Стабільність часових параметрів техніко-тактичних дій  швидкісних стрілецьких вправ — значуща ознака майстерності стрільців

 Беручи до уваги значний взаємозв’язок між стабільністю часових показників ТТД співробітників ОВС України в межах виконання швидкісних стрілецьких вправ № 11 КС-97, ПМ-4 та результатом, а також тезу про можливість корегування техніко-тактичними діями стрільців у часовому проміжку тривалості цих вправ, основну увагу приділяємо виявленню впливу чинників різноманітної природи на часові параметри виконання вправи.

Постає необхідність підтвердити та розширити інформативність цих показників. З цією метою проводилися дослідження часових параметрів ТТД виконання швидкісних стрілецьких вправ на різних дистанціях (10 м — вправа № 11 КС-97, 25 м — вправа ПМ-4).

Враховувалися наступні чинники: момент готовності; час виконання першого пострілу; момент першого пострілу; час виконання другого пострілу; момент другого пострілу; час виконання третього пострілу; момент третього пострілу; час виконання четвертого пострілу; момент четвертого пострілу; час виконання п’ятого пострілу; момент п’ятого пострілу; результат на дистанції 10 м, 25 м. Обчислювалися показники: середнє арифметичне значення часових параметрів; середньоквадратичне відхилення значень часових параметрів; коефіцієнти варіації часових параметрів.

На основі хронометрування ТТД співробітників ОВС України в швидкісній стрілецькій вправі ПМ-4 створені моделі часової структури основних опорних точок ТТД груп співробітників ОВС України різної підготовленості. За основну модель взято характеристики абсолютних значень часових розташувань ООТ вправи ПМ-4 у співробітників ОВС України високої стрілецької підготовленості. Визначили, що середні моменти часу готовності і пострілів та тривалість ТТД розрізняються при виконанні першої та другої серії вправи ПМ-4. Така диференціація зумовлена використанням різних мішеней та висотою розташування центру мішеней. Звідси можна пояснити різницю в 260 мс моменту готовності при стрільбі у мішень № 4 (грудна фігура з колами) і фігурну мішень зі зміщеною ціллю в нижню частину фігури (габарити концентричних кіл є видовженими у вертикальній площині). Середнє значення часу набуття готовності у першій серії в основній моделі становить 9577 мс (рис. 27). Зафіксована різниця максимального і мінімального значення моменту готовності — 1643 мс.

Дані ґрунтуються на аналізі залишкового часу після моменту останнього пострілу і до кінця 20 с проміжку часу відведеного на виконання вправи ПМ-4. Отже, звідси висновок про потребу значної стабільності часу набуття готовності по відношенню до початку вправи Ч_г (r = 0,527; Р<0,01). При цьому відзначимо, що легше набувати позу приготування при стрільбі у фігурну мішень зі зміщеною ціллю в нижню частину фігури. Одним із чинників такого стану є звичність взаєморозташування біоланок кінцівок співробітників ОВС України при стрільбі у мішень, центр якої розташований значно нижче рівня очей, а діаметр витягнутий у вертикальній площині.

Якщо порівняти абсолютні часи моментів всіх п’яти пострілів при стрільбі у мішень № 4 (грудна фігура з колами) і фігурну мішень зі зміщеною ціллю в нижню частину фігури простежується чітка тенденція до відставання значень у першій серії. Теоретично можна спрогнозувати про можливість збільшення результативності за рахунок повнішого використання відведеного часу (ранній початок — дозволяє збільшити час відведений на стрільбу). З рис. 27  бачимо, що “чиста” стрільба завершується швидше у другій серії на тих же майже 300 мс, тобто тривалість виконання пострілів є дещо різною. При виконанні першого пострілу фіксуємо час — 2211 мс, при стрільбі у мішень № 4 (грудна фігура з колами) і при стрільбі у фігурну мішень зі зміщеною ціллю в нижню частину фігури — 1985 мс. Далі тривалість падає: у другому пострілі 1738 і 1718 мс, відповідно; у третьому пострілі — 1667 і 1727 мс (третій постріл виконується вже швидше у першій серії ніж у другій); у четвертому — 1737 і 1814 мс (розташування зберігається); у п’ятому — 1810 і 1883 мс.

Таке співвідношення є логічним і теоретично обґрунтованим, оскільки, як вже було сказано вище, силові зусилля необхідні для набуття і отримання пози співробітником ОВС України у варіанті стрільби у фігурну мішень зі зміщеною ціллю в нижню частину фігури. Це характерно проявляється до третього пострілу, оскільки час відведений для обох серій є однаковим, то і виникає потреба прискорення виконання останньої половини пострілів швидше ніж від аналогічної у другій серії вправи ПМ-4. Відрізняється розкидом максимальних і мінімальних значень тривалості ТТД при виконанні пострілів у різні мішені. При стрільбі у мішень № 4 (грудна фігура з колами) отримано такі розмахи у відповідності до нумерації пострілів 467 мс, 838 мс, 194 мс, 303 мс, 236 мс, а у фігурну мішень зі зміщеною ціллю в нижню частину фігури — 414 мс, 677 мс, 495 мс, 494 мс, 407 мс (рис. 27). Відзначається відносною стабільністю тривалості підготовчих дій при виконанні пострілів у другій серії (мін. значення — макс. значення ) = 270 мс і різнобійність у першій серії ( мін. значення — макс. значення) = 644 мс.

За параметрами основної моделі виконання вправи ПМ–4 доцільно порівняти показники часових характеристик ТТД в групах співробітників ОВС України різної підготовленості. Аналіз хронограм виконання швидкісних стрілецьких вправ особовим складом ОВС України з використанням розробленого тренажеру для вдосконалення майстерності стрільців у швидкісних стрілецьких вправах виявив взаємозв’язок між індивідуальними та груповими показниками часової структури і результативністю.

Встановлено, що момент початку стрільби у вправі ПМ-4 після долання 25-ти метрового відрізка має незначні коливання і різниця між середніми показниками часу виконання першого пострілу у трьох різних групах співробітників ОВС України складає 166 мс (табл. 2). Якщо проаналізувати подальші часові показники, а саме час виконання кожного з чотирьох пострілів різниця далі знижується. Можемо говорити про незначний вплив швидкісних якостей, які проявляються в бізі на короткі дистанції (згідно умов виконання вправи ПМ-4) на кінцевий стрілецький результат.

Значущі часові параметри та показники відхилень (коефіцієнти варіацій і середні квадратичні відхилення) швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 є основою для створення модельних конструкцій графічної форми, в основі яких лежить динаміка значень часових інтервалів виконання даної вправи у залежності від серійної результативності (табл. 2, рис. 28).

Теоретичні викладки та емпіричні первинні підтвердження служать базою для побудови математично-аналітичних конструкцій для визначення моделей групових часових показників ТТД співробітників ОВС України в межах виконання швидкісної стрілецької вправи. Аналіз вихідних часових показників свідчить про складність трактування щодо зміни часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4.

Абсолютні значення моментів виконання пострілу не вказують на однозначні тенденції навіть при порівнянні у різних групах. Доцільніше користуватися динамікою середніх значень часових інтервалів виконання швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 у залежності від серійної результативності (рис. 28). З графіків видно, що час набуття раціональної пози для співробітника ОВС України після пробігання 25-ти метрів є меншим в групі стрільців, які показують вищі результати. І навпаки: криві, які описують часові міжпострільні інтервали пересікають одна одну, вказуючи на

 

Рис. 27 (а) Модельні характеристики часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 “груди” (мс)

 

Рис. 27 (б) Модельні характеристики часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 “ноги” (мс)

 

збільшення часу для приготування на кожний наступний постріл співробітниками ОВС України з вищою кінцевою результативністю. При цьому їх часові показники зростають дуже повільно, без видимих флуктуацій. Показники часового інтервалу між останнім і передостаннім моментами пострілів мають характерну ознаку: вищий стрілецький результат — більший інтервал часу.

Дане легко пояснюється з огляду на наступне, співробітник ОВС України при збереженні постійності часових інтервалів зберігає і основні динамічні та кінематичні параметри виконання вправи. Звідси, і точність прицілювання, і збереження початкової пози стрільця. Тому, однією з практичних рекомендацій при виконанні швидкісних стрілецьких вправ може бути відносне збереження постійності ритмічної структури цієї змагальної вправи з незначним збільшенням тривалості при виконанні останніх пострілів.

Таблиця 2

Часові параметри техніко-тактичних дій

 швидкісної стрілецької вправи ПМ-4

I група

Х-ки	Чг	Ч1-Чг	Ч1	Ч2-Ч1	Ч2	Ч3-Ч2	Ч3	Ч4-Ч3	Ч4	Ч5-Ч4	Ч5	Р.с.	Р.сп.
, мс	9843	2084	11927	1732	13658	1788	15446	1801	17247	1737	18984	42	85
d	697	202	688	232	726	176	751	190	791	213	661	1	1
V, %	7,08	9,71	5,76	13,42	5,31	9,83	4,86	10,55	4,59	12,29	3,48	2,66	1,69

II група

Х-ки	Чг	Ч1-Чг	Ч1	Ч2-Ч1	Ч2	Ч3-Ч2	Ч3	Ч4-Ч3	Ч4	Ч5-Ч4	Ч5	Р.с.	Р.сп.
, мс	10009	2192	12201	1763	13964	1700	15663	1803	17466	1639	19105	40	80
d	815	355	598	218	601	213	644	174	713	300	523	3	1
V, %	8,14	16,19	4,90	12,38	4,30	12,52	4,11	9,65	4,08	18,31	2,74	7,05	1,71

III група

Х-ки	Чг	Ч1-Чг	Ч1	Ч2-Ч1	Ч2	Ч3-Ч2	Ч3	Ч4-Ч3	Ч4	Ч5-Ч4	Ч5	Р.с.	Р.сп.
, мс	9882	2333	12215	1654	13870	1707	15576	1721	17297	1596	18893	37	74
d	1108	312	895	240	1007	238	947	183	971	362	874	2	2
V, %	11,22	13,36	7,33	14,48	7,26	13,92	6,08	10,63	5,61	22,67	4,63	6,68	3,07

Рис. 28. Динаміка середніх значень часових інтервалів виконання швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 у залежності від серійної результативності

 

Ще одним ресурсом підвищення результативності стрільців є оптимізація і доведенням до динамічного автоматизму рухових дій при виконанні приготування.

Таке положення є важливим і з точки зору збереження часового запасу для виконання наступних пострілів (стрілецька вправа ПМ-4 триває — 20 с). Дослідження показали малоефективність методичного підходу, під час якого ставилися завдання максимального нарощування бігових швидкісних характеристик. У цьому випадку, відбувається негативний компенсаторний перенос кінематичних параметрів бігової частини вправи ПМ-4 на стрілецьку: зменшення часу пробігання зі швидкістю близькою до індивідуальної максимальної збільшує час приготування й інтервалу між першим пострілом і часом готовності.

Відзначимо і наявність певних індивідуальних відмінностей часових характеристик ТТД всередині кожної вибірки співробітників ОВС України (рис. 29). Значення коефіцієнтів варіації часових параметрів відповідно до результативності стрільби коливаються у межах: I група — від 3,48 до 13,42 %; II група — від 2,74 до 18,31 %; III група — від 4,63 до 22,67 % (табл. 2).

Характерною ознакою коефіцієнтів варіації часових параметрів ТТД є стрімке збільшення їх значення в кінці виконання швидкісної стрілецькоївправи. Часовий інтервал між п’ятим і четвертим моментами пострілів змінюється, як видно з табл. 2.

Рис. 29. Середні різницеві значення часових моментів пострілів у вправі ПМ-4 у групах з різною результативністю, де —      різниця 1-ої і 2-ої груп, 

 а     — різниця 1-ої і 3-ої груп

ізницю в часових параметрах ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 простежуємо при побудові графіку різниць між даними 1-ої і 3-ої групи співробітників ОВС України відносно 2-ої групи. При цьому значення 2-ої групи виступають початком відліку з табл. 2 видно, що показники 2-ої групи є більшими від паралельних груп (1-ої і 3-ої) і мають статус серединної лінії, тому запропонований варіант вважаємо зручним (рис. 30).

Мінусові значення показників свідчать про більшу часову протяжність при виконанні того чи іншого елементу стрілецької вправи, і навпаки.

Звідси висновки про необхідність оптимізації рухових дій при виконанні першого пострілу. У співробітників ОВС України середній результат влучень яких у вправі ПМ-4 (оцінка 5) був більше 85-ти очок фіксуємо часовий інтервал між моментом готовності і моментом першого пострілу на 108 мс коротший ніж у 2-ій групі (оцінка 4). Відповідні дані співробітників ОВС України 3-ої групи на 141 мс більші від 2-ої).

Отже різниця показників між 1-ою і 3-ою групою складає 249 мс (рис. 30). При виконанні другого пострілу ця різниця має зворотній характер.

         Рис. 30. Середні різницеві значення часу виконання пострілів у вправі ПМ-4 у групах з різною результативністю, де 1 ряд — різниця часу виконання 1-ої і 2-ої груп, а 2 ряд — різниця 1-ої і 3-ої груп

Тобто, стрільці 3-ої групи виконують другий постріл вже значно швидше у порівнянні з іншими групами. В подальшому криві, які описують динаміку середніх різницевих значень часу виконання пострілів у вправі ПМ-4 у групах з різною результативністю не перетинаються. Найменшу різницю тривалості бачимо при порівнянні третіх та четвертих пострілів — 81 мс. Відповідні характеристики п’ятого пострілу знову зростають до 141 мс при зміні знаків, тобто збільшенням тривалості часового відрізку у співробітників ОВС України 1-ої групи порівняно з 2-ою. Можна говорити про наявність складних і легших у технічному виконанні пострілів.

До більш простих можна віднести другий, третій і четвертий, до складніших перший і п’ятий. При цьому, спостерігається найбільша диференціація при виконанні першого пострілу (найбільше значення різниць часових параметрів між характеристиками приготування і моментом першого пострілу).

Вправа № 11 КС-97 будучи за своєю суттю швидкісною має свої особливості, які її суттєво відрізняють від вправи ПМ-4. Виконання вправи № 11 КС-97 потребує вмінь та навичок, які не притаманні ПМ-4. Отже і часова структура вправи № 11 КС-97 будуватиметься виходячи з інших принципів.

Характерною особливістю вправи № 11 КС-97 є направленість на моделювання ситуації при знешкодженні противника за короткий час на коротких відстанях. Тому логічно, що до основних умов виконання одинадцятої вправи є ведення вогню подвійними пострілами при обов’язковому влученні в ціль обома кулями. При влученні в противника першим пострілом (якщо куля не попала в голову) існує реальна небезпека відкриття вогню у відповідь. Друга куля, яка попадає в ціль, відкидає противника, перешкоджаючи прицільній стрільбі у відповідь.

Зазначимо, що аналіз досвіду вогневих контактів показує, що відстань, на якій противники вступають у вогневе протиборство, як правило, не перевищує 7-10 метрів. На цих дистанціях на перше місце висуваються такі чинники, як швидкість виконання першого пострілу (випередження по часу), швидкість переміщень (ухід з лінії вогню противника), недопущення можливості ведення противником прицільного вогню у відповідь.

Подібність полягає у наявності: ліміту часу, швидкісного характеру виконання вправ, прикладної спрацьованості, збиваючих чинників. Основні розбіжності: використання різного арсеналу ТТД (ПМ-4: підбігання 25 м, витягування пістолета, перезаряджання зброї, перенос точки прицілювання по фронту; № 11 КС-97: розворот із скручуванням, подвійний постріл, правильне утримування “трикутника”). Проводячи паралелі при побудові моделей часових структур виконання вправ ПМ-4 і № 11 КС-97 зафіксуємо ООТ у чотирьох варіантах. Основною будемо вважати теоретичну часову структуру виконання вправи № 11 КС-97 — теоретичну модель, яка увібрала всі вимоги, які вживаються до здійснення цієї вправи. Основну увагу надамо часовим координатам моменту готовності, моменту виконання першого пострілу, подвійності другого і третього пострілів, моменту третього пострілу. Пропонується за оптимальний варіант при якому момент готовності стрільб фіксується на позначці близько до 880 мс (рис. 32). Другий і третій постріли є подвійними, тому часовий інтервал повинен бути близько 250 мс.

Такий інтервал вибраний з огляду на те, що при стрільбі подвійними пострілами інтервал між кожним пострілом повинен бути мінімальним, що досягається за рахунок постійної вибірки холостого ходу спускового гачка. Другий постріл здійснюється, як правило, без прицілювання, тому зворотний рух затвора не дає можливості сумістити мушку і цілик для повторного наведення.

Особливістю прицілювання є те, що стрілець не здійснює точного наведення зброї у визначену точку, а суміщає мушку і цілик десь у контурі мішені, байдуже в якій її частині (голова, тулуб і т.д.).

Отже, провівши порівняльні розрахунки результатів стрільби у швидкісних стрілецьких вправах з часовими характеристиками у різних групах підготовленості співробітників ОВС України, переконуємося в інформативності первинного дослідження, і тому, підтверджується ґрунтовність тези про необхідність дотримання відповідної темпо-ритмової структури при виконанні ТТД, відповідно до умов виконання швидкісних стрілецьких вправ (рис. 32, рис. 33, рис. 34).

Викладені показники стосуються як групових, так й індивідуальних особливостей часових характеристик ТТД швидкісних стрілецьких вправ. Числовим показником загального характеру служитиме коефіцієнт кореляції Браве-Пірсона, що визначається при дослідженні взаємозв’язку між результатом та часовими параметрами виконання ТТД.

Табличне значення достовірності коефіцієнта кореляції показує на тісний зв’язок часових параметрів ТТД швидкісних стрілецьких вправ і результату (табл. 3, табл. 4). Часові параметри ТТД вправи котрі є достовірними при Р_0,01 несуть інформативну цінність при складанні модельних характеристик часових параметрів ТТД швидкісних стрілецьких вправ.

 

 

 Рис. 32. Теоретична модель часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи №11, КС-97 (мс)

 

 Рис. 33. Модель часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97 , стрільців котрі показують відмінні результати (мс)

 Рис. 34. Часові параметри ТТД швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97 відповідно до результативності (мс)

Проведений експеримент по визначенню ефективності запропонованої методики вдосконалення професійно-стрілецької майстерності співробітників ОВС України у швидкісних стрілецьких вправах ділився на три етапи:

I етап — визначення вихідного (початкового рівня) особового складу при виконанні швидкісних стрілецьких вправ;

II етап — впровадження експериментальних варіантів авторської методики — проведення експерименту;

III етап — аналіз результатів дослідження, підведення підсумків дослідження.

На першому етапі теоретичні викладки та емпіричні первинні підтвердження слугуватимуть базою для побудови математично-аналітичних конструкцій для визначення моделей групових часових параметрів ТТД стрільців в межах тривалості швидкісних стрілецьких вправ.

Загалом під час експерименту було протестовано 128 осіб — 6 навчальних взводів перемінного складу Львівського пожежно-технічного училища МВС України та дві групи співробітників ОВС України середнього та високого рівня підготовленості.

На основі отриманих результатів стрільби у швидкісній стрілецькій вправі № 11 КС-97 особовий склад ЛПТУ МВС України було розподілено на чотири групи за ступенем підготовленості:

1. Група співробітників з оцінкою виконання “відмінно”.

2. Група співробітників з оцінкою виконання “добре”.

3. Група співробітників з оцінкою виконання “задовільно”.

4. Група співробітників з оцінкою виконання “незадовільно”.

Оцінка результатів часових параметрів стрільби надала можливість визначити часові параметри ТТД швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97, відповідно до якості виконання (табл. 5).

Відображення числових показників динаміки середніх значень, середньоквадратичних відхилень, коефіцієнтів варіації часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97 відповідно до якості виконання подано у вигляді таблиці і графіків (табл. 5, рис. 35, рис. 36, рис. 37).

Аналізуючи числові та графічні показники часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97 з оцінкою виконання “відмінно” необхідно зосередити увагу на не відповідність ТТД згідно до умов виконання вправи:

— виконання стрільби одиночними пострілами;

— відсутністю подвійного пострілу Ч_х-Ч_у = 0,260-0,300 с;

— тривалим часом виконання першого пострілу (Ч₁-Ч_г)_сер = 1,215 с;

— малим часом підготовки на виконання подвійного пострілу, що становить Ч₂-Ч₁ = 0,746 с.

Відповідно до отриманих числових та графічних показників часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97 з оцінкою виконання “добре”, охарактеризувати їх потрібно наступним чином:

— виконання стрільби одиночними пострілами;

— зменшенням усіх часових параметрів ТТД вправи в середньому на 0,178 с від відповідних показників при оцінці “відмінно”;

— не відповідністю ТТД до умов виконання вправи.

Проаналізувавши числові та графічні показники часових характеристик швидкісної вправи № 11 КС-97 з оцінкою виконання “задовільно”, зроблено наступні висновки:

— збільшення усіх часових параметрів ТТД в середньому на  0,097 с від відповідних показників при оцінці “відмінно”;

— виконання стрільби одиночними пострілами;

— не відповідністю ТТД до умов виконання вправи;

— низький рівень техніко-тактичної підготовленості до виконання вправи (середні значення часових параметрів виконання вправи з оцінкою “добре” і “задовільно” приблизно одинакові, а результат гірший).

Відповідно до отриманих числових та графічних показників часових параметрів швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97 з

Таблиця 3

Значення коефіцієнта кореляції між показниками часових параметрів швидкісної стрілецької вправи

№ 11 КС-97 та результативністю

 

Х-ки	Чг.	Ч1 -Чг.	Ч1 п.	Ч2 -Ч1	Ч2 п.	Ч3 -Ч2	Ч3 п.
r	0,633	0,113	0,181	0,712	0,128	0,068	0,118
P0,01	0,183	0,183	0,183	0,183	0,183	0,183	0,183
rдост	+	-	-	+	-	-	-

 

Таблиця 4

Значення коефіцієнта кореляції між показниками часових параметрів швидкісної стрілецької вправи

ПМ-4 та результативністю

Х-ки	Чг.	Ч1-Чг.	Ч1п.	Ч2-Ч1	Ч2п.	Ч3-Ч2	Ч3п.	Ч4-Ч3	Ч4п.	Ч5-Ч4	Ч5п.
r	-0,025	-0,255	-0,133	-0,044	-0,139	0,039	-0,127	-0,005	-0,121	0,385	0,012
P0,05	0,231	0,231	0,231	0,231	0,231	0,231	0,231	0,231	0,231	0,231	0,231
rдост	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-

Таблиця 5

Часові параметри ТТД різних груп співробітників ОВС України,

відповідно до якості виконання швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97

 

 

Рис. 35. Динаміка середніх значень часових параметрів швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97, відповідно до якості виконання

 Рис. 36. Динаміка середньоквадратичних значень часових параметрів швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97, відповідно до якості виконання

Рис. 37. Динаміка коефіцієнтів варіації часових параметрів швидкісної стрілецької вправи № 11 КС-97 відповідно до якості виконання

 

оцінкою виконання “незадовільно”, охарактеризувати їх потрібно наступним чином:

— виконання стрільби одиночними пострілами;

— відсутністю подвійного пострілу Чх-Чу = 0,260-0,300 с;

— малим часом підготовки на виконання подвійного пострілу, що становить Ч2-Ч1 = 0,562 с;

— зменшенням усіх часових параметрів в середньому на 0,579 с від відповідних показників з оцінкою “відмінно”;

— не відповідністю ТТД до умов виконання вправи;

— низький рівень техніко-тактичної підготовленості до виконання вправи, відсутність “відчуття” часу.

Графічне відображення зміни середніх значень, середньоквадратичних відхилень, коефіцієнтів варіації часових параметрів швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 різних груп співробітників ОВС України подано у вигляді графіків (рис. 38, рис. 39).

Аналізуючи часові параметри ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 I-ої групи співробітників ОВС України необхідно зазначити на (табл. 2):

— стабільний показник часу виконання пострілів (Ч2-Ч1)сер =  1,732 с (t = 1,19); (Ч3-Ч2)сер = 1,778 с (t = 0,30); (Ч4-Ч3)сер = 1,801 с (t = 1,38); (Ч5-Ч4)сер = 1,737 с (t = 0,34), за винятком  (Ч1-Чг)сер = 2,084 с (t = 7,04) при t0,01 = 2,64;

— середнє значення середньоквадратичних відхилень показників часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 становить                 δсер = 0,484 с;

— середнє значення коефіцієнта варіації часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 становить Vсер = 7,90 %.

Аналізуючи часові параметри ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 II-ої групи співробітників ОВС України необхідно звернути увагу на (табл. 2):

 не стабільний показник часу виконання пострілів (Ч1-Чг)сер = 2,192 с (t = 6,35); (Ч2-Ч1)сер = 1,763 с (t = 1,27); (Ч3-Ч2)сер = 1,700 с (t = 2,32); (Ч4-Ч3)сер = 1,803 с (t = 2,91); (Ч5-Ч4)сер = 1,639 с (t = 1,02) при t0,01 = 2,70;

— середнє значення середньоквадратичних відхилень показників часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 становить                 δсер =0,468 с;

 

;Чг	Ч1	Ч2
Ч3	Ч4	Ч5

Рис. 38. (а). Співвідношення середніх значень часових параметрів техніко-тактичних дій швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 у різних групах стрільців

 

Ч1 –Чг	Ч2 –Ч1	Ч3 –Ч2
Ч4 -Ч3	Ч5 –Ч4

Рис. 38. (б). Співвідношення середніх значень часових параметрів техніко-тактичних дій швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 у різних групах стрільців

— середнє значення коефіцієнта варіації часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 вправи становить Vсер = 8,85 %.

Аналізуючи часові параметри ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 III-ої групи співробітників ОВС України необхідно звернути уваги на (табл. 2):

— стабільний показник часу виконання пострілів (Ч2-Ч1)сер = 1,654 с (t = 0,95); (Ч3-Ч2)сер = 1,707 с (t = 0,29); (Ч4-Ч3)сер = 1,721 с (t = 1,89); (Ч5-Ч4)сер = 1,596 с (t = 1,56); за винятком (Ч1-Чг)сер = 2,333 с (t = 10,64) при t0,01 = 2,80;

— середнє значення середньоквадратичних відхилень показників часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 становить                 δсер = 0,649 с;

— середнє значення коефіцієнта варіації часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 вправи становить Vсер = 10,65 %.

Отже, провівши розрахунки результатів різних підгруп розподілених за оцінкою виконання та результатами стрільців, переконують в інформативності первинного дослідження і підтверджують ґрунтовність тези про необхідність дотримання при навчанні стабільності часових параметрів ТТД, відповідно до умов виконання, з максимальним наближенням до модельних часових структур швидкісних стрілецьких вправ. Взаємовплив явища розсіювання часових показників в абсолютній та відносній мірі на результат виражається в коефіцієнтах кореляції. Використання тренажеру для удосконалення майстерності стрільців у швидкісних стрілецьких вправах, дозволило отримати і проаналізувати часові характеристики швидкісної стрільби в системі “стрілець-зброя-мішень”. Використання інформативних даних часових параметрів ТТД співробітників ОВС України різного рівня професійно-стрілецької підготовленості надало можливість визначити значущі часові параметри: Чг (r = 0,633; Р<0,01); Ч2-Ч1 (r = 0,712; Р<0,01) у вправі № 11 КС-97 та Чг (r = 0,527; Р<0,01); Ч1-Чг (r = 0,691; Р<0,01) у вправі ПМ-4 (табл. 3, табл. 4).

На підставі цих значущих часових параметрів та беручи до уваги умови виконання вправ, визначено модельні часові параметри ТТД швидкісних

Чг	Ч1п	Ч2п
Ч3п	Ч4п	Ч5п

Рис. 39. (а). Співвідношення коефіцієнтів варіації часових параметрів техніко-тактичних дій швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 у різних групах стрільців

 

Ч1–Чг	Ч2 –Ч1	Ч3 –Ч2
Ч4 -Ч3	Ч5 –Ч4

Рис. 39. (б). Співвідношення коефіцієнтів варіації часових параметрів техніко-тактичних дій швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 у різних групах стрільців