Використання тренажерів, тренувальних пристроїв та технічних засобів навчання у професійно-стрілецькій підготовці співробітників органів внутрішніх справ України

 Науково-технічний прогрес не тільки збільшує потребу у заняттях професійно-стрілецької підготовки, але й створює кращі можливості для цих занять; ставить перед нею нові, більш складні соціальні завдання, але і надає значно ширші можливості для їхнього вирішення. Подальший шлях розвитку навчально-виховного процесу — це використання нових досягнень науково-технічного прогресу. Якщо в початковий період науково-технічного прогресу досягнення науки і практики не завжди знаходили належне застосування в практиці навчально-виховного процесу, то в даний час ступінь використання досягнень науково-технічного прогресу в науці і практиці значно зросла.

Розробкою і впровадженням тренажерів і тренувальних пристроїв для фізичної культури і спорту займаються спеціалісти багатьох країн, у першу чергу США, Англії, Франції, Німеччини.

Науково-технічний прогрес у навчанні та вихованні співробітників ОВС України здійснюється такими шляхами:

1. Використання в практиці підготовки фахівців ОВС України досягнень науково-технічного прогресу, накопичених у нас в країні і за її межами у різноманітних видах спорту.

2. Використання в навчальній практиці досягнень науково-технічного прогресу, накопичених в інших сферах суспільно-економічного життя.

3. Створення спеціалістами в області підготовки фахівців ОВС України нових засобів матеріально-технічного забезпечення системи підготовки особового складу підрозділів ОВС України на основі принципово нових технічних рішень.

У даний час існує цілий ряд класифікацій технічних засобів в навчально-виховному процесі: за призначенням, структурою, принципом дії, формою навчання і контролю, логікою роботи (рис. 18, рис. 19).

Рис. 18. Класифікація технічних засобів за призначенням

Рис. 19. Класифікація технічних засобів за структурою

За принципом дії технічні засоби поділяються на світлотехнічні, звукотехнічні, електромеханічні, цифрові моделюючі, електронні моделюючі, кібернетичні та ін. За формою навчання і контролю їх можна поділити на засоби індивідуального, групового і потокового використання. По логіці роботи технічні засоби можуть бути з лінійною або розгалуженою програмою, тобто вони можуть впливати як на окремі органи і системи, так і бути комбінованими. А в залежності від характеру сигналів зворотного зв’язку технічні засоби можуть бути з альтернативним вибором рухової дії і з вільним конструюванням програми відповіді. Існує багато видів тренувальних пристроїв і тренажерів за педагогічною спрямованістю і конструкторським рішенням: із регульованим зовнішнім опором, імітаційні, полегшеного лідирування, керованої взаємодії та ін. Тренувальні пристрої для навчання вправ з’явилися ще у глибоку давнину. Вже тоді люди ринулися прискорити процес навчання шляхом використання різноманітних технічних пристосувань. Наприклад, техніку захисту від ударів супротивника і одночасного нападу на нього гладіатори Древнього Риму удосконалювали за допомогою спеціального пристосування у вигляді безупинно обертових мечів. Спроби конструювати тренажери, що сприяють навчання техніці рухів здійснено ще в період першої сучасної олімпіади. Надалі тренажерні пристрої поступово ускладнювалися. Особливо цікавим цей процес став на початку 50-х років ХХ ст., коли стало зрозуміло, що звичайне спортивне знаряддя не дає бажаного ефекту.

Технічні засоби в даний час застосовуються не тільки в навчанні та тренуванні працівників ОВС, але й у навчально-виховному процесі школярів і студентів, вогневій підготовці курсантів. Це сприяє рішенню задач, висунутих самим життям, — вдосконаленню занять з навчальних дисциплін в навчальних закладах МО, МВС України. Покращується організаційна структура занять, збільшується їх щільність, змістовність, емоційність; технічні засоби допомагають в удосконаленні фізичних якостей і в процесі вивчення вправ (рис. 20).

Рис. 20. Схема навчально-виховного процесу співробітників ОВС України

Першим елементом дидактичного циклу навчання практичної роботи з особистою зброєю є практичне заняття, на якому працівники ОВС відпрацьовують вміння і навички поводження із зброєю: розборка і зборка зброї, спорядження магазину патронами (згідно нормативів); підготовка до стрільби, виконання пострілу, зупинка ведення стрільби з учбової, а пізніше — й з бойової зброї. На практичних заняттях використовуються майже всі існуючі технічні засоби навчання: технічні засоби інформації (ТЗІ) — діапроектори і кардопроектори; технічні засоби контролю (ТЗК) — прибор контролю прицілювання і спуску курка з бойового взводу (ПКПСК); комбіновані технічні засоби (КТЗ); комплекс телевізійного відображення мішені (КТВМ), проекційно-механізований мішенний пристрій для зміни із п’яти стрільців (ПММП-5) та інші.

Другим дидактичним елементом циклу є самостійна робота. Вона складається з самопідготовки, консультацій (як індивідуальних, так і групових) і самоконтролю. Самостійна робота передбачає обов’язкову роботу з навчальною зброєю.

Ціль самостійної роботи — набуття навичок поводження із зброєю. Крім вже названих технічних засобів інформації і контролю, використовується також пункт фотоконсультацій.

Третій, заключний елемент дидактичного циклу — контроль результатів навчання. Ціль цього етапу навчання — визначення якості набутих навичок у поводженні із зброєю.

За допомогою технічних засобів можна ефективніше працювати над вихованням і розвитком спеціальних рухових і вольових якостей співробітників ОВС України у різноманітних стрілецьких вправах Курсу стрільб-97: швидкості, витривалості, спритності, орієнтування в просторі, координації рухів, м’язового відчуття, ритмічності, сміливості та інших якостей, необхідних для досягнення успіху в різноманітних видах їхньої подальшої діяльності.

Економічна доцільність подальшого розвитку тренажерної техніки в умовах зростаючого попиту населення, висока ефективність її застосування дозволяють розглядати тренажер як один із засобів підвищення продуктивності навчання.

Для більш ефективного впровадження тренажерів в учбово–тренувальний процес вогневої підготовки вони повинні бути:

—   доступні за вартістю;

—   мати невеликі габарити і масу;

—   відповідати естетичним вимогам;

—   бути безвідмовними у роботі;

—   давати можливість дозувати навантаження;

—   відповідати антропометричним і функціональним особливостям стрільців;

—   навички і вміння, освоювані на тренажері, повинні відповідати біомеханічній структурі контрольної вправи.

Необхідно також мати моделі стрілецьких вправ. У навчанні стрілецьким вправам (КС-97), як багатогранного процесу виділяють такі основні компоненти підготовки: фізичний, технічний, тактичний, морально-вольовий, теоретичний.

Застосування тренажерів, технічних пристроїв, технічних засобів сприяє як підвищенню ефективності всього навчально-виховного процесу в цілому, так і кожній із його сторін окремо. Сучасна система професійно-стрілецької підготовки фахівців ОВС України не повністю може розглядатися як процес спрямованого впливу на нервово-м’язовий апарат людини, при якому забезпечується оптимальний тренувальний ефект. Складність і багатогранність навчально-виховного процесу висувають проблему одержання об’єктивної інформації, а також пошуку нових засобів і методичних прийомів, що дозволяють найбільш повно реалізувати рухові можливості співробітників ОВС України. Це неможливо без застосування сучасних технічних засобів.

До недавна навчально-виховний процес виступав у якості споживача технічних засобів, але не в якості замовника на їх розробку. На жаль, у більшості викладачів і навіть у багатьох дослідників поки не склалося відношення до технічних пристроїв як до одного із засобів підвищення рівня підготовленості співробітників ОВС України і т.д., тому не було чітких завдань на розробку і конструювання нових технічних засобів для військових навчальних дисциплін.

Таким чином, у сфері військової справи використовувалися в основному ті засоби, що виникли в сфері інженерії, а самі вони робили слабкий вплив на розвиток технічних пристроїв і самої інженерії.

Історія розвитку технічних засобів, використовуваних у фізичному вихованні і спортивному тренуванні, показує, що першими з’явилися тренувальні пристрої без зворотного зв’язку. Їх конструювали тренери, викладачі і ентузіасти своєї справи. До сьогодення у вітчизняній і світовій літературі є чисельні зведення про такі тренувальні пристрої, ефективно використовувані у підготовці співробітників ОВС України, курсантів, студентів та ін. Потім з’явилися тренажери зі зворотнім зв’язком, котрі є більш прогресивними, тому що дають можливість кількісно і якісно оцінити дії співробітників ОВС України, курсантів, студентів безпосередньо в ході виконання вправи.

Наступним щаблем стало створення багатоконтурних тренажерів із зворотнім зв’язком і терміновою інформацією, у яких програмується одночасно декілька показників життєдіяльності людини. Для цього створюється декілька одночасно чинних контурів зворотного зв’язку, що, природно, веде до ускладнення конструкції тренажера. Проте ці витрати відшкодовуються додатковими можливостями багатоконтурних тренажерів. Вони дозволяють більш точно дозувати тренувальні навантаження, знаходити оптимальні варіанти техніки рухів з урахуванням індивідуальних можливостей людини і вирішувати ряд інших важливих задач сьогодення.

Зараз технічні засоби, зокрема тренажери, знайшли широке застосування в практиці фахового навчання спеціалістів різноманітних спеціальностей (шоферів, пілотів, космонавтів). Вони також використовуються в процесі бойової підготовки особового складу МВС, збройних Сил України.

У практику бойової підготовки особового складу МВС, ЗС України, тренажери, технічні засоби спочатку входили лише як тренувальні пристрої, що забезпечували додаткове фізичне навантаження, і використовувались як спеціалізовані пристосування для опрацювання тих або інших елементів техніки. Їх використання сприяло підвищенню свідомості навчання і тренування, створювало умови для підвищення моторної щільності учбово-тренувальних занять.

Підвищення рівня професійно-стрілецької підготовки вимагає необхідності пошуку нових, більш ефективних шляхів вдосконалення стрілецької підготовки. Потребує пильної уваги до можливості інтенсифікації процесів навчання і тренування співробітників ОВС України за допомогою тренажерів, технічних пристроїв, технічних засобів. Причому усе більшого поширення набули пристрої, що дозволяють реалізувати принцип сполученого впливу, тобто одночасно вдосконалювати фізичні якості і технічну майстерність.

Для сучасного етапу є характерним оснащення тренажерного обладнання різноманітними пристосуваннями, що дозволяють одержувати кількісні і якісні оцінки виконуваних вправ. Термінова інформація й експрес-аналіз забезпечують можливість реалізації загальних схем навчання вправ при індивідуальному підході до кожного, хто займається.

Тренажери і тренувальні пристрої в даний час досить широко застосовуються в різноманітних видах спорту. А сучасні інструментальні методи досліджень і керування, зокрема автоматизовані системи реєстрації й опрацювання інформації, впроваджуються ще недостатньо швидко. Відбувається це по таких причинах:

—   у науці поки що немає чіткої систематизації найбільш інформативних параметрів, які використовуються у керуванні навчально-виховним процесом;

—   не визначені технічні і методичні вимоги до технічних засобів, які використовуються у керуванні.

Часто тренажери, технічні засоби створюються кустарними методами, розробляються окремими спеціалістами або невеликими конструкторськими групами. Створення таких приладів і пристроїв носить випадковий характер, їхні технічні характеристики значно відрізняються. Це приводить до неможливості порівнювати отриману інформацію.

Крім того, значна частина технічних засобів не витримує основних методичних вимог щодо їхнього застосування в навчально-виховному процесі. Зокрема, не забезпечується максимальна подібність виконуваних з їхньою допомогою рухів основних контрольних вправ згідно рухового завдання і прояву фізичних якостей, немає зворотного зв’язку. Це значно знижує ефективність процесу навчання та вдосконалення техніки окремої навчальної вправи.

В сьогоденні у науці і практиці зростає значимість термінової та достовірної інформації про комплекс параметрів, які характеризують рівень розвитку рухових навичок і функціональний стан людини в умовах її реальної рухової діяльності. Жодна система автоматичного керування не може оптимально функціонувати без комплексу інформації про поточний стан об’єкта керування. Навчання людини тому чи іншому руху є частковим випадком управління. При цьому об’єктом керування є людина. Тому ланка, що замикає канал оберненого зв’язку і забезпечує зняття інформації з об’єкту керування (людини), є однією із найважливіших. Без неї в кінцевому рахунку система управління стає розімкнутою, що не забезпечує ефективність її роботи.

Наведене вище свідчить про те, що розробка технічних засобів навчання, вдосконалення і контролю методики їхнього застосування безпосередньо в навчально-виховному процесі є однією з найважливіших передумов забезпечення оптимального керування процесом підготовки висококваліфікованих фахівців.

Навчання техніці стрілецьких вправ нерідко здійснюється за загальною схемою, без визначеної системи і своєчасної інформації про його результати, тобто процес навчання є не достатньо керованим.

Застосування тренажерів із зворотнім зв’язком дозволяє співробітникам ОВС України одержувати інформацію про якість виконання вправ. Якщо співробітник ОВС України виконав вправу погано, — він може дізнатися, у чому його помилки. У залежності від швидкості одержання цієї інформації тренажери із зворотнім зв’язком розрізняють тренажери без термінової інформації і з терміновою інформацією про кількісні і якісні характеристики вправи. Прикладом найпростішого тренажера із зворотнім зв’язком і терміновою інформацією може служити дзеркало на заняттях із стройової чи фізичної підготовки. Прикладом тренажерів із зворотнім зв’язком, але без термінової інформації може служити, відеомагнітофон.

В умовах роботи на тренажерах різко активізується процес самоконтролю, тобто свідомої оцінки кінцевого і проміжного результатів власної діяльності з наступним її регулюванням для досягнення найкращого ефекту.

Найважливішим у навчально-виховному процесі і спортивному тренуванні є можливість співробітникам ОВС України самостійно одержувати знання, формувати й вдосконалювати рухові навички і вміння. Викладач повинен не механічно передати готові зразки рухових дій, а виробити алгоритм рухів для організації і керування навчально-виховною, самостійною діяльністю співробітників ОВС України. Успішному вирішенню даних задач багато в чому може допомогти програмоване навчання, спрямоване на оптимізацію навчального процесу підготовки співробітників ОВС України. Основним джерелом інформації, переданої інструктором-викладачем співробітнику ОВС України, є суб’єктивні думки самого викладача. Він відзначає основні, на його погляд, помилки у ході виконання вправи і відповідно до цього дає вказівки на їхнє усунення. Проте навіть досвідченому викладачеві дуже важко вловити багато деталей швидко виконуваної вправи.

На сучасному етапі навчання подібна методика застаріла. І викладачеві, і співробітнику ОВС України необхідна термінова інформація про кількісні, просторові і динамічні характеристики різноманітних елементів навчальної вправи. Така інформація повинна безпосередньо обслуговувати навчально-виховний процес і стати його невід’ємною, органічною частиною. На основі термінової інформації про  правильність виконання рухів, про допущені помилки, які оцінюються у кількісних вимірах простору і часу, співробітник ОВС України зможе не на наступному тренуванні, а вже у наступній спробі на цьому ж занятті внести необхідну корекцію.

Для забезпечення термінової інформації створена велика кількість технічних засобів реєстрації окремих параметрів рухів. При цьому датчики можуть бути найрізноманітнішими: механічні, ємнісні, електроконтактні, магнітоелектричні, потенціометричні, біоелектричні пристрої, сейсмодатчики, тензодатчики, п’єзодатчики, фоторелє, акселерометричні датчики та ін. Передача сигналів може здійснюватися механічним шляхом, електропровідною системою, сейсмографічно, акустично, фотографічно і радіотелеметрично.

Різноманітними є також реєструючі прилади, починаючи від секундоміра і вимірювальної лінійки, і закінчуючи електронним осцилографом. Інакше кажучи, усе, чим оперує сучасна техніка і радіоелектроніка, може бути використане для одержання термінової інформації про параметри локомоцій.

В умовах учбово-тренувальних занять викладач і ,особливо, співробітники ОВС України не в змозі швидко опрацювати велику кількість інформації про різноманітні характеристики численних елементів стрілецьких вправ. Тому, доцільно обмежити об’єм інформації, поданої в терміновому порядку. Це значно полегшить створення технічних засобів, що забезпечують такого роду інформацію.

Малоефективними вважаються громіздкі технічні засоби, які крім того потребують спорядження співробітника ОВС України численними датчиками, що порушують природність виконуваних рухів. Для одночасної реєстрації численних параметрів вправи необхідні складні пристрої, які реєструють із багатоканальним записом.

Аналіз цих записів потребує додаткового опрацювання, а звідси випливає, що він не може бути терміновим. І навпаки, розумне обмеження числа, що реєструє параметри датчиків, спрощує реєстрацію, скорочуючи час опрацювання одержуваних результатів. Це забезпечує терміновість одержуваної інформації.

Крім методів одержання термінової інформації, значного поширення здобувають методи надстрокової поточної інформації, яка надається не після виконання вправ, а одночасно з нею. В основному, це світлова або звукова інформація, що супроводжує рухи і дає додаткові характеристики ритму, амплітуди рухів, його тривалості. Використання технічних засобів термінової інформації дає  суттєвий ефект у напрямку прискорення процесу навчання, про що свідчать численні приклади з практики спорту.

Все це дає підставу для висновку про те, що застосування у навчанні технічних засобів, зокрема тренажерів, що забезпечують штучні контрольовані умови виконання освоюваних вправ, дають можливість домагатися навчання без помилок і перенавчання. Деякі з технічних засобів термінової інформації набувають значення автотренажерів, якими співробітники ОВС України можуть користуватися самостійно.

У професійно-стрілецькій підготовці особового складу підрозділів ОВС України, особливо на етапі вдосконалення майстерності, ефективність застосування тих самих засобів і методів тренування знижується. Це призводить до пошуку нових і удосконалення існуючих засобів і методів навчання. В даний час спостерігається тенденція до використання усе більш спеціалізованих засобів, характерних для визначених видів стрілецьких вправ. Це особливо яскраво виявляється у конструюванні тренувальних пристроїв і тренажерів для навчання техніці й вдосконалення вправ.