1. Дати поняття ризику, прийнятого ризику та визначити ризик

Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному слов¬нику наводиться таке визначення поняття «ризик»: «Усвідомлена можливість небезпеки». Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: «Усвідомлена ймовірність небезпеки». В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протя¬гом року становить 50 тис, ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:
50 000 смертей/рік: 200 000 000 =2,5x10 смертей: людино/рік
Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:

ризик (наслідок/час) - частота (подія / одиниця часу) х величина (на-слідок/подія).

Повертаючись до розглянутого прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює 10 , то для ризику дістаємо такий вираз: ризик = (50 х 10 аварій/рік) (10  смертей/аварій) = 50 000 смертей/рік
З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях. У зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розра¬хунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:
ризик (збитки/час) = частота (аварій/одиниця часу, х величина (збит-ки/аварій)
Імовірнісна оцінка 2,5 х 10 смертей / людино-рік означає, що якби усі гро¬мадяни США мали рівні шанси загинути в автомобільній аварії, то, при умові відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/к, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к) , ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів, у даному випадку - людей. Будь-який водій може сказати: «Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж». І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік сто¬совно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю оди¬ниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибел¬лю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості. Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює 10'6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії «рідкісних подій», до яких не можна застосовувати класичний статистичний імовірнісний підхід.
Методологія дослідження ризику
Попередній аналіз аварій (фаза І)
Метою цієї фази дослідження ризику є визначення системи і виявлення можливості аварій. Єдиним засобом до розуміння причин та умов виникнення аварій є інженерний здоровий глузд і детальний аналіз умов довкілля, самого процесу й необхідного обладнання. Фундаментальними щодо цього є знання з токсичності матеріалів. їх реактивності, стійкості до корозії, вибухонебезпечності та займистості, а також знання нормативних і чинних документів з проблеми за¬безпечення безпеки.
Досить часто реалізація фази І дослідження ризику важить більше, ніж про¬сто попереднє виявлення елементів системи та подій, які можуть бути причиною аварії. Якщо аналіз, який визначається фазою І дослідження ризику, розширити в напрямі більш формального (кількісного) опису досліджуваної системи з вклю¬ченням до розгляду послідовності подій, за допомогою яких здійснюється перехід аварії у катастрофу, а також заходів для усунення причин і наслідків катастрофи (як і власне можливі наслідки катастрофи), то таке дослідження є попереднім аналізом аварій. В аерокосмічній промисловості, наприклад, після виявлення аварій їх класифікують відповідно до характеру їхніх наслідків. Типова кла-сифікаційна шкала має такий вигляд:
Клас І - безпечні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які не призводять до істотних і и фушень системи в цілому, людських жертв і пошкодження обладнання.
Клас II - граничні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які хоч і призводять до істотних порушень у роботі системи в цілому, однак піддаються виправленню без людсь¬ких жертв і завдання істотних збитків обладнанню.
Клас III- критичні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки і» проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які порушують роботу системи в цілому, призводять до пошкодження обладнання або до таких аварій, що потре¬бують прийняття негайних дій для врятування людей та обладнання.
Клас IV - катастрофічні. До цього класу належать такі помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які істотно порушу¬ють роботу системи в цілому, що призводить до руйнування обладнання, травм і навіть людських жертв.
Загалом, фаза І дослідження ризику - попередній аналіз аварій - являє собою першу спробу визначення стану технічних засобів системи і подій, який може призвести до аварій системи ще на стадії ескізного проектування.
Визначення послідовності негативних подій (дерево подій, дерево по-милок) - фаза II
Е. Дж. Хенлі та X. Кумамото, як приклад, розглядають роботу з дослідження безпеки реактора \¥А5НІ400. Результати фази І дослідження безпеки показують, що критичною підсистемою, джерелом потенційної небезпеки радіоактивного викиду в довкілля є система охолодження реактора. Так що фаза II дослідження ризику починається з простеження можливих послідовностей подій, які наста¬ють після розриву трубопроводу. Методика, яка ґрунтується на використанні де¬рева помилок, забезпечує визначення ланцюжка збоїв обладнання й по¬милок оператора, що може привести до «головної події», в нашому випадку відсутності холодоагенту в системі охолодження. Використання дерева помилок дає змогу визначати такі показники, як коефіцієнт неготовності та ймовірності відмови технічних систем, які дістають в результаті спеціальних випробувань або узагальнення досвіду експлуатації. Побудова дерева подій здійснюється на основі прямих та зворотних логічних міркувань, тобто індуктивним та дедуктивним ме¬тодом.
Аналіз можливих наслідків - фаза III
Для розглянутого прикладу дослідження безпеки реактора на цій заключній фазі дослідження ризику необхідно:
1. Визначити кількість токсичних речовин або енергії, що розсіюються у
і навколишнє середовище, для кожного можливого шляху розвитку аварійних подій.
2. Простежити шляхи поширення летальних токсинів, ударної хвилі, фронту
пожеж тощо.
3. Виконати оцінку майнових збитків і шкоди здоров'ю людей в результаті
можливих аварій.


2. Привести класифікацію надзвичайних ситуацій та розробити  заходи при землетрусі

Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.
Так як небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то таксономування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки ді-яльності, дозволяє глибше пізнати її природу небезпеки. (Таксономія - наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять і об'єктів.)
На сьогоднішній день повної таксономії небезпек ще не існує. Можна гово¬рити про часткову класифікацію:
- за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні,
екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на
фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);
- за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;
- за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, кос¬мосом;
- за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні
випадки;
- за збитками, які можуть бути соціальними, технічними, екологічними тощо;
- за сферою прояву - побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі. військові тощо;
- за структурою (будовою) бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;
- за характером дії на людину поділяються на активні і масивні (останні активуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи, нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо).
Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі «лю-дина природа - техніка», ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхньо-го поход¬ження. При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізаторі і (зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий, вісцеральний), за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома і а перевтома алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо), та ті, що її підвищу-ють (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та вища освіта).
Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати  специфічні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обпали і обру¬шення гірських порід.
До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, Під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, праж ті норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо).
Правильні дії населення при землетрусі. При землетрусі ґрунт починає з відчутно коливатися впродовж незначного проміжку часу - тільки декілька секунд, найбільше - хвилину - при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати острах, але у вас немає іншого вибору, крім як чекати їх закінчення. Тому дуже важливо зберігати спокій і самовладання. Якщо ви будете діяти спокійно і свідомо, у вас більше шансів залишитися неушкодженим. Більше того, інші люди будуть брати з вас при-клад і тільки виграють від цього.
1. Якщо ви відчули струс ґрунту або будови, реагуйте негайно, пам'я-таючи, що найбільша небезпека походить від предметів, які падають. Не бентежтеся, якщо прийдеться заховатися під стіл. Люди, які зволікають, частіше стають жертвами предметів, що падають - частин стелі і стін. Залишайтеся спокійними і не робіть нічого, що порушує спокій інших людей (наприклад, не кричіть, бігайте).
2. Якщо ви знаходитесь в приміщенні, негайно займіть безпечне місце. Заберіться під стіл чи ліжко. Встаньте в просвіт внутрішніх дверей або у внутрішньому кутку кімнати. Пам'ятайте, що частіше обвалюються зовнішні стіни будівлі. Тримайтеся подалі від вікон, пічок і важких предме-тів, наприклад - холодильників, які можуть перекинутися або зсунутися з місця.
3. Не вибігайте з будівлі. Уламки, які падають попід стінами, стано-влять серйозну небезпеку. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і лише дочекавшись його закінчення, перейти в безпечне місце.
4.   Якщо ви знаходитесь всередині багатоповерхової будівлі, не спі-шіть до ліфтів чи сходів; поблизу виходів скоріше всього буде стовпотворін-ня, а ліфти не будуть працювати. Крім того, сходові прогони і ліфти часто обвалюються під час землетрусу.
5. Не дивуйтесь, якщо вийде з ладу електрика або зазвучать сигнали пожежної тривоги, охоронної сигналізації чи спрацює система пожежога-сіння. Будьте готові почути дзвін побитого скла, стін, що тріскають, і предметів, які падають.
6. Якщо ви знаходитеся в неукріпленій одно- чи двоповерховій цегляній
будівлі, можливо, буде безпечніше покинути будівлю, ніж залишитися в ній. Ви-ходьте з будівлі якомога швидше, але будьте обережні, остерігаючись частин цегляної кладки, проводів та інших небезпечних предметів.
7. Не стрибайте з вікна без крайньої необхідності. Пам'ятайте, це може привести до травми, навіть при повному збереженні цілості будівлі.
8. Перебуваючи на тротуарі поблизу високої будівлі, ввійдіть в під'їзд чи
йдіть на відкрите місце, щоб уникнути уламків, які падають.
9. Перебуваючи в автомобілі, що рухається, плавно загальмуйте подалі від високих будівель, мостів і естакад. Залишайтесь в машині до закінчення поштовхів.
10. Не дивуйтесь, відчувши повторні поштовхи. Після першого струсу, зви-чайно наступає пауза, після якої може статися повторний поштовх. Це викликано надходженням різноманітних сейсмічних хвиль від одного і того ж землетрусу. Крім того, може мати місце і так званий афтершок - поштовх, який виникає за основним. Афтершоки можуть виникнути через декілька хвилин, годин чи навіть з після основного поштовху. Інколи афтершоки викликають пошкодження чи чування конструкцій будівель, вже послаблених основним поштовхом.
Коли струси ґрунту припиняться, ви, можливо, виявите суттєві руйнування і потерпілих. При цьому особливо важливо, зберігаючи спокій, негайно розпочати допомагати потерпілим і пораненим. Друга за важливістю справа - гасіння пожеж, які виникли. Після цього можна приступити до оцінки збитків і відновлювальних робіт.
1. Зберігайте спокій, уважно оцініть обстановку.
2. Допоможіть пораненим. Надайте їм першу медичну допомогу, накрийте ковдрою, щоб не допустити охолодження. Направте до них лікаря.
3. Постарайтесь виявити осередок пожежі, якщо можливо, погасіть її.
4. Огляньте комунікації на предмет пошкодження. Перекрийте газові вентилі, якщо є небезпека витікання. Визначайте витікання газу за запахом, ніколи не кори-стуйтесь для цього сірниками чи свічкою. Якщо є небезпека пошкодження проводки відключіть електрику. Якщо виявилось пошкодження водопровідних труб, перек-рийте воду.
5. Не користуйтесь автомобілями, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення безпеки чи для надання допомоги.
6. Не користуйтесь телефоном, крім як для виклику допомоги, повідомлень про серйозні пригоди, поранення чи злочини. Перевантаження телефонних ліній знижує ефективність роботи аварійних служб, і було б легковажністю користуватися телефоном для особистих потреб чи задля цікавості. Коли напруга спаде, зв’яжіться з рідними і друзями, щоб повідомити їх, що ви в безпеці.
7. Не вирушайте розглядати місцевість і не заходьте в райони руйнувань, якщо тільки та не потрібна ваша допомога.

Остання зміна: Thursday 6 October 2011 10:40 PM