Особливості процесу навчання техніки стрільби з особистої штатної зброї пістолета Макарова

 Основною задачею навчання є послідовне прищеплювання особовому складу органів внутрішніх справ України навичок техніки швидкісної стрільби з пістолета. Перед початком навчання співробітники ОВС України повинні здати викладачу заліки з:

—   матеріальної частини ПМ;

—   основ теорії вогневої підготовки;

—   заходів безпеки при користуванні зброєю.

Ведення стрільби за даною методикою припускається тільки на спеціально обладнаних стрільбищах і в тирах, що забезпечують надійний захист стрільців від рикошету куль. Навчання техніки швидкісної стрільби з ПМ проходить у три етапи:

—   вивчення техніки (ознайомлювальне заняття, виконання підготовчих вправ);

—   вироблення стійких навичок (виконання вправ);

—   вдосконалення техніки швидкісної стрільби (пропонується зразкова комплексна вправа).

Крім того навчання, передбачає виконання наступних завдань опрацювання техніки швидкісної стрільби, котрі стоять перед співробітниками ОВС України:

1. Ознайомлення із теоретичними основами швидкісної стрільби з пістолета.

2. Вивчення елементів техніки стійки для стрільби з положення стоячи, хвату, підйому зброї, прицілювання, натискання на спусковий гачок.

3. Вивчення техніки стрільби з положення стоячи одиночними, подвійними і потрійними пострілами без врахування часу по одній і трьом цілям.

4. Вивчення техніки витягання зброї із кобури і техніки перезаряджання пістолета.

5. Вивчення техніки довільних стійок для стрільби, техніки переміщень, відходів і розворотів.

На початковому етапі підготовки з особовим складом проводиться ознайомлювальне заняття з теоретичних основ застосування швидкісної стрільби з пістолета. Далі, співробітників ОВС України ознайомлюють з елементами техніки стрільби з положення стоячи в послідовності: стійка, утримання зброї, підйом зброї, прицілювання, натискання на спусковий гачок і приступають до стрілецького тренування без патронів. Для правильного формування навичок стрільби необхідно додержуватися деяких умов:

—   стійка повинна відповідати морфоанатомічним особливостям стрільця;

—   забезпечувати гарний огляд, бути природною і невимушеною;

—   особлива увага повинна бути приділена техніці утримання “трикутника”, поясненню його ролі в точності стрільби і стабілізації зброї.

Приступаючи до практичного відпрацювання хвату зброї, необхідно вказати на найбільш поширені помилки (утримання зброї на прямих руках, випрямлення правої руки, неправильне керування зусиллям рук при утриманні “трикутника”, охоплення великим пальцем лівої руки рукоятки пістолета й ін.); підйом руки на початковому етапі з положення очікування здійснюється повільно. Темп нарощувати не рекомендується.

Головне завдання — домогтися закріплення рухової навички у підйомі зброї на лінію прицілювання і чіткого суміщення прицільних пристосувань у контур мішені.

Прискорене виконання вправи на початковому етапі може призвести до розвитку і закріплення помилок, що потім негативно позначиться на результатах практичної стрільби. Загальна кількість підйомів зброї упродовж виконання однієї вправи не повинно перевищувати 100-150 разів.

Для закріплення рухового стереотипу необхідно виконати від 1000 до 2000 підйомів зброї. Прицілювання є найбільш складною частиною методики, тому необхідно виділити такі моменти:

—   стрілець знаходиться у постійному візуальному контакті з мішенню;

—   прицілювання здійснюється шляхом підйому рук у “трикутник” до рівня очей;

—   суміщення прицільних пристосувань у контур цілі без точної наводки на визначену точку;

—   прицілювання за допомогою двох очей;

—   перенос лінії прицілювання завдяки повороту корпуса без зміни положення рук.

Необхідно попереджувати співробітників ОВС України, про можливі помилки:

—   концентрація уваги на мушці в прорізі із втратою візуального контакту з мішенню;

—   прицілювання виносом рук вперед;

—   випрямлення рук при прицілюванні;

—   нахил пістолета або голови при суміщенні прицільних пристосувань і т.д.

Натискання на спусковий гачок здійснюється одночасно з прицілюванням. Важливо, витискати холостий хід, виробляючи руховий стереотип, постійно тримати вказівний палець на “попередженні” спускового гачка, незалежно від зміни положення рук.

Разом з тим діюча програма навчання не цілком відповідає вимогам, що висуваються до співробітників органів внутрішніх справ України і не може в повній мірі вирішувати завдання по оволодінню тими прийомами стрільби, котрі можуть застосовуватися в конкретних умовах. Не розкривають специфіку підготовки співробітників ОВС України і деякі підручники, посібники і методичні розробки.

На сучасному етапі існуючі форми і методи навчання вогневої підготовки необхідно вдосконалювати. Одним із чинників, котрі значно покращують формування стійких вмінь і навичок є використання новітніх методик, учбових посібників, тренажерів, а також технічних засобів, котрі сприятимуть підвищенню рівня професійно-стрілецької підготовки співробітників органів внутрішніх справ України.

Найбільш ефективними засобами навчання стрільби з пістолета — є тренажери, оскільки завдяки ним можна моделювати біомеханічну структуру навчальної вправи, враховуючи усі її характеристики, попереджуючи неправильне засвоєння техніки, і аналізуючи якість виконання самої вправи.

На даному етапі навчання стрільби з пістолета існуючі методики і технічні засоби навчання не зовсім відповідають вимогам сьогодення, тобто вимогам існуючого Курсу стрільб-97, згідно якого необхідно зосередити увагу на вивченні і практичному вдосконаленні відпрацювання вправ швидкісної стрільби з пістолета. Тому стає актуальним питання про зосередження уваги на розробці нових методик і засобів навчання стрільби, і в подальшому впровадженню їх у навчально-виховний процес.