Група шотландських дослідників з Університету Стратклайда (Strathclyde University) в Глазго з’ясувала, що виділяєма самками тунгарских жаб (Engystomops pustulosus) піна для захисту заплідненої ікри може стати одним із способів доставки лікарських засобів.
Engystomops pustulosus – земноводна невеликого розміру (близько п’яти сантиметрів у довжину). Зустрічається в Белізі, Колумбії, Коста-Ріці, Сальвадорі, Гватемалі, Гондурасі, Мексиці, Нікарагуа, Панамі, Тринідаді і Тобаго, Венесуелі, Гайані. Її природними місцями проживання є субтропічні або тропічні ліси, савани, лучні низовини, затоплювані низинні пасовища, прісноводні болота, ставки, канали і канави. Жаб’яча піна являє собою збитий задніми лапами білковий коктейль, бульбашки якого володіють високою стабільністю і стійкістю. Ці властивості дозволяють земноводним створювати особливі гнізда, захищаючи своє потомство від впливу мікроорганізмів, хижаків і погодних умов.
Провівши численні аналізи, фахівці Університету Стратклайда виявили, що штучно синтезована піна нетоксична і може бути використана в лікувальних цілях. У своїх експериментах автори довели, що, просочивши піну антибіотик Ванкоміцин (глікопептид), можна домогтися тривалої підтримки концентрації препарату, обумовленої його повільним вивільненням. Білі бульбашки були здатні пригнічувати ріст золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus) на протязі двох діб. У дослідах з барвниками фахівцям вдалося збільшити дія піни до семи днів, швидкість вивільнення речовин при цьому була постійною.
Вчені запропонували використовувати їх відкриття в лікуванні пацієнтів з опіками, інфікованими ранами та іншими ураженнями шкіри.