Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

І

Ізольована вершина.

Степінь вершини  v  позначають  deg(v) . Якщо  deg(v)=0 , то вершину  v  називають ізольованою.


Ізоморфізм графів.

Нехай  G_1=(V_1, E_1)  та  G_2=(V_2, E_2)  – прості графи, а   \varphi : V_1 \rightarrow V_2   – бієкція.

Якщо для будь - яких вершин  u  та  v  графа  G_1  їх образи  \varphi(u)  та  \varphi(v)   суміжні в  G_2   тоді й лише тоді, коли  u  та  v   суміжні в  G_1  , то цю бієкцію називають ізоморфізмом графа  G_1   на граф  G_2  .

Якщо такий ізоморфізм існує, то графи   G_1  та   G_2  називають ізоморфними та записують  G_1\simeq G_2  .


Інваріант.

Інваріант це властивість, яку довільні ізоморфні графи або обидва мають, або обидва не мають.


Інцидентна вершина.

Вершину  u  називають інцидентною дузі  e , якщо  u  – початкова чи кінцева вершина цієї дуги.


Інцидентні вершина та ребро у графі.

Вершину  v  та ребро  e  називають інцидентними, якщо вершина  v  – кінець ребра  e .


Істотна змінна.

Змінну  {{x}_{i}} функції  f({{x}_{1}},...,{{x}_{i-1}},{{x}_{i}},{{x}_{i+1}},...,{{x}_{n}}) називають істотною, якщо існує такий набір  ({{a}_{1}},...,{{a}_{i-1}},{{a}_{i+1}},...,{{a}_{n}}) значень решти змінних, що  f({{a}_{1}},...,{{a}_{i-1}},0,{{a}_{i+1}},...,{{a}_{n}})\ne f({{a}_{1}},...,{{a}_{i-1}},1,{{a}_{i+1}},...,{{a}_{n}}).