- догораючий залишок твердого горючого тіла.

– електричний провідник у вигляді голого дроту або шини.

– пристрій, який нейтралізує заряджену поверхню чи простір шляхом продукування йонів чи електронів, які рекомбінують з зарядами статичної електрики.

1)- застосування кимсь вогню без урахування можливих небезпечних наслідків поводження з ним.

2)- назва однієї із статистично облікової причини пожежі.

– повітря, якене задовольняє фізіологічній потребі людини щодо дихання.

– той що не горить, син. до негорючий.