Динаміка часових параметрів техніко-тактичних дій швидкісних стрілецьких вправ упродовж навчально-тренувального заняття

 Швидкісні стрілецькі вправи у співробітників ОВС України тривають упродовж 8, 20 с відповідно до умов виконання вправ. За цей час співробітники ОВС України виконують 3 або 5 пострілів. Цілком зрозуміло, що в організмі співробітника ОВС України під час специфічної роботи відбуваються відповідні зміни, які певним чином впливають на результат.

Беручи до уваги велику значущість стабільності часових показників виконання вправи у кінцевому результаті, маємо потребу у моделюванні часових параметрів ТТД вправ та аналізі їх упродовж тренувального заняття, умови якого максимально наближені до бойових. Група співробітників ОВС України середнього та високого рівня стрілецької підготовленості виконували стрільбу на дистанції 25 м по мішені № 4 (грудна фігура з колами) та фігурній мішені зі зміщеною ціллю в нижню частину фігури. Кількість пострілів — 10. Залікова стрільба виконувалась у трьох спробах (у кожній по дві серії, відповідно по 5 пострілів). Фіксувалися часові параметри ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4, а також вираховувалися: середні значення часу; середньоквадратичні відхилення; коефіцієнти варіацій. Вияви тенденцій змін у спробах часових параметрів ТТД швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 ілюструють графіки (рис. 40, рис. 41).

Визначення динаміки змін часових параметрів у часовій структурі швидкісних стрілецьких вправ характеризує стійкість специфічного напрацьованого стереотипу рухів співробітника ОВС України. Упродовж тренувального заняття співробітникам ОВС України пропонувалося кілька разів (найменше три) виконати вправу ПМ-4. Ставилося завдання зафіксувати наслідки напрацьованого і закріпленого рухового стереотипу умовно рефлекторних зв’язків, які забезпечують виконання автоматизованих рухів у швидкісній стрілецькій справі ПМ-4. З плином часу стереотип може змінюватися при неодноразовому повторюванні.

З аналізу рис. 40 (а), рис. 40 (б), рис. 41 (а), рис. 41 (б) видно, що упродовж виконання спроб як середні значення, так і коефіцієнти варіацій розташування ООТ вправи, і протяжність часових інтервалів, необхідних для виконання пострілів, змінюються. Причому, показники середніх значень моментів пострілів зростають. Всі графіки (рис. 40 (а)) мають висхідні напрямки. Щодо протяжностей, то зміна їх є не однозначною. Тривалість часових протяжностей при виконанні першого, другого та останнього пострілу зменшується, а постріли в середині серії (третій та четвертий) не мають чіткого напрямку. Проте згадаймо, про найзначніші абсолютні часові показники, часову структуру швидкісної стрілецької вправи ПМ-4.

Власне, час потрачений співробітником ОВС України на приготування до першого, другого, а особливо до останнього пострілу найточніше характеризує рівень професійно-стрілецької підготовленості. Щодо зміни коефіцієнтів варіацій (рис. 41 (а), рис. 41 (б)), то вони суттєво зменшуються при варіації розташування ООТ вправи ПМ-4 і складні для опису зміни протяжностей між ООТ. Якщо припустити, що зміна коефіцієнта варіації на модуль два не є суттєвою, то автоматично не беруться до уваги динаміка у тривалості таких відрізків: Ч₁-Ч_г, Ч₂-Ч₁, Ч₃-Ч₂. Тоді для аналізу залишаються два останні графіки, де різниці складають чотири умовні одиниці. При цьому варіативність тривалості Ч₄-Ч₃ різко і однозначно зменшується, а Ч₅-Ч₄ — збільшується на тих же чотири умовних одиниці. У першій і другій спробах часового проміжку Ч₅-Ч₄ коефіцієнт варіації однаковий 15 %, у третій 19 %. Можливий варіант пояснення — втома на останньому пострілі третьої серії.

Проте проаналізуємо психофізіологічні механізми забезпечення виконання необхідних дій (і не тільки фізичних) у вправі ПМ-4 та № 11 КС-97.

Основними фізичними якостями, які проявляються при неодноразовому виконанні швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 і № 11 КС-97 є спеціальна швидкість та спеціальна витривалість. При цьому швидкісні здатності проявляються як при стрільбі (а вона нас найбільше цікавить) так і під час пробігання 25-ти метрової дистанції (ПМ-4). У нашому випадку швидкісні якості доцільно аналізувати розбивши на групи: швидкість простої і складної реакції, швидкість окремих рухових актів, швидкості — як темпової характеристики.

Отже, можна розглядати швидкісні здібності співробітника ОВС України у вигляді формули: V (швидкість) = V_в (відтворення) + V_р (рухів). Звісно, чим більші значення в правій частині рівняння тим більша швидкість.

Загальна швидкість при виконанні вправи ПМ-4 і № 11 КС-97 залежатиме, перш за все, від особливостей зорового, слухового тактильного аналізаторів, динаміки центральних нервових процесів і нервово-м’язових утворень. Особливо тут треба звернути увагу на направленість уваги на очікуваний сигнал до дії (швидкісна вправа № 11 КС-97).

Коли увага співробітника ОВС України спрямована не на очікування розвороту мішені, а на сигнал до підйому руки, час реакції скорочується в середньому на 200 мс. Хоча треба вказати, що така величина не може відігравати провідної ролі у суттєвому поліпшенні часової структури виконання як вправи ПМ-4, так і вправи № 11 КС-97. Проте при неодноразовому повторенні слід говорити про спеціальну швидкісну витривалість співробітника ОВС України. Проявом втоми можливо було і збільшення варіативності останнього часового проміжку у третій спробі (рис. 40 (б)).

Необхідно говорити про втому нервової системи, яку в свою чергу, спричиняють стомлення аналізаторів, перш за все, зорового. Йдеться не про здатність розрізняти просвіт (як це буває в спортивній стрільбі), а про можливість чіткого суміщення прицільних пристосувань. Це призводить до зниження швидкості сприйняття спеціальної інформації про поведінку зброї.

Подібний механізм можна навести і про тактильні відчуття, перш за все, при утриманні зброї способом “трикутник”. Погіршення диференціації “тонких” відчуттів призводить до неправильного наведення пістолета на ціль.

Оскільки мова йде про динаміку зміни часових параметрів виконання швидкісних стрілецьких вправ упродовж навчально-тренувального заняття, необхідно хронолізувати й інші чинники, які найчастіше впливають на зміну кінематичної структури вправи. Навіть при аналізі рухових дій співробітників ОВС України, які виконували вправи на “відмінно”, при окремих обставинах, зазначаємо порушення у врівноваженості процесів збудження і гальмування, що відображається на узгодженості рухів та бистроті реакції. Дане відзначалося при переході від тривалого спокою до виконання швидкісних стрілецьких вправ. Організм співробітників ОВС України не зміг відразу ефективно увійти до умов специфічної роботи. Так, якщо відразу після збудження співробітникам ОВС України запропонували виконати вправу ПМ-4, результати влучення були нижчими від тих, які були показані напередодні. Таке пояснюється зміною у звичній взаємодії процесів збудження і гальмування. Переважають процеси гальмування, а значить спостерігаємо сповільнення реакції, а рухи — недостатньо своєчасні і точні.

Під час тестувань з врахуванням різноманітних чинників впливу на ефективність швидкісної стрільби виявлено, що особливо діють: тривалість перерви між навчально-тренувальними заняттями; наявність чи відсутність попередньої розминки перед кожною стрільбою; настрій співробітника ОВС України; його емоційний стан. Дії згаданих чинників, а також взаємодія процесів гальмування і збудження є порушенням тимчасовим.

Чг	Ч1	Ч2
Ч3	Ч4	Ч5

 Рис.40. (а). Динаміка середніх значень часових параметрів техніко-тактичних дій швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 упродовж трьох спроб виконання

 

Ч1 –Чг	Ч2 –Ч1	Ч3 –Ч2
Ч4 -Ч3	Ч5 –Ч4

 Рис. 40. (б). Динаміка середніх значень часових параметрів техніко-тактичних дій швидкісної стрілецької вправи ПМ-4 упродовж трьох спроб виконання

Чг	Ч1п	Ч2п
Ч3п	Ч4п	Ч5п

 Рис. 41. (а). Динаміка коефіцієнтів варіації часових параметрів техніко-тактичних дій швидкісної стрілецької вправи ПМ- 4 упродовж трьох спроб виконання

 

Ч1 –Чг	Ч2 –Ч1	Ч3 –Ч2
Ч4 -Ч3	Ч5 –Ч4

 Рис. 41. (б). Динаміка коефіцієнтів варіації часових параметрів техніко-тактичних дій швидкісної стрілецької вправи ПМ- 4 упродовж трьох спроб виконання