Історія зарубіжної літератури

СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ


СЛТ



Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Н

НЕПРЯМИЙ ПЕРЕКЛАД

НЕПРЯМИЙ ПЕРЕКЛАД – переклад іноземною мовою тексту не з оригіналу. Непрямий переклад може бути зумовлений як о’бєктивним чинником – відсутністю оригінального тексту чи традицією, так і суб'єктивним – незнанням або недосконалим знанням мови оригіналу перекладачем. Є два різновиди непрямого перекладу: використання перекладу-посередника або підрядника. В минулому непрямий переклад був поширеним явищем. Сучасна теорія перекладу постулює його неприйнятість, уважаючи приреченим на недосконалість, на викривлення першотвору. В принципі це так і є. На практиці справа вирішується зовнішньо-мовним чинником: тим, з якої мови чиниться переклад. Розрізняється три випадки.

Коли йдеться про близькоспоріднені чи найбільш поширені мови, переклади, як правило, здійснюються з оригіналу. Для сучасних українських перекладачів – це слов'янські мови, а також англійська, давньо- і новогрецька, італійська, іспанська, латинська, німецька, румунська, угорська, французька мови.

Інша справа зі східними літературами. Так, В.Мисик до недавнього часу був чи не єдиним в Україні поетом, який досконало знав фарсі – таджицьку мову. Обмаль перекладачів і з інших східних мов: з японської – І.Дзюб, Г.Турков, І.Чирко; з гінді – С.Наливайко; з бенгалі – В.Батюк; з арабської – Ю.Кочубей, Т.Лебединська, І.Лебединський; з турецької – О.Ганусець, Г.Халимоненко, В.Ципко; з в'єтнамської – М.Кашель. Тому часто-густо має місце непрямий переклад. Подібна ситуація є типовою при перекладанні східних літератур не лише в Україні, а й багатьох інших країнах, скажімо, в Польщі.

Третя, "проміжна" ситуація, коли перекладачі з даної мови наявні, але все ж таки має місце користання з перекладу-посередника. Це заслуговує найгострішого засудження, надто коли йдеться про переклади прозових творів (перекладачів поезії, що вони б достатньо знали певну мову, знайти важче). Так, в Україні з'являлися переклади через російський переклад, особливо текстів для театрів. Наприклад, при наявності кваліфікованих перекладачів з молдавської мови, український глядач ознайомився з драмою Й.Друце "Каса маре" в незугарному перекладі В.Колодного й Т.Мазуріна, які скалькували російський переклад. Анатолій Волков