Дзвін пожежний- 1) (предмет) свобідно - висячий металевий ударно-сигнальний пристрій у вигляді порожнистої із зрізаним донцем груші із ударником (серцем) всередині. В разі вдаряння ударником по корпусу дзвона виникає однотонний металевий протяжний звук, який поширюється в навколишньому просторі. У старі часи пожежний дзвін влаштовувався на пожежній каланчі і своїм дзвоном повідомляв про виникнення пожежі та виїзд пожежної команди для її гасіння. 2) (звучання) видавання (генерація) дзвоном звуку внаслідок коливання його корпусу від удару по ньому. |
Дим– суміш видимих продуктів повного і неповного згоряння, що в завислому стані здіймається із зони відкритого горіння або піролізу. |
Димар- спеціальна труба для створення тяги та відведення диму із штучного вогнища (наприклад, з паливні (топки) побутової печі, котельні тощо). |
Димова всмоктувальна система- назва принципу дії та конструкції пожежних димових лінійних сповіщувачів. |
Димовидалення– процес цілеспрямованого переміщення диму в атмосферу із зони, де він створює небезпеку для людей, або перешкоджає гасінню пожежі. |
Димовиділення– процес виходу з зони горіння завислих продуктів повного та неповного згоряння, які є складниками диму. |
Димовий клапан– див. клапан димовий |
Димовий люк- див. люк димовий. |
Димовий пожежний сповіщувач– див. сповіщувач пожежний димовий. |
Димокамера- комплекс приміщень із спеціальним обладнанням, призначеним для створення в закритому об`ємі задимленого середовища.
|