1. Характеристика узагальненої схеми управління соціально-економічними системами.
2. Класифікація проблем прийняття рішень в процесі управління.
3. Огляд методик прийняття рішень і рішення проблем в організаційному управлінні.
4. Загальні відомості про системи підтримки прийняття рішень.
5. Експертні процедури обґрунтування рішень.
6. Підтримка прийняття рішень засобами векторної оптимізації.
7. Прийняття рішень на основі теорії корисності.
8. Лінгвістичний підхід до моделювання процесів прийняття рішень.
9. Технологія та інструментальні засоби створення банку моделей СППР для прогнозування.
10. Технологія комп’ютерної підтримки прийняття рішень засобами системи “Бізнес – Прогноз”.
11. Технологія розробки моделей прогнозування регіональних обсягів продукції засобами системи STATISTICA.
12. Технологія створення банку моделей прогнозування показників ефективності виробництва засобами MS Excel.
13. Галузі застосування та приклади відомих СППР.
14. Види невизначеності задач прийняття рішень і ситуації, що їх породжують.
15. Класифікація систем підтримки прийняття рішень.
16. Інженіринг і стратегія проектування СППР.
17. Основні стратегії розробки програмного забезпечення СППР.
18. Характеристика фазової концепції розробки програмного забезпечення СППР.
19. Основні причини “провалів” проектів з розробки програмного забезпечення СППР.
20. Структуризація проекту з розробки програмного забезпечення СППР у вигляді дерева.
21. Огляд методів формалізації процесів прийняття рішень.
22. Розвиток і застосування СППР на основі сховищ даних та OLAP-систем.
23. Концепція сховищ даних і її реалізація в інформаційних системах.
24. Характеристика систем аналітичного інтерактивного оброблення даних (OLAP).
25. Базові засоби штучного інтелекту та їх використання в СППР.
26. Застосування засобів інтелектуального аналізу даних (Data Mining) у СППР.
27. Напрямки використання штучних нейронних мереж у СППР.
28. Характеристика генетичних алгоритмів і шляхів їхнього використання в СППР.
29. Групові системи підтримки прийняття рішень.
30. Засоби управління поштою (повідомленнями) в СППР.

Процедура письмово-усного іспиту буде складатися з двох-трьох турів, які передбачають виконання 3-х завдань.

I-й тур (30 хвилин):
1. Виконання тестів з навчального матеріалу дисципліни (а.206, С.6).

II-й тур (30 хвилин):
2. Письмова відповідь на теоретичне питання зі списку 1 – 30.
3. Захист індивідуальних завдань на підставі паперових звітів при відсутності їх у ДК або ж усуненні вказаних тьютором недоліків у пересланих до Веб-центру ЛКА звітів ІЗ.

За результатами тестування I-го туру студенти, які з урахуванням оцінок дистанційного курсу (ДК) наберуть 71-100 балів, можуть отримати “відповідну оцінку” з іспиту (див. табл.).

Решта студентів буде приймати участь у II-му турі – здавати письмово-усний іспит, який передбачає виконання завдань 2 і 3.

Після перевірки на протязі години виконаних завдань будуть оголошені результати.

З метою покращення одержаної екзаменаційної оцінки (за бажанням) до III-го туру будуть допущені студенти, які брали активну участь у ДК: СНР, виконання всіх інд.завдань, участь у форумах.

Шкала оцінок якості знань студентів подається в наведеній нижче таблиці.

Примітки:

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань і за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 20 балів).

Якщо на іспиті студент набрав менше 20 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Таким чином, іспит оцінюється на підставі таких балів:
1) відповіді на тести – 25 балів;
2) теоретичне питання – 15 балів (можна додати 20 балів за додаткове індивідуальне завдання – див. е-ресурс “Студентська наукова робота”);
3) робота на протязі семестру – 60 балів (тестування у ДК – 25 б., захист ІЗ-1 – 15 б., ІЗ-2 – 10 б., ІЗ-3 – 10 б.).