функціональної одиниці електроустаткування (пристрою, механізму, комплексу, системи) певного призначення.

Електроустаткування

див. електрообладнання.

Емблема

- символічне зображення певного поняття, уявлення, ідеї тощо.

Емульсія

- суміш рідин, які не розчиняються одна в одній.

Енергія

загальна міра всіх форм руху матерії.

Ескіз

- схематичний начерк від руки певного предмета.

Естафета пожежна

- назва командного спортивного змагання пожежників, що полягає у подоланні певної дистанції з перешкодами.


Етажерка

- багатоярусна каркасна (без стін) окрема споруда, призначена для обслуговування висотного технологічного обладнання, розташованого на відкритому просторі, а також для розташування на ярусних перекривах різного допоміжного обладнання.

Етап

- окрема частина, момент, період, стадія чого-небудь цілого, завершеного.


Ефективність вогнегасна

- показник результативності впливу на вогонь певної вогнегасної речовини.
Є

Ємкість

- це назва параметру електричного конденсатора.

Ємність

- загальна назва будь-якої штучної прожнистої посудин. 

989.JPG

Ж

Жалюзі

- (техн.) пристрій у вигляді короба з вертикальними чи горизонтальними рядами пластин (платв), між якими є щілини постійного або регульованого розміру

Жар¹

розжарена (розпечена) тверда фаза продуктів горіння, що випромінює світло.


Жар²

- тепло, що випромінюється від чого-небудь нагрітого, розжареного.

Жара

- характеристика температурного режиму в певному просторі.

Жаростійкість

здатність матеріалу за умов тривалого впливу високих температур зберігати або в незначній мірі змінювати свої фізико-механічні властивості.

Жевріння

- процес безполуменевого догоряння твердого горючого матеріалу після закінчення його полуменевого горіння.

Жердина

- висушена або тільки-но зрізана міцна довга деревина без бічних гілок.

Жерло

- 1) вхідний отвір опалювальної печі. 2) вихідний отвір димаря.

Жертва пожежі

людина, яка загинула внаслідок безпосередньої дії на неї небезпечних факторів пожежі.

Жетон

невеликий матеріальний знак певного призначення.

Жила

- струмовідний елемент електричного провода, шнура чи кабеля.


Житло

- місце (оселя, будинок, приміщення) для проживання людини.

Життєдіяльність

- процес взаємодії людей між собою та середовищем свого проживання у всіх сферах буття.

Життєздатність

- властивість людини зберігати, підтримувати своє життя.

Жолоб

- (техн.) 1) конструкція у вигляді відкритого каналу з поперечним перерізом у формі нижнього півкола, пів прямокутника, пів квадрата тощо.

Жужіль

- охолоджений агломерат повністю або частково розплавлених оксидів, силікатів, сульфідів різних речовин (глини, сірки, фосфору, металів тощо).

Журнал¹

- книга чи зошит для ведення обліку чи хронологічної реєстрації будь-яких подій, станів, процесів тощо.

З

З`єднання пожежних рукавів

процес сполучення окремих пожежних рукавів у безперервну рукавну лінію необхідної довжини.

Забарвлення

– 1) (процес) надання, або набуття будь-якою субстанцією певного кольорового відтінку, барви. 2) саме колір чого-небудь.

Забезпечення

створення умов, надання засобів, та впровадження заходів для виконання певних дій чи для відтворення певного стану.

Забирання води для пожежогасіня

отримання води з будь-якого вододжерела за допомогою пожежної техніки для забезпечення її витрат на ліквідацію пожежі.

Завал

– нагромадження, уламків будівель, споруд разом з пошкодженим виробничим обладнанням, які виникають з причини їх руйнування під час вибухів, пожеж, аварій тощо.

Загазованість

- заповнення приземного шару атмосфери газо видними продуктами горіння.

Загасання

– вщухання процесу горіння.


Загиблий на (внаслідок) пожежі

- особа, смерть якої спричинена впливом основних небезпечних факторів пожежі та (або) вторинних їх проявів, а також ушкодженнями, отриманими в ході гасіння вогню, або під час евакуації із зони пожежі.

Загін пожежної охорони

– об`єднання декількох воєнізованих чи професійних пожежних підрозділів за ознакою спеціалізації.

Загороджувальна мінералізована смуга

- насипна чи зорана смуга ґрунту, створена як перешкода для поширення низової (лісової, степової чи польової) пожежі.

Загоряння

- 1) синонім займання. 2) назва випадку горіння, що не завдав суттєвої матеріальної, соціальної, екологічної шкоди.

Заграва

відблиск вогню, світла в атмосфері, який видний здалека.

Загроза

неминучість або наднормативна імовірність будь-якої небезпеки для здоров`я і життя людей, цілісності майна тощо.

Загубник

- гумова частина мундштучного пристою респіратора, що затискується зубами людини і уможливлює з`єднання ротової порожнини через дихальний шланг з дихальною системою апарата.

Загущувач

домішка до води, що забезпечує швидке загустіння водяної суміші.

Задимлення

заповнення димом приземного шару атмосфери (приміщень, чи відкритого простору навколо зони горіння).

Займання

- 1) (явище) виникнення горіння від стороннього джерела запалювання. 2) (фаза процесу) назва початку будь-якого горіння.

Займистість

здатність речовини, матеріалу до займання.

Закачування води (водяних розчинів) до свердловини

- спосіб гасіння нафтового фонтану, який полягає в нагнітанні води у свердловину через гирлове обладнання за допомогою насосних (помпових) агрегатів високого тиску.

Закипання горючої рідини в резервуарі

- утворення та переливання через борт резервуара горючої піни (пухирців водяної пари в оточенні нагрітої горючої рідини).

Закріплення

- спосіб гасіння нафтового фонтану, який полягає в нагнітанні води у свердловину через гирлове обладнання за допомогою насосних (помпових) агрегатів високого тиску.

Залучання

– використання чого-небудь або співпраця з ким – не будь у певній роботі.

Замет

затор, кучугура та інша перешкода на дорозі, чи в іншому місці, яка може  створитися під час  екстремальних природних явищ та процесів (буревіїв, хуртовин тощо).

Замикання коротке

- див. коротке замикання.

Замикання на корпус

- випадковий (через помилку або через необережність) контакт струмовідного елемента електроустановки з її нормально неструмовідними металевими частинами (корпусом, оболонкою, арматурою тощо).

Замикаючий ланки ГДЗС

- газодимозахисник, який пересувається останнім у ланці під час її прямування в зону пожежі чи із неї.

Замок

- пристрій, що запобігає роз`єднанню певних рухомо-з`єднаних елементів.

Занесення

– попадання, розповсюдження чого-небудь у певну  зону, середовище.

Занулення захисне

– умисне з`єднання з нульовим  проводом металевих неструмовідних частин електрообладнання, які випадково або в аварійному стані можуть підпасти під напругу.

Занурення

опускання чого-небудь в рідину чи в сипучу речовину.

Заняття

– форма, період чи сам процес будь-якого навчання.

Запальничка

– пристосування індивідуального користування для отримання джерела запалювання у вигляді полум`я чи іскри.

Запалювання

– (дія) ініціювання займання горючого середовища.

Запас

– те, що приготоване заздалегідь для можливого використання.

Запасний

додатково приготований для використання в певній ситуації.

Запірно-пусковий пристрій

-  спеціальний вузол вогнегасника, призначений для приведення його в дію.

Запобігання

– відвертання, уникання заздалегідь чого-небудь.

Запобіжне кільце

- пружне дротяне кільце зі штоком  на запірно-пусковому вузлі  вогнегасника, яке запобігає випадковому самочинному рухові пускового важеля і спрацюванню вогнегасника.

Запобіжник

- технічний пристрій, призначений для здійснення захисних функцій.

Запуск

приведення в дію чого-небудь.

Заряд вогнегасника

- кількість вогнегасної речовини, що знаходиться в корпусі вогнегасника. 

Заряджання

– процес приведення певного технічного засобу до стану готовності до використання або застосування.

Засіб

речовина, знаряддя, спосіб, тощо, які використовуються для виконання певної роботи, чи досягання певної мети.

Засіб рятування людей на пожежі

- див. пожежно-рятувальний засіб.

Засіб саморятування пожежників з висоти

- технічні пристрої, яким користуються пожежники для вимушеного саморятування з висоти під час пожежі.

Заслінка

- пристосування для закривання, затуляння отворів.

Заслона

- пристосування, яким відділяють, відгороджують від чогось.

Засоби індивідуального захисту пожежника

пожежний шолом, протигаз (респіратор), спеціальний захисний костюм, пожежні рукавиці та ногавиці та ін., що захищають пожежника від впливу різних небезпечних факторів пожежі.

Заступання на бойове чергування

- частина простору в приміщенні, заповнена димом, звідки він не має шляхів для виходу назовні або для руху в інші приміщення.

Засувка

-  пристрій, призначений для  поступового повного чи часткового перекривання отвору в водопровідній трубі.

Затвор

- назва пристрою, призначеного для запобігання проникнення чогось .

Захаращення шляху евакуації чи пожежного

– загородження, заставляння проходів, виходів чимось громіздким, що може заважати рухові людей під час їх евакуації при пожежі чи проїзду пожежної техніки на пожежу.

Захисна потужність регенеративного патрона протигазу

- функціональний параметр патрона, який визначається кількістю хімпоглинача в ньому.

Захисне занулення

- див. занулення захисне.

Захисне уземлення

- умисне з`єднання з землею металевих неструмовідних частин електрообладнання, які можуть випадково або в аварійному стані підпасти під електричну напругу.

Захист

– охорона від будь-якої загрози; (для всього живого – від загрози існуванню, для неживого – від загрози нормальному функціонуванню чи стану).

Захльостування

- спосіб гасіння крайки слабких та середніх низових (лісових, степових, польових) пожеж.

Защемлення дихального шланга

- здавлення канала шланга невдалим рухом або позою користувача, або випадковим притисканням шланга до твердого предмета, конструкції.


Заява про виникнення пожежі

– особисте або телефонне повідомлення будь-кого у пожежний підрозділ про випадок горіння, що відбувається у момент повідомлення.




Зберігання речових доказів

– особисте або телефонне повідомлення будь-кого у пожежний підрозділ про випадок горіння, що відбувається у момент повідомлення.



Збирання відомостей про пожежу

- пошук та фіксація даних та ознак щодо виникнення, розвитку та ліквідації пожежі.

Збитки від пожежі

– матеріальні, соціальні,екологічні втрати від пожежі та її наслідків.




Збір за сигналом пожежної тривоги

- якнайшвидше зосередження особового складу пожежного підрозділу у повній бойовій готовності разом із відповідною пожежною технікою для прямування до місця пожежі.


Збірник нафтопродуктів

пристрій для збирання з поверхні води розлитих нафтопродуктів.

Зв`язка ланки ГДЗС

сукупність гнучкого металевого троса та нанизаних на нього металевих кілець (зчеп), до яких особистими карабінами приєднуються члени ланки ГДЗС.

Зв`язковий на пожежі

- особа, через яку здійснюється оперативний зв’язок на пожежі між різними підрозділами, між керівними особами різних служб, між штабом пожежогасіння та учасниками ліквідації пожежі тощо.

Зв`язок на пожежі

- сукупність засобів, що забезпечують дистанційне спілкування між учасниками задіяних служб, підрозділів під час гасіння пожежі.

Зварювання

спосіб не рознімного з`єднання металевих частин шляхом розплавлення поверхонь у точці чи на лінії їх з`єднання з наступним охолодженням нагрітої ділянки.

Зволоження

- надання вологості певному середовищу.

Звуглення дерев`яних конструкцій на пожежі

повне (об`ємне) або часткове (поверхневе) перетворення деревини на карбонізований залишок внаслідок її неповного згорання або термічного розкладу.

Згасання

- самостійне поступове послаблення, завмирання процесу горіння.

Згортання сил і засобів пожежогасіння

- збирання, укладання розгорнутого пожежно-технічного озброєння після команди "відбій" на пожежі.

 

Згоряння

повне знищення вогнем горючої речовини.

Зірниця

- миттєвий світловий спалах на небі у темну пору (ввечері, вночі).

Зледеніння

- покриття вологої поверхні конструкцій будівель, пожежного обладнання та одежі пожежників шаром льоду внаслідок попадання на них води під час гасіння пожеж зимою за мінусових температур.

Змагання пожежно-прикладні

1) комплекс організаційних заходів щодо проведення зустрічі між спортсменами пожежно- прикладного виду спорту. 2) процес  конкурентної боротьби спортсменів на професійному полі за визначення переможців між ними.

Зміна¹

- ( явище) перехід  якості,  властивості  чогось у новий стан.

Зміна²

- (склад) група працівників, що через певний час змінюється наступною групою.

Змінення позиції пожежної техніки на пожежі

-  переміщення одиниць пожежної техніки з одного місця в інше разом із особовим складом у зв`язку із зміненням оперативної ситуації на пожежі.

Змотування пожежних рукавів

-  згортання  рукавів для їх компактного перенесення, зберігання  та швидкого розгортання  на пожежі.

Змочувальна здатність рідини

- здатність рідини розтікатись твердою поверхнею та проникати (просочуватись) у дрібніші пори речовини. 

Змочувач

поверхнево-активна речовина, яка додається до води і збільшує її проникливість та зменшує поверхневий натяг.

Знак

- предмет-зображення, що вказує на щось, інформує про щось.

Знеживлення електричної мережі

- від`єднання певної ділянки електромережі від джерела електричної енергії.

Знежирення

– видалення жирових речовин з поверхні предметів, деталей за допомогою речовин-розчинників.

Зола

- суміш попелу, шлаку та твердої фази продуктів неповного згоряння речовини.

Зольник

- нижня частина паливні (топки) печі, що розташована під колосниковою решіткою.

Зона¹

- ділянка, смуга або частина території чи  простору, що характеризується певними спільними ознаками.

Зона²

- частина будівлі, споруди з певними особливостями.

Зрошування

- процес вкривання певної поверхні бризками, краплинами рідини.

Зрошувач

-  спеціальний пристрій, створений і призначений для зрошування певної поверхні потоком розпиленої води.

Зчепа

- металеве кільце на рятувальній мотузці чи на тросі, за яке закріплюється пожежним карабіном газодимозахисник перед входом ланки ГДЗС в задимлену зону.

І

Ізолююча здатність вогнегасної піни

- властивість піни перешкоджати проникненню крізь її шар парів, газів та теплового і світлового випромінювання.


Ізолюючий вогнегасний засіб

- речовина, яка відокремлює собою горючий матеріал від оточуючого повітря, чим саме перешкоджає доступу кисню в зону горіння, внаслідок чого горіння припиняється.

Ізолюючий протигаз

 - див. протигаз ізолюючий.

Ізолятор електричний

-  спеціальний виріб із діелектричного  матеріалу (фарфор, скло тощо), що призначений для кріплення струмопроводів та для їх електричної ізоляції від інших частин електрообладнання.

Ізоляція ¹

- (спосіб) роз’єднання, відособлення,  відокремлення чогось від іншого.

Ізоляція ²

- (матеріал, виріб) - загальна назва матеріалу, який є непроникним для чого-небудь (наприклад., теплоти, електричного струму, вологи, звуку тощо).

Імітатор диму

- спеціальна газо- чи паро-повітряна суміш, що за своїм станом подібна до диму.

Імітація пожежі

– штучне створення вогневих, теплових, димових, шумових,  вібраційних проявів умовної пожежі.

Імовірність виникнення пожежі

- математична характеристика  можливості створення чи появи необхідних та достатніх чинників та умов для виникнення пожежі.

Імпульсна гасівна самохідна установка

- пожежна машина на базі військової бойової самохідної установки з багатоствольною системою залпового вогню зі снарядами, начиненими вогнегасною (порошковою або рідинною) речовиною.

Імпульсне гасіння

- гасіння способом імпульсного виштовхування (вистрілювання) зі ствола в зону горіння хмари мікрокраплин води, розміром від 2 до 200 мікрон.

Імпульсний вогнегасний комплект

- ранцевий вогнегасник, що подає (виштовхує) вогнегасну речовину роздільними (дискретними) імпульсами через спеціальний імпульсний пожежний ствол.

Інвентар

сукупність речей, предметів, інструментів певного призначення.

Інвентаризація протипожежного водопостачання

- прийняття на облік усіх вододжерел, які можуть бути використовані для пожежогасіння з повною характеристикою кожного вододжерела.

Інгібітор

-  речовина, що сповільнює, пригнічує чи гальмує перебіг хімічного процесу.

Інгібіювання процесу горіння

– дезактивація (нейтралізація) молекулами вогнегасної речовини (інгібітора горіння) активних вільних радикалів полум`я, які утворюються під час горіння і які зумовлюють велику швидкість (ланцюговість) реакції горіння.

Індикатор

- 1) покажчик певної інформації. 2) прилад для визначàння, вимірювання фізичних величин.

Індукції період у процесі самозаймання

-  час від моменту досягнення температури самонагрівання до моменту самозаймання горючого середовища.

Інерційний парашут

-  див. пожежно-рятувальний засіб – інерційний пристрій.

Інерційність

уповільнена зміна стану будь-якого механізму, пристрою тощо, як реакція на вплив зовнішніх умов, дій тощо.

Інжектор

-  струминний насос (помпа) для нагнітання рідин, пари, газів під високим тиском.

Інспектор

- службова особа в державних установах, яка здійснює нагляд і контроль за виконанням законів, постанов, правил, інструкцій тощо.

Інспекція

-  1) (процес) нагляд за додержанням встановлених правил різними установами, організаціями тощо. 2) державний або відомчий орган, що здійснює інспектування чого-небудь.

Інститут

-  назва деяких науково-дослідних установ, а також вищих навчальних закладів.

Інструктаж

– процес навчання чи повторення обов`язкових до виконання правил чи методів певної діяльності.

Інструктор пожежної охорони

- назва інспекторської посади в системі невоєнізованої професійної пожежної охорони.

Інструкція

-  зведення настанов, правил, щодо  порядку та спосібів виконання, або додержання чого-небудь.

Інструмент

- знаряддя, пристрій або їх сукупність, що призначені для виконання певної роботи.

Інтегрований контрольний прилад протигазу

- інформаційний  міні-пульт, на якому відображується тиск в балоні, температура навколишнього середовища та час, що залишився для роботи в апараті.

Інтенсивність

- кількісна характеристика протікання будь-якого процесу чи події.

Інформативність установки пожежної сигналізації

- характеритстика установки, яка визначається кількістю різновидів  сповіщень.

Інформаційна ємність установки пожежної сигналізації

 - кількість під`єднаних для контролю шлейфів пожежної сигналізації.

Інфрачероне випромінення

- електромагнітні коливання невидимого діапазону спектра з довжиною хвилі 0,78 - 340 мкм.

Іонізатор повітря

- пристрій для насичення  повітряного середовища іонами.

Іонізаційна камера пожежного сповіщувача

- закритий об`єм всередині пожежного димового сповіщувача, в якому повітря іонізується спеціальним джерелом радіоактивного випромінення.

Іонізація

-  утворення іонів та вільних електронів з електрично нейтральних атомів і молекул.

Іскра

- 1) палаюча, тліюча або розжарена до світіння дрібна частинка будь-якої субстанції. 2) назва електричного розряду у газі.

Іскріння

утворення (виникнення) електричних іскор.

Іскробезпечне електричне коло

- електричне коло, виконане таким чином, що електричний розряд або її нагрівання не можуть запалити вибухонебезпечне середовище за певних умов випробування.

Іскробезпечне електрообладнання

- вибухозахисне електрообладнання з видом вибухозахисту  - " i " (іскробезпечне електричне коло).

Іскровловлювач

- пристрій, призначений для вловлювання  іскор з димового чи газового потоку від різних джерел з метою їх нерозповсюдження в навколишньому середовищі.

Іскрогасник

- пристрій, в якому  іскри, що проходять крізь нього, активно охолоджуються і гаснуть.

Іспит

форма підсумкового контролю знань, умінь, навичок після певного курсу навчання.

Ї

Їдкий дим

- дим, що містить в собі їдкі речовини і тому здатний неприємно подразнювати слизові оболонки органів відчуття людини.

Їдкість

– це властивість речовини хімічно руйнувати матерію або викликати подразнення в організмі людини.

Їзда

 - (техн.) переміщення людини з використанням твердопірного механічного засобу пересування.

К

категорія Б

- позначення однієї з категорій приміщень та будинків виробничого та складського призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Таке позначення відповідає чинному  НАПББ.07.005-86

B1.jpg

категорія Д

- літерові позначення однієї з категорії приміщень і будинків виробничого та складського призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою, згідно із НАПБ Б.07.005-86.

клас B

 - літерове позначення (за написанням) одного з класів пожеж (горіння рідинних речовин).Таке позначення відповідає чинному ГОСТ 27331-87.

BUKVA.JPG

клас А

- 1) літерове позначення одного з класів пожеж (горіння твердих  речовин). Таке позначення відповідає чинному   ГОСТ 27331-87.

aaa.JPG

   

Л

Лабораторія

— спеціальне приміщення з комплексом  обладнання (приладами, апаратами, матеріалами тощо) для проведення  досліджень, експериментів, випробувань тощо.

Лакування

-  процес покриття поверхні виробів тонким шаром лаку

Лампа

– 1) пристрій для випромінювання теплової, електричної, світлової енергії. 2) електронний прилад.

Ланка ГДЗС

- сформована на пожежі група газодимозахисників в кількості не менше трьох осіб, об`єднана поставленим завданням та єдиним керівництвом.

Ланцюг

сукупність кілець будь-якої форми (колоподібної, еліпсоїдної та ін.), які своєрідно але нерознімно з`єднані одне з одним.

Ларингофон

- пристрій, який призначений для перетворення механічних коливань (вібрацій) зв`язок та хрящів гортані говорячої людини в електричні коливання, які, у свою чергу, перетворюються у звук.

Лафет

-  основа,  на якій закріплюють якийсь предмет чи елемент конструкції для сприймання та гасіння його реакційних сил.

Лафетний ствол

- див. ствол пожежний лафетний.

Легеневий автомат

- див. автомат  легеневий.

Легко скидна конструкція

- зовнішня огорожувальна конструкція будівлі чи приміщення, руйнування (розкриття) якої в разі вибуху у них відбувається за надлишкового тиску, що не перевищує допустимого для основних несених та огороджувальних конструкцій цієї споруди.

Легко скидна прив`язь

- див. групова легко скидна прив`язь.

Легкозаймиста рідина

– горюча рідина, яка має температуру спалаху до 61ºС (334 К).

Легкозаймистий будівельний матеріал

- горючий будівельний матеріал, що здатний займатися.

Легкоплавкі сплави

сплави з температурою топлення нижчою від олова 232ºС (505 К).

Леткість

- властивість речовини переходити (перетворюватись) з твердого чи рідинного стану у газо-паровидний.

Лицева частина дихального апарата

- частина  апарата, яка захищає обличчя користувача та  забезпечує під`єднання його органів дихання до дихальної системи. 

Лицевий щиток

-  жорстка прозора заслона, призначена для захисту обличчя пожежника від механічних, термічних  та інших впливів на пожежі.  

Ліквідація

- знищення, припинення існування кого-або чого-небудь.

Лінія

 конструктивно виконаний шлях, канал для переміщення, пересилання, передавання тощо  чого-небудь.

Літер

- (стар.) умовна назва пожежних нагнітальних рукавів по класифікації за їх діаметром.

Ліфт

споруда, призначена для вертикального транспортування людей та вантажів на поверхи у багатоповерхових  будівлях.

Ліфтовий підіймач автодрабини

- люлька для механічного переміщення людей та обладнання вздовж висунутої пожежної автодрабини.

Ліхтар

освітлювальний пристрій з автономним джерелом енергії.

Ложемент

- назва підвісного пристрою протигаза чи респіратора разом з рамою для кріплення повітряних чи кисневих балонів.

Локалізація пожежі

  (етап пожежегасіння) припинення подальшого поширення (розповсюдження) процесу  горіння на  пожежі.

Лом пожежний

металевий стрижень з профільними вістрями на кінцях.

Лоток

видовжена конструкція у формі нижньої половини короба.

Люк

1) отвір певного призначення в будь-якій конструкції, який закривається заслінкою, стулкою, покришкою, дверцятами тощо. 2) сама заслінка, покришка отвору.

Люлька

- спеціальна  відкрита напівклітка,  якою закінчується висувна пожежна автодрабина або пожежний колінчастий автопідіймач.

Люмінесценція

- світіння певних речовин, матеріалів  і тіл, не пов’язане з тепловим випромінюванням.

Лямка

- світіння певних речовин, матеріалів  і тіл, не пов’язане з тепловим випромінюванням.

М

Майданчик

- невелике рівне місце на землі, на поверхах чи між ними всередині будівлі, споруди.

Майстер бази ГДЗС

- посадова особа бази, фахівець з обладнання ГДЗС.

Манеж з ППС

- закритий комплекс спортивних споруд з пожежно-прикладного спорту (100 метрова смуга, тренувальна башта тощо).

Манометр протигазу

малогабаритний прилад для вимірювання тиску дихального агента в балоні протигазу.

Мансарда

- житлове приміщення в межах горища, яке може бути з похилими стелею або (та) стіною.

Марка

- скорочене позначення  певних характеристик предмета, виробу, обладнання.

Маршрут

напрямок, шлях пересування, прямування  когось.

Маска

- лицева заслона, що накладається на голову чи обличчя людини, відділяючи його від оточуючого середовища, не заважаючи дихати, чути та бачити.

Масштаб

- відношення довжини будь-яких ліній на кресленику, плані або карті до довжини відповідних ліній в натурі.

Матеріал

– 1) речовина - основа виготовлення будь-якої продукції (наприклад, гума - матеріал з якого виготовляють шини автомобілів. 2) назва предметів для здійснення певних процесів, або для  спорудження, здійснення чогось (наприклад, деревина, метал, пісок тощо - матеріали для будівництва, або олово, каніфоль - матеріали для пайки).

Матеріали розслідування пожежі

зібрання документальних відомостей щодо обставин виникнення, перебігу та припинення пожежі.

Матеріальні цінності

- матеріали, предмети, споруди тощо, що мають певну грошову вартість.

Машина пожежна

– див. пожежна машина.

Машина рукавомиєчна

 верстат-механізм, за допомогою якого здійснюється мийка пожежних рукавів.

Маяк проблисковий

спеціальний мигтючий автомобільний освітлювальний прилад.

Мегафон

- переносний автономний звукопідсилюючий пристрій з рупором для певного спрямування підсиленого людського голосу.

Мегомметр

- прилад для вимірювання електричного опору ізоляції електропровідників.

Межа

крайнє (граничне) значення будь-якої величини.

Мембрана

- гнучка перетинка, що щільно закріплена по своєму периметру, і яка розділяє дві закриті порожнини з різним тиском або відокремлює певну замкнену порожнину від оточуючого простору.

Мерехтіння полум`я

- модуляція випромінення полум`я.

Мертвий простір дихальний

- об`єм повітря, що не бере участі в процесі газообміну при диханні людини в протигазі.

Металургійний ефект

- властивість зниження температури розплавлення сплаву двох металів, порівняно з температурою плавлення кожного з них.

Метод

-  прийом, спосіб дії, що застосовується при здійсненні  певної діяльності.

Методика дослідження

- алгоритм здійснення певних дослідницьких дій із заданою метою.

Механізм

-  пристрій (сукупність з`єднаних певним чином між собою деталей), що передає чи перетворює механічний рух.

Механізован(ий),(а),(е),(і)

– будь-як(ий),(а),(е),(і) комбінован(ий),(а),(е),(і) процес із застосуванням ручної дії людини та енергії певних механізмів.

Мийка

- назва процесу, місця чи устаткування, призначених для відмивання пожежної техніки, або пожежного обладнання і захисного одягу   пожежників від бруду, якого вони набули під час гасіння пожежі.  

Мінералізована смуга

- смуга зораного чи скопаного ґрунту.

Мінімальна енергія запалювання

- найменше значення енергії електричної іскри, за якого можливе ініціювання процесу запалювання  стереометричної газо-паро-пилоповітряної суміші горючої речовини з окислювачем з нормованою вірогідністю.

Мінімальна концентрація флегматизатора

- найменша концентрація флегматизатора у вибухонебезпечній суміші, за якої ця суміш стає нездатною до горіння за будь-яких умов.

Місткість

- об`єм порожнистої посудини.

Місце

точкова, лінійна, площинна (територіальна), чи об`ємна (просторова) частина певного середовища.

Мішок

місткість для збереження чи утримання чогось, яка виготовлена з м`якого чи еластичного матеріалу (папір, гума, тканина, плівка тощо).

Мішок дихальний

- резервуар дихального апарата, виготовлений з еластичної повітронепроникної гуми, призначений для утримання дихальної суміші.

Модельне вогнище стандартизоване

-  вогнище, розміри, конфігурація і матеріал якого, а також вид і кількість горючого матеріалу та алгоритм моделювання горіння встановлені стандартом.

Моделювання пожежі

штучне відтворення регульованої пожежі на спеціальній полігонній модельній споруді..

Модуль

(техн.) автономний компактний одно блочний технічний пристрій  з певними функціями.

Монітор

-  1) дисплей для контролю за станом певного середовища, або для тестування певних пристроїв. 2) пристрій для маневрування певним знаряддям, пристроєм, інструментом тощо.

Моніторинг стану безпеки

- система перманентного  стеження за станом та динамікою рівня пожежної безпеки з метою встановлення його відповідності нормативним вимогам.

Мотопомпа пожежна

автономний пересувний або переносний агрегат у складі двигуна внутрішнього згоряння з насосом (помпою) та комплекту пожежних рукавів, що призначений для подавання води для пожежегасіння.

Мотузка

- виріб із сплетених між собою мичок, які у свою чергу зсукані із довгих лляних, капронових чи інших ниток або волокон.

Мундштук

- (застар.) деталь спеціальної конструкції, призначена для безмасочного герметичного з`єднання ротової порожнини людини з дихальним шлангом протигаза чи респіратора.

Муфта

- деталь для сумісного з’єднання двох  циліндричних елементів певного виробу, механізму тощо.
Н

Навантаження

кількісна характеристика будь-якого стану, явища, процесу тощо.

Навичка

певне автоматичне вміння, набуте досвідом та довготривалим тренуванням.

Навколишнє середовище

- сукупність природних та антропогенних об`єктів, серед яких людина існує і здійснює свою діяльність.

Навмисний

здійснений свідомо, з певним наміром.

Навпомацки

не бачачи нічого, за допомогою дотику рукою до оточуючих предметів.

Навчальна пожежна частина

- окремий структурний підрозділ навчального закладу пожежної охорони.

Навчання

1) (процес) набування знань, умінь, навичок. 2) (вид тренувань) відпрацювання конкретних практичних дій з певного фаху.

Нагар

- залишки твердих спечених продуктів згоряння на негорючій поверхні у зоні горіння.

Нагляд

1) спостерігання, перевірка з метою контролю за виконанням певних правил. 2) назва органу, що здійснює таке спостереження.

Нагнітання

- (техн.) процес зосередження газу в   герметичній посудині (балоні, резервуарі  тощо) шляхом його штучного стискання.

Нагрівання

1) (чогось) процес накопичення якимсь тілом або середовищем тепла. 2) (від чогось) процес передавання тепла якомусь тілу, або середовищу від нагрівача (теплоносія).

Нагрівач

пристрій, призначений для нагрівання певного середовища.

Надзвичайна ситуація

-  це особливе становище в певному регіоні чи на певній території, яке склалося  внаслідок масштабного порушення умов життєдіяльності населення.

Надземний

- розташований над поверхнею землі на підпірних конструкціях.

Наземний

розташований безпосередньо на земній поверхні.

Накривання

(дія) відокремлювання чогось від простору зверху.

Накриття

 (конструкція) легка стаціонарна або тимчасова покрівля на опорах (стовпах, колонах тощо) для захисту від атмосферних опадів та сонячного випромінювання.

Напір гідравлічний

величина потенційної енергії стовпа нерухомої рідини, або кінетична енергія одиниці маси рідини, під час її руху.

Напірний пожежний рукав

– див. рукав пожежний водяний напірний.

Напруга

- (електр.) різниця електричних потенціалів між двома точками електричного кола.

Наряд

– 1) окрема група осіб, назначена для виконання певних. обов`язків. 2) (військ) обов`язково-примусове  виконання роботи за цільовим дорученням.

Насипна (уявна) щільність вогнегасного порошку

- відношення маси порошку до займаного ним об`єму (враховуючи пори та проміжки між окремими частинками).

Наслідки пожежі

- фактичний стан будівель, споруд, обладнання, мереж, довкілля тощо після пожежі, та збитки, заподіяні нею.

Насос

механізм, призначений для напірного переміщення (всмоктування-нагнітання) замкнутим каналом (трубою, шлангом, рукавом тощо) рідини.

Насос спеціальний

- насос специфічної конструкції, призначений для реалізації спеціальних функцій в різних приладах та  пристроях пожежної техніки.

Насосна установка пожежна

– пересувний агрегат у складі пожежного  насосу з автономним приводом та органів управління ними, які змонтовані на автомобільному принцепі.

Насосний відсік пожежного автомобіля

- спеціальний відсік в задній частині кузова, де розміщені сам насос та органи управління ним під час роботи на пожежі.

Натяг поверхневий

– див. поверхневий натяг.

Наукові дослідження з пожежної безпеки

- процес добування нових прикладних знань у певному напрямку пожежної справи.

Начальник

керівна особа, що очолює певний підрозділ.

Начальницький склад

атестований особовий склад державної пожежно-рятувальної служби.

Нашивка

- тканинна емблема посадового рангу її власника, яка нашивається на рукав форменої одежі пожежника.

Невідповідність

характеристика такого, що не задовольняє певним вимогам.

Негорючість

- нездатність речовини, матеріалу самостійно горіти.

Недопалок

- догораючий залишок твердого горючого тіла.

Неізольований ("голий") електропровід

– електричний провідник у вигляді голого дроту або шини.

Нейтралізатор зарядів статичної електрики

пристрій, який нейтралізує заряджену поверхню чи простір шляхом продукування йонів чи електронів, які рекомбінують з зарядами статичної електрики.

Необережне поводження з вогнем

1)- застосування кимсь вогню без урахування можливих небезпечних наслідків поводження з ним.

2)- назва однієї із статистично облікової причини пожежі.

Непридатне для дихання повітря

– повітря, якене задовольняє фізіологічній потребі людини щодо дихання.

Непридатність

характеристика такого, що не може задовольнити певні вимоги.

Несення служби

виконання певних службових обов`язків.

Неспалимий

– той що не горить, син. до негорючий.

Несправний стан

стан чогось, непридатний для функціонування чи використання.

Нехтування

свідомо чи несвідомо недбале, зневажливе ставлення до чогось.

Нещільність

наявність у місці з`єднання різних деталей певного проміжкам, щілини, люфта.

Нитка

тонкий, довгий та гнучкий виріб.

Ножиці

- інструмент для розрізання, перерізання  чогось.

Номер

 цифрове позначення предмета, ознаки тощо з ряду інших однорідних.

Номограма

- спеціальний кресленик, який графічно відтворює зміну стану певних величин за певний період, або функціональну залежність між ними.

Норія

- піднімальний конвеєрний механізм у вигляді вертикально натянутої на двох блоках безкінечної смуги, з прикріпленими до неї лопатями-черпаками.

Норма

(фізична) встановлена міра відносної кількості чого-небудь.

Норматив

критерій, відповідно до якого розраховується, виконується, чи оцінюється будь-яка робота, процес тощо.

Нормативна пожежно-технічна робота

- забезпечення відповідності офіційних проектних, виробничих або господарських рішень чинному державному законодавству з питань пожежної безпеки.

Нормативне регулювання у сфері пожежної безпеки

- встановлення уповноваженими органами у нормативно-правових актах обов`язкових до виконання вимог пожежної безпеки.

Норми пожежної безпеки

 - нормативні документи, що встановлюють принципи, критерії та вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, технологій, робіт, продукції, а також щодо систем запобігання пожежам та протипожежного захисту, науково-дослідної роботи в пожежній сфері тощо.

Носовий затискач

- пристосування типу защіпки, призначене для закривання носових отворів людини, яка  користується штучним  апаратом дихання.

Ноші

- спеціальне знаряддя у вигляді легкого розкладного ліжка з ручками, призначене для перенесення людини у лежачому стані.

Нумерація

– позначення групи однорідних предметів, ознак тощо рядом послідовних чисел.

О

Об`єкт

споруда, будівля, відкрита територія або їх комплекс, разом з відповідною інфраструктурою, які є місцем життєдіяльності людини.

Об`єм

кількісна величина, що характеризує розмір простору чи тіла у кубічних одиницях виміру.

Обвалення будівельних конструкцій на пожежі

руйнування і падіння елементів будівель і споруд через втрату їх опорними конструкціями несеної здатності під впливом вогню, високої температури, а також від руйнівної дії розлитої під час гасіння пожежі води.

Обвалування резервуарів

- 1) (процес) огородження резервуарного парка захисним земляним валом.  2) (споруда) сам захисний земляний вал певної висоти навколо резервуарного парка.

Обговорення

розгляд пропозицій, обмін міркуваннями та аналіз і оцінка чогось.

Обгортання людини мокрою тканиною

- спосіб захисту потерпілого на пожежі перед вимушеним подоланням відкритого полум`я під час евакуації із зони горіння.

Обґрунтування протипожежних вимог

– нормативна (документальна) аргументація протипожежних вимог інспектором пожежного нагляду під час їх обговорення із суб`єктом їх виконання.

Обдування

- піддання чого-небудь ззовні дії струменя повітря.

Обдувний електродвигун

- електродвигун, поверхня якого обдувається потоком повітря від вентилятора, розташованого ззовні корпуса на вісі двигуна.

Обережне поводження з вогнем

- сумлінне дотримання, виконання протипожежних правил щодо користування вогнем.

Обережність

характеристика обдуманої, стриманої поведінки чи дії в певних умовах.

Обігрівання

насичення, наповнення певного середовища теплом.

Облік

1) (процес) реєстрація та накопичення кількісних та якісних показників будь-яких явищ, процесів, дій тощо.   2) (документ) елемент назви облікового документа (журналу, книги тощо).  

Обмеження

(дія) встановлення певної межі в будь-чому.

Обмерзання

покривання поверхні предметів шаром інею та льоду, утвореного з повітряної вологи, що веде до твердіння м`яких, гнучких матеріалів та робить слизькими  поверхні твердих тіл.

Обов`язок

(службовий) сукупність справ, що має безвідмовно виконувати особа за своєю посадою, званням, а також за дорученням.

Обов’язки номера пожежної обслуги

- конкретні пожежно-тактичні дії, які повинні виконуватись певним номером пожежної обслуги на пожежі.

Оболонка

 сукупність елементів конструкції приладу, апарата, механізму тощо, які відділяють та захищають його внутрішній об`єм від зовнішнього середовища.

Х

Характеристика

— опис, аналіз, оцінка певних   явищ, відмінних особливостей чогось або когось.

Хвилегасник

- спеціальні вертикальні,  горизонтальні та нахилені металеві ребра, які приварені до внутрішньої поверхні пожежних водяних цистерн, баків з піноутворювачем, цистерн бензовозів, паливозаправників, та ін.

Хибн(ий),(е)

неадекватн(ий),(е) до реального чи потрібного стану.

Хід кінно-бочковий

- (застар.) кінний візок з встановленими на ньому ручним пожежним насосом та бочкою води.

Хімічн(ий),(е)

що пов`язан(ий),(е) з хімічними процесами.

Хладон

технічна назва летких галогеномістких рідин з низькою температурою кипіння.

Хлібний масив

- певна площа землі, на якій зростає злакова культура.

Холодильник

- вузол  респіратора у вигляді комплекту брикетів льоду, розміщених в спеціальній обоймі.

Ц

Центральна автоматизована система зв`язку і оперативного управління

- оперативний підрозділ гарнізону, подібний до ЦППЗ,   але з розширеними можливостями через широке застосування   електронно-обчислювальної техніки.

Центральний пункт пожежного зв`язку (ЦППЗ)

– оперативний   підрозділ гарнізону, який призначений для приймання повідомлень   про пожежі, забезпечення зв`язку з пожежними підрозділами у місцях їх дислокації та на шляху руху до та з місця пожежі, а також зв`язку із спеціальними службами регіону, які залучаються до гасіння пожеж тощо.

Ч

Час

1) тривалість певного процесу, дії, події тощо. 2) певний момент доби.

Час термозахисної дії матеріалу

- період, через який температура на протилежному боці матеріалу досягає критичного значення.

Частина

–(спец.) одиниця певної структурної системи.

Частка пилу

– окремий елемент твердої диспергованої фази з певними геометричними розмірами.

Чисельність пожежної обслуги

– кількість пожежників, яка необхідна для ефективного використання на пожежі пожежного автомобіля та пожежно-технічного обладнання  згідно з їх призначенням.

Число Рингельмана

-  умовний цифровий показник, що характеризує непрозорість стовпа диму, яка визначається візуально шляхом порівняння зі шкалою Рингельмана, яка містить числа від 0 (білий) до 5 (чорний). 

Чистка протигаза

- процедура протирання  металевих та пластмасових  деталей апарата чистим вологим ганчір’ям, а для гумових елементів (маска, дихальний мішок та ін.) - промивання з наступним висушуванням.

Чоботи пожежні

- складова частина пожежного одягу пожежника.

Чохол

- футляр з м`якого матеріалу (тканини, шкіри, гуми тощо), виготовлений за формою певного предмета. 

Чутливий елемент

- частина пожежного сповіщувача, яка реагує  на  зміну  контрольованого параметра.

Чутливість пожежного сповіщувача

-мінімальне (порогове) значення контрольованого параметра, за яким наступає спрацювання чутливого елемента.

Ю

Юрба

 хронологічно випадкове, неорганізоване скупчення людей. Таким  скупченням може бути натовп зівак на місці пожежі, або юрба транзитних пасажирів на  пероні метро чи поїзду в час пік тощо.

Юридична особа

– будь-який суб'єкт прaвовідносинив державі. 

 

Я

Ядерна реакція

- фізичні перетворення в ядрах атомів хімічних елементів внаслідок їх взаємодії з елементарними частинками.

Будь-яка ядерна реакція cупроводжується небезпечним для здоров`я людини випроміненням.Тому пожежні підрозділи на ядерних об`єктах забезпечуються спеціальними засобами захисту пожежників в разі гасіння пожеж в небезпечних зонах  цих об`єктів.

Яма вовча вогняна

- це велика вигорівша порожнина в товщі торфяного поля з тліючими розпеченими стінками і сподом.

Такі "вовчі ями" утворюються внаслідок  вигоряння торфу  під  поверхнею  грунту.